Шуба Михайло Федорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Neon Knight (обговорення | внесок)
Neon Knight (обговорення | внесок)
Рядок 52:
[[1970]] року в родині Шубів народилася друга дитина - донька Леся.
 
Роботи відділу Шуби з електрофізіологічних властивостей гладеньких м'язів, [[нервове збудження|збуджувальної]] дії [[ацетилхолін]]у та [[нервове гальмування|гальмівного]] впливу [[норадреналін]]у були помічені за кордономмежами СРСР. У [[1973]]-[[1974]] роках Михайло Федорович на запрошення британської дослідниці і відомого фахівця з м'язової фізіології {{Не перекладено|Едіт Бюльбрінг|Едіт Бюльбрінг||Edith Bülbring}} впродовж року працював в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] в [[Англія|Англії]]. Дозвіл на відрядження у капіталістичну країну сину куркуля знову довелося здобувати з перешкодами, у цьому допоміг знову академік Костюк. Про відрядження Шуби статтю надрукував радянський журнал «[[Огонёк]]».
 
Після повернення з Британії Михайло Федорович поставив задачу перетворити свій відділ на один зі світових центрів дослідження гладеньких м'язів. Для цього він організував і провів у Києві міжнародний симпозіум. У 1974 році в СРСР вперше зібралися всі найвизначніші дослідники гладенької мускулатури на симпозіумі «Фізіологія гладеньких м'язів». Збірник доповідей цієї конференції був виданий за редаккцією Едіт Бюлбрінг і Михайла Шуби і став підсумком 30 років дослідження гладеньких м'язів<ref>Physiology of smooth muscles. Ed. by Edith Bulbring and M.F. Shuba. Raven Press, New York, 1976</ref>. Уже в незалежній Україні Шуба провів другий міжнародний форум «Фізіологія і біофізика гладеньких м'язів» 2003го року, що співпав із 75-річчям вченого.<ref name=magu/>