Деруни: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 41:
* У [[чехи|чехів]] аналог дерунів називають ''брамборачками (bramborák)''. На відміну від української страви, їх смажать у [[фритюр]]і. Цікаво, що у чехів існує принаймні вісім регіональних назв дерунів: ''Strouhanec'' (з грубо натесаної бульби), ''Vošouch'' (з грибами, або вудженим м'ясом з Шумавського плоскогір'я, та району довкола міста Пльзень), ''Báč'' (з району Простейова), ''Kramflek'' (з підгір'я [[Орлицькі гори|Орлицьких гір]]), ''Křapáč'', ''Nalešnik'' (з району [[Пряшів|Пряшова]], що у [[Словаччина|Словаччині]] і межує з Україною), ''Prskanec'' (з району Бенешова), Smrazky (в районах Хрудим і Глинсько).
* У [[словаки|словаків]] — «''zemiaková placka''».
* У [[євреї]]в поширена страва ''латкес (левівот)''. На відміну від українських дерунів, при приготуванні латкес додають більше яєць та розтерту [[маца|мацу]]. Євреї традиційно вживають цю страву під час свята [[Ханука]], хоча вона й не відіграє значної ролі під час ритуалу. Цей звичай, очевидно, виник тому, що під час свята відзначається чудо горіння олії у Храмі древнього Ізраїлю, а тому надається перевага смаженій їжі. У ашкеназскіх євреїв Удмуртії і Татарстану зафіксовані варіанти вимови «крезлікі» та «кремзлікі»<ref>Алтынцев А. В. Чувство любви в понимании евреев-ашкенази Удмуртии и Татарстана / Наука Удмуртии — 2013. № 4. — С. 130</ref>, і навіть "картофел'ние олад'і", "дранікі", "дранкі" та "какоркі".
* У [[литовці]]в популярні ''цепеліни, диджукукуляй''. До них, на відміну від українських дерунів, додають м'ясну начинку, а після підсмажування варять.
* У [[німці]]в — ''Kartoffelpuffer''.
|