Тимчак Микола Михайлович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Біографічні відомості: додаткові факти |
додаткові факти |
||
Рядок 28:
== Біографічні відомості ==
Закінчив філологічний факультет Рівненського педінституту (тепер Рівненський державний гуманітарний університет)<ref>[http://www.rshu.edu.ua/?p=95&sid=48 Рівненський державний гуманітарний університет]</ref>. Працював учителем у школах Рівненщини, кореспондентом-газетярем, вихователем та викладачем Дубенського культосвітнього училища, заступником голови [[Дубно|Дубенського]] райвиконкому на Рівненщині. Обирався депутатом [[Рівненська обласна рада|Рівненської обласної ради]]<ref>[http://oblrada.rv.ua/ Рівненська обласна рада]</ref>. Започаткував щорічне Свято козацької слави на Козацькому редуті побіля Дубна, Свято українського вояцтва у селі Майдан на Дубенщині. За вагомий вклад у життя міста Дубна нагороджений почесною відзнакою «Кришталевий жолудь». Є автором слів гімну цього міста.
Учасник першого фестивалю «Червона рута» 1989 р., першого фестивалю української авторської пісні та співаної поезії «Оберіг-89» у м. Луцьку, Міжнародного Шевченківського форуму «В сім'ї вольній,новій», 1989 р., фестивалю української поезії «Золотий гомін», 1990 р., Всесвітнього форуму українців 1992 року, був сценаристом, ведучим і автором-виконавцем пісень звіту Рівненської області у телепередачі «Сонячні кларнети»,
Як різьбяр брав участь у всеукраїнських заходах: Свято різьбярств у Пирогові, 1986р., обласні свята народної творчості. Його персональні виставки відбувалися в Рівному, Дубні, Крем'янці. Роботи Миколи Тимчака (різьба по дереву) закуплені музеями Києва і Крем'янця. Він є автором пам'ятника на Козацькому редуті між селами Плоска і Семидуби Дубенського району Рівненської
області, архітектором каплиці, що споруджена на цьому святому місці. <nowiki> </nowiki>Його руками і за його проектами споруджені пам'ятники борцям за волю і незалежність України у селах Верба і Мирогоща на Дубенщині, Ужинець - на Млинівщині, гранітний постамент пам'ятника Тарасу Шевченкові в Дубні. Він є автором меморіальної дошки Іоанну-Павлу II у Польщі, Миколі Лисенку, Уласу Самчуку, Тадеушу Чацькому, війську Богдана Хмельницького, Антонію Мальчевському, сотнику Дубенського козацтва Миколі Боришкевичу, краєзнавцеві Ігорю Лозов'юку, поету Арсену Левковичу, братам Носалям у місті Дубні. Його пензлем і різцем відроджено десятки духовних святинь Волині, Рівненщини і Тернопільщини. Митець брав участь в археологічних розкопках на «Козацьких могилах» та біля
Звенигорода на Львівщині, які проводив І.К.Свєшніков. ▼
<nowiki> </nowiki>Микола Тимчак стояв біля стерна Народного Руху України на Дубенщині, створював із побратимами товариство «Просвіта» у місті, районі та області, сприяв відродженню козацтва і Союзу українок на Волині. Був делегатом Установчого з'їзду Народного Руху України «За перебудову», 1989 р.
▲Звенигорода на Львівщині, які проводив
Окремими виданнями вийшли збірки поезій:
Рядок 83 ⟶ 51:
* «Бавило» (2006).
[[Файл:Tymchak.jpg|right|thumb|250px|Микола Тимчак]]
|