Oticon: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Alfashturm (обговорення | внесок)
Рядок 11:
Oticon панувала на ринку слухових апаратів [[Європа|Європи]] та [[США]] з 1958 по 1985 роки.<ref name="Ташмен"></ref> Традиція виробництва високоякісної продукції відповідно до технічних вимог підтримувалась фірмою під керівництвом Бенгта Сімонсена, Торбен Нільсена (віце-президента по технології та продукції) і ще двох директорів.<ref name="Ташмен"></ref> Завушний слуховий апарат мав дві переваги: грамотна технологія і розумна ціна.<ref name="Ташмен">Победить с помощью инноваций: Практическое руководство по управлению организационными изменениями и обновлениями / Майкл Ташмен, Чарльз О’Райли III: Альпина Паблишер; Москва; 2014 ISBN 978-5-9614-3497-2</ref>
 
Невелика американська компанія [[Starkey Hearing Technologies|Starkey]] в 1985 році вперше запропонувала ринку внутрішньовушні слухові апарати — вона змінила конфігурацію завушного слухового апарату так, що він перетворився на внутрішньовушний прилад.<ref name="Ташмен"></ref> Прилад став меншим, не кидався в очі, але якість звуку у нового приладу виявилася трохи нижчим — Starkey орієнтувалася на моду, а не на лікарів та лікарні, як Oticon.<ref name="Ташмен"></ref>
 
До виходу на ринок цієї новинки від [[Starkey Hearing Technologies|Starkey]], в компанії Oticon у міру зростання ринкового та фінансового успіху в корпоративній культурі зміцнювався дух ізоляціонізму і зарозумілості, а оскільки в компанії правили технарі, то при розробці чергового продукту упор був зроблений саме на технічну перевагу.<ref name="Ташмен"></ref>
 
Хоча Oticon, з косандою Сімонсена, а також керівники виробничого напрямку відреагували на новинку агресивно та активно противилися просуванню цього товару — на їхню думку, новинка від Starkey з технічної точки зору поступалася їх продукції і, головне, не годилася для масового виробництва: кожен апарат доводилося індивідуально підганяти під розмір вуха покупця, — проте на ринку почався справжній бум внутрішньовушних апаратів, які вже в 1986 році заповнили 80% американського ринку.<ref name="Ташмен"></ref>