|
'''Європейська Хартія місцевого самоврядування''' була прийнята під егідою [[ Конгрес місцевих та регіональних влад Європи| Конгресу Місцевих та Регіональних Влад Європи]] (не плутати з Радою [[ Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і була відкрита для підписання державами-членами [[Рада Європи|Ради Європи]] 15 жовтня 1985 та набраланабула чинності в 1 вересня 1988 року. МайжеХартія всівизначає держави-члениосновні Радипринципи Європита ємеханізми учасникамидії Статутусамоврядних —органів винятоквлади становлятьв тридержавах-членах [[КарликоваРада державаЄвропи|мікро-державиРади Європи]]. :Децентралізація [[Монако]]влади, [[Андорра]]застосування тапринципу субсидіарності (вирішення конкретних проблем на найближчому до повсякденних потреб людей щаблі влади) є головною ідеєю хартії<ref name="ЕІУ">А.Ю. Мартинов. [[Сан-Марино]]http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Evrop_socialna_khartiya_1961 НовіЄвропейська держави-членисоціальна Радихартія]{{ЕІУ/3}}</ref>. ЄвропиЦе плануютьперший ратифікуватидокумент Статуттакого роду, що пригарантує першійвиконання жепринципу можливостісубсидіарності. ХартіяВищі зобов'язуєадміністративні державиоргани закріпитиповинні вирішувати конкретні проблеми лише у внутрішньомувипадку, законодавствіякщо іїх застосовувативирішення на практицісилами сукупністьмісцевих юридичнихадміністрацій норм,є щонеефективним гарантуютьабо політичну,неможливим. Документ фіксує адміністративнуполітичні та фінансовуекономічні права місцевого самоврядування, його незалежність муніципальнихвід утворень.центральної Вонавлади, такожйого встановлюєобов'язок необхідністьзахищати конституційногогромадян регулюваннявід автономіїзловживань з боку національної та пан'європейської бюрократії<ref name="ЕІУ"/>. Принципи Хартії застосовуються до всіх видів [[місцеве самоврядуванняМуніципалітет|органів місцевого самоврядування]].
Майже всі держави-члени Ради Європи є учасниками Статуту — виняток становлять три [[Карликова держава|мікро-держави]] : [[Монако]], [[Андорра]] та [[Сан-Марино]]. Нові держави-члени Ради Європи планують ратифікувати Статут при першій же можливості. Хартія зобов'язує держави закріпити у внутрішньому законодавстві й застосовувати на практиці сукупність юридичних норм, що гарантують політичну, адміністративну та фінансову незалежність муніципальних утворень. Вона також встановлює необхідність конституційного регулювання автономії [[місцеве самоврядування| місцевого самоврядування]].
Крім того, Хартія є першим юридичним документом, що гарантує дотримання принципу [[Субсидіарність|субсидіарності]] державами — членами [[Рада Європи|Ради Європи]]. Таким чином, місцева влада повинна здійснювати управління і контролювати значну частину публічних зобов'язань в інтересах місцевого населення і під своєю відповідальністю. Відповідно до принципу субсидіарності, Хартія передбачає, що публічні зобов'язання повинні реалізовуватися на найбільш близькому до населення рівні, і повинні відноситися до вищого адміністративного рівня тільки в тому випадку, якщо вирішення таких завдань силами місцевих адміністрацій є неефективним або неможливим. Принципи Хартії застосовуються до всіх видів [[Муніципалітет|органів місцевого самоврядування]].
Україна ратифікувала хартію 15 липня 1997. [[Конституція України]] 1996 року закріпила основні правові принципи функціонування механізму організації влади, зафіксовані в хартії. У 1997—99 роках верховна рада України прийняла Закон про місцеві державні адміністрації, Закон про статус столиці України міста Київ, Конституцію АР Крим. 28 травня 1998 Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи ухвалив «Рекомендації з місцевої та регіональної демократії в Україні». Складний процес узгодження вітчизняного законодавства з положеннями хартії триває<ref name="ЕІУ"/>.
Хартія складається з Преамбули та трьох частин.
* Преамбула закріплює фундаментальні принципи Хартії, якими є: роль [[місцевеМісцеве самоврядування | місцевого самоврядування]] в забезпеченні [[демократія Демократія| демократії]], ефективного управління та [[децентралізація Децентралізація| децентралізації]] влади; роль [[муніципальнеМуніципальне утворення | муніципальних утворень ]] в розвитку Європи; необхідність для муніципалітетів мати широку [[автономія Автономія| автономію]].
* Перша частина містить основні положення щодо місцевої автономії. Зокрема, закріплюєтьсязакріплює на необхідностінеобхідність конституційного і законодавчого регулювання [[місцевеМісцеве самоврядування | місцевого самоврядування]] (ст. 2), визначаєтьсявизначає поняття [[місцеве самоврядування | місцевого самоврядування]] (ст. 3), встановлюютьсявстановлює принципи організації та діяльності [[муніципалітет Муніципалітет| органів місцевого самоврядування]] (ст.4), наприклад, наявність предметів ведення і повноважень [[муніципалітет | органів місцевого самоврядування]], що дозволяють останнім ефективно вирішувати питання місцевого значення.
Інші статті першої частини фіксують необхідність чіткого муніципального поділу (ст.5), самостійного визначення [[муніципалітет | органами місцевого самоврядування]] своєї структури, право наймати муніципальних службовців для забезпечення діяльності вибраних посадових осіб [[місцевеМісцеве самоврядування | місцевого самоврядування]] (ст.6, 7). Цілями ще двох важливих статей є обмеження адміністративного контролю за нормоутворенням [[муніципалітет | органів місцевого самоврядування]] (ст.8) і необхідність забезпеченнязабезпечити наповненнянаповнюваність місцевих [[бюджет | бюджетів]]ів (ст.9). Стаття 10 закріплює право [[муніципалітет | органів місцевого самоврядування]] співпрацювати між собою і створювати міжмуніципальнийміжмуніципальні асоціації, а стаття 11 — можливість судового захисту місцевої автономії.
* Друга частина містить різні положення щодо зобов'язань держав, щоякі підписали і ратифікували Хартію, виходячи з наміру забезпечити баланс між нормами Хартії та інституційно-юридичними особливостями держав. Хартія надає державам право не включати у внутрішнє законодавство деякі положення Хартії приза наявності правового обгрунтування (ст. 12). Зазначена стаття також закріплює, що принципи місцевого самоврядування обов'язкові для всіх держав. Таким чином, мова йде про компроміс між необхідністю дотримання фундаментальних принципів [[місцеве самоврядування|місцевого самоврядування]] та гнучкістю щодо внутрішнього права кожної з держав.
* Третя частина регулює процедурні питання, зміст яких, якзазвичай правило, стандартностандартний і є в наявностінаявний у всіх конвенціях [[Рада Європи|Ради Європи]]: підписання, ратифікація та набрання чинності (ст. 15), територіальна сфера дії (ст.16), денонсація і нотифіцікація (ст.18 , 19).
== Група незалежних експертів Європейської хартії == ▼[[Рада Європи]] заснувала консультативний орган під назвою'' 'Група незалежних експертів Європейської хартії''', що складається із наукових працівників, кожен з сорока семи держав-членів. Група збирається два рази на рік для розгляду цілої низки питань, пов'язаних з Європейською Хартією місцевого самоврядування, а також надає юридичні консультації та підтримку обраних членів [[Конгрес місцевих та регіональних влад Європи | КонгресКонгресу Ради Європи]], які здійснюють програмипрограмні місії для спостереження за ситуацією місцевого та регіонального самоврядування в державах-членах [[Рада Європи | ради]]. ▼
==Дивись також==
* [[Рада Європи]]
* [[Конгрес місцевих та регіональних влад Європи]]
* [[Муніципальне право]]
== Примітки ==
▲== Група незалежних експертів Європейської хартії ==
{{примітки}}
== Література ==
▲[[Рада Європи]] заснувала консультативний орган під назвою'' 'Група незалежних експертів Європейської хартії''', що складається із наукових працівників, кожен з сорока семи держав-членів. Група збирається два рази на рік для розгляду цілої низки питань, пов'язаних з Європейською Хартією місцевого самоврядування, а також надає юридичні консультації та підтримку обраних членів [[Конгрес місцевих та регіональних влад Європи | Конгрес Ради Європи]], які здійснюють програми місії для спостереження за ситуацією місцевого та регіонального самоврядування в державах-членах [[Рада Європи | ради]].
* Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К., 1996;
* Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Україна в політико-правовому полі Ради Європи: досвід і проблеми. К., 1999.
==Джерела==
* Відповідна стаття в російській Вікіпедії.
* Європейська хартія місцевого самоврядування http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/PDF/Ukrainian/122-Ukrainian.pdf]
* [http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ChercheSig.asp?NT=122&CM=8&DF=8/1/2006&CL=ENG Таблиця підписів та ратифікацій]
* [http://conventions.coe.int/Treaty/en/Reports/Html/122.htm Пояснювальна записка]
| 