Гравіметричний аналіз: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Payl 09 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Олег.Н (обговорення | внесок) перенесено з Гравіметрія |
||
Рядок 1:
'''Гра́віметри́чний ана́ліз''' ({{lang-ru|гравиметрический анализ}}, {{lang-en|gravimetric analysis}}; {{lang-de|Gewichtsanalyse}} f, {{lang-de2|Gravimetrie}} f) — група аналітичних кількісних методів визначення складу речовин, що ґрунтуються на осадженні різними способами [[аналіт]]у (найчастіше йонного) у вигляді нерозчинної речовини в стехіометричному співвідношенні.
'''Гравіметричний аналіз''' ([[російська мова|рос.]]'' гравиметрический анализ, ''[[англійська мова|англ.]]'' gravimetric analysis; ''[[німецька мова|нім.]] Gewichtsanalyse f, Gravimetrie f) — метод кількісного визначення складу речовин. Розроблений [[Швеція|шведським]] [[хімік]]ом [[Торберн Улаф Берґман]]ом. У основі лежить [[закон збереження маси речовини]] при [[Хімічна реакція|хімічних перетвореннях]]. При гравіметричному аналізі спочатку зважують на аналітичних [[терези|терезах]] досліджувану речовину, переводять її у [[розчин]], потім [[Осадження|осаджують]] ту складову речовини, кількість якої хочуть визначити, відокремлюють її від розчину, зневоднюють (сушать, прожарюють) і зважують твердий залишок. Точність гравіметричного аналізу висока — 0,1-0,02%. Аналіз широко використовується для дослідження [[руда|руд]], [[сплав]]ів, [[органічні речовини|органічних речовин]] тощо.▼
Аналіз розроблений [[Швеція|шведським]] [[хімік]]ом [[Торберн Улаф Бергман|Торнбеном Улафом Бергманом]]. У основі лежить [[закон збереження маси речовини]] при [[Хімічна реакція|хімічних перетвореннях]].
▲
Аналіз широко використовується для дослідження [[руда|руд]], [[сплав]]ів, [[органічні речовини|органічних речовин]] тощо.
Вимоги до методу:
* відтворюваність стехіометричного складу осаду;
* надзвичайно низька розчинність (щоб його можна було промити без відчутних втрат);
* мінімальна [[оклюзія]], отже мала поверхня [[адсорбція|адсорбції]] (крупні кристали);
* легка відділюваність; термічна стабільність для можливості висушення;
* стабільність, зокрема [[гігроскопічність|негігроскопічність]] і неоксидовність висушеного осаду.
== Джерела ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ|nocat=1}}
[[Категорія:Аналітична хімія]]
|