Булавін Кіндрат Опанасович: відмінності між версіями

Дата народження і місце народження невідомі. Орієнтовно друга половина 17 ст. [[Козак]] [[Трьохізбенка|Трьохізбянської станиці]], син [[станиця|станичного]] отамана. За припущенням деяких вчених Кіндрат Булавін народився і походив з містечка Салтов Харківського Слобідського козацького полку, але для підтвердження цього припущення нема достатньої кількості джерел (<ref>Ивченко Б. К вопросу о месте рождения и происхождении Кондратия Булавина // Культурная жизнь Юга России.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;2.)</ref>.

У 1705 козаки під командою Булавіна зайняли [[Бахмут]]ські [[Соляні промисли Донеччини у 17-18 ст.|соляні промисли]], перед тим захоплені царським урядом, і почали варити [[сіль]] самі. ПідприємствоЦя закінчилосяспроба закінчилася успішно, і [[ізюмський полк]], що охороняв солеварні, був змушений піти. Булавіна козаки обрали отаманом на Бахмутських промислах. Але ізюмський полковник Щуст подав скаргу в [[Адміралтейський приказ]]. Улітку 1706 року на промисли прибув [[дяк]] Адміралтейського приказу А. Горчаков для огляду соляних варниць і спірних земель по Бахмуту. Булавін заарештував його, а потім вислав удо [[Вороніж|Воронежа]]. З цього почалася боротьба Булавіна з царським урядом.

Приводом до початку бойових дій послужилостало прибуття на Дон карального загону князя Ю.&nbsp;В.&nbsp;Долгорукова, який був спрямований на Дон для розшуку і повернення втікачів. Коли загін полковника став на ніч у [[Шульгинка|Шульгинському містечку]], козаки на чолі з Булавіним напали на карателів. Загін карателів (близько 1000 чіл.) був розгромлений, а князь Долгоруков і всі офіцери були убиті. Так у ніч на [[9 жовтня]] [[1707]] року почалося повстання. Щоб замести сліди, старшини нашвидку зібрали похідне військо і направили його проти булавинців. У [[Закотне|Закотного містечка]], що на [[Айдар]]і, [[18 жовтня]] вони розбили повсталих. Самому Булавіну з групою козаків вдалося піти в Бахмут, де він міг отримати допомогу від татар і [[запорожці]]в. Булавін відправивсявирушив вна [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]], де уклав із запорожцями таємний союз&nbsp;— «друг за друга стоять твердо і радеть одностайно».

Постійною резенденцією Булавіна була спочатку [[фортеця]] [[Кодак]]. Пізніше прихильники Булавіна на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]], коло Звонецького порогу, заснували укріплення типу Січі. Саме звідси Булавін відсилав свої універсали. У березні 1708 року запорожці-булавинці штурмували московський гарнізон в Новобогородицькій фортеці, хотіли взяти Самару.

Царський уряд, передбачаючи небезпеку, вирішив задушитипридушити повстання на самому початку: 20 000 чоловіксолдатів регулярних військ рушили від [[Тула|Тули]] під начальством князя [[Голіцин Дмитро Михайлович|Д.&nbsp;М.&nbsp;Голіцина]], незабаром корпус цей разом з вірними царю донськими козаками був відданий під начальство князя Василя Долгорукого, брата убитого Юрія Долгорукого. Ранньою весною 1708&nbsp;р. Булавін зосередив у ріки [[Міус]] усі свої загони; отаман Максимов на поході з [[Черкаськ]]а, не зважаючи напопри перевагу сил булавинців, напав на нього і після завзятого і кровопролитного бою, був розбитий, утратив [[гармата|гармати]] і весь свій стан, після чого відступив у Черкаськ. Булавін, одержавшиздобувши перемогу, відправиввідіслав трохи легких загонів до станиць Донецьким, Хоперським, Бузулукським і Медведицьким, відкіля вони поширилися до Козлова і Тамбова, сам же з головними силами направивсявирушив вдо ЧеркаськЧеркаська. До Кобилинської станиці він зустрічав сильний опір з боку вірних станиць, що захищалися від нього, як від ворога, але тут, підсилившися вигнаними з Росії розкольниками, він безперешкодно дійшов до Черкаська, яким і заволодів хитрістю (на сторону Булавіна перейшла черкаська «голота»). Повсталі страчтилистратили декількох старшин, відрубавши голови отаману Лук'янові Максимову з чотирма старшинами, задушивши п'ятого старшину Єфрема Петрова, розділили їхнє майно, і зібрали Коло, де проголосили Булавіна військовим отаманом. Ставши отаманом Кіндратій Панасович спробував початирозпочати переговори з центральною владою, але московська влада не моглимогла йому простити убивства родовитого карателя.

Після невдачі в переговорах Булавін негайно відправиввідіслав нагоруугору по [[Волга|Волзі]], по разинському шляху, повстанські загони отаманів І. Некрасова, І. Павлова, Хохлача. Козаки осадили [[Волгоград|Царицин]] і [[Саратов]], а отаман Хохлач навіть взяв [[Очеретин]]. Співчуття булавинцамбулавинцям виражало населення південних російських повітів. Однак ні Хохлач, ні Некрасов не одержали з Черкаського ніякої допомоги. Вся увага булавинців було прикута до [[Сіверський Донець|Дінця]], відкіля очікувався з боку України підхід царських військ. Там отамани С. Драний, Н. Голий і С. Беспалов одержализдобули 8 червня перемогу на ріці [[Уразова|Уразовій]] над [[Сумський полк|Сумським полком]]. 30 червня козаки завдали нової поразки слобідським полкам і обложили місто [[Слов'янськ|Тор]].

Тим часом уряд, одержавши звістку про поразку отамана Максимова й успіхахуспіхи повсталих, на додаток до 20-тисячного загону Довгорукова кинув проти повсталого Дону нові каральні загони&nbsp;— генералу Бахметеву з його бригадою було наказано поспішити до Черкаська. Бахметев приєднався до головного корпусу князя Долгорукого. Шлях до ЧеркаськуЧеркаська прокладався силою зброї. Карателі по шляху палили станиці, не щадили ні старих, ні малих.

На ріці [[Куртлак]] Долгоруков напав на 15-тисячний загін повсталих козаків, очолюваний Хохлачем, і розсіяв їх; жорстокість карателів була такою великою, що в полон було узято тільки 143 чол., а інші були перебиті, крім деяких врятованих втечею. Майже в той же часодночасно інший загін, під начальством полковника Кропотова і Гуліца, розбив на головуущент отамана Драного. Незважаючи на все це, повсталі наважилися діяти наступально. Хохлач, Казанкин і Ганкин з 5 000 козаків з'явилися під [[Азов (місто)|Азовом]] і обложили його, але зустріли сильну відсіч і примушені були відступити. Вісті про невдачі швидко досягли Черкаська і козача старшина вирішила діяти. 18 (7) липня 1708 року вірні козаки під проводом обраного ними старшини, Іллі Зерщикова, напали на отаманський будинок Булавіна. Булавін з 11 відданими йому людьми захищався запекло, але побачивши, що будинок почали обкладати очеретом з метою підпалити його, застрелився з пістолета (згідно іншихз іншими данихданими був убитий в бою). УсіУсіх його захопленізахоплених ву Черкаську сподвижникисподвижників буливідправили відправлені вдо МосквуМоскви, а труп Булавіна відвезенийвідвезли вдо АзовАзова і там, попісля відсіканнівідсікання голови, був підвішенийпідвісили.

Цілком рухРух був остаточно придушений на початку 1709 року. Підсумком його було насамперед масове винищування козацтва. [[Військо Донське]] втратило частину своїх земель і було цілком поставленепотрапило під владу московського царя.