Тимчак Микола Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Біографічні відомості: додаткові факти
додаткові факти
Рядок 28:
== Біографічні відомості ==
 
Закінчив філологічний факультет Рівненського педінституту (тепер Рівненський державний гуманітарний університет)<ref>[http://www.rshu.edu.ua/?p=95&sid=48 Рівненський державний гуманітарний університет]</ref>. Працював учителем у школах Рівненщини, кореспондентом-газетярем, вихователем та викладачем Дубенського культосвітнього училища, заступником голови [[Дубно|Дубенського]] райвиконкому на Рівненщині. Обирався депутатом [[Рівненська обласна рада|Рівненської обласної ради]]<ref>[http://oblrada.rv.ua/ Рівненська обласна рада]</ref>. Започаткував щорічне Свято козацької слави на Козацькому редуті побіля Дубна, Свято українського вояцтва  у селі Майдан на Дубенщині. За вагомий вклад у життя міста Дубна нагороджений почесною відзнакою «Кришталевий жолудь». Є автором слів гімну цього міста. 
Свято козацької слави на Козацькому редуті побіля Дубна, Свято українського
вояцтва  у селі Майдан на Дубенщині. За
вагомий вклад у життя міста Дубна нагороджений почесною відзнакою «Кришталевий
жолудь». Є автором слів гімну цього міста. 
Обирався депутатом Дубенської міської та Рівненської обласної рад
народних депутатів.
 
Учасник першого фестивалю «Червона рута» 1989 р., першого фестивалю української авторської пісні та співаної поезії «Оберіг-89» у м. Луцьку, Міжнародного  Шевченківського форуму «В сім'ї вольній,новій», 1989 р., фестивалю української поезії «Золотий гомін», 1990 р.,  Всесвітнього форуму українців 1992 року, був сценаристом, ведучим і автором-виконавцем пісень звіту Рівненської області у телепередачі «Сонячні кларнети»,
Учасник першого фестивалю «Червона рута» 1989 р., першого
фестивалю української авторської пісні та співаної поезії «Оберіг-89» у м.
Луцьку, Міжнародного  Шевченківського форуму «В сім'ї вольній,
новій», 1989 р., фестивалю української поезії «Золотий гомін»,
1990 р.,  Всесвітнього форуму українців
1992 року, був сценаристом, ведучим і автором-виконавцем пісень звіту
Рівненської області у телепередачі «Сонячні кларнети»,
 
Як різьбяр брав участь у всеукраїнських заходах: Свято різьбярств у Пирогові, 1986р.,  обласні свята народної творчості. Його персональні виставки відбувалися в Рівному, Дубні,  Крем'янці. Роботи Миколи Тимчака (різьба по дереву) закуплені музеями Києва і Крем'янця. Він є автором пам'ятника на Козацькому редуті між селами Плоска і Семидуби Дубенського району Рівненської
Як
області, архітектором каплиці, що споруджена на цьому святому місці.      <nowiki> </nowiki>Його руками і за його проектами споруджені пам'ятники борцям за волю і незалежність України у селах Верба і Мирогоща на Дубенщині, Ужинець - на Млинівщині, гранітний постамент пам'ятника Тарасу Шевченкові  в Дубні. Він є автором меморіальної дошки Іоанну-Павлу II у Польщі, Миколі Лисенку, Уласу Самчуку, Тадеушу Чацькому, війську Богдана Хмельницького, Антонію Мальчевському, сотнику Дубенського козацтва Миколі Боришкевичу, краєзнавцеві Ігорю Лозов'юку, поету Арсену Левковичу, братам Носалям у місті Дубні. Його пензлем і різцем відроджено десятки духовних святинь Волині, Рівненщини і Тернопільщини.  Митець брав участь в археологічних розкопках на «Козацьких могилах»  та біля
різьбяр брав участь у всеукраїнських заходах: Свято різьбярств у Пирогові, 1986
Звенигорода на Львівщині, які проводив І.К.Свєшніков.   
р.,  ІІІ республіканське свято народної творчості
 
України, 1988 р.,  обласні свята народної
<nowiki> </nowiki>Микола Тимчак стояв біля стерна Народного Руху України на Дубенщині, створював із побратимами товариство «Просвіта» у місті,  районі та області,  сприяв відродженню козацтва і Союзу українок на Волині. Був делегатом Установчого з'їзду Народного Руху України «За перебудову», 1989 р.
творчості. Його персональні виставки відбувалися в Рівному, Дубні,  Крем'янці. Роботи Миколи Тимчака (різьба по
дереву) закуплені музеями Києва і Крем'янця. Він є автором пам'ятника на
Козацькому редуті між селами Плоска і Семидуби Дубенського району Рівненської
області, архітектором каплиці, що споруджена на цьому святому місці.
       <nowiki> </nowiki>Його руками і за його проектами споруджені
пам'ятники борцям за волю і незалежність України у селах Верба і Мирогоща на Дубенщині,
Ужинець - на Млинівщині, гранітний постамент пам'ятника Тарасу Шевченкові  в Дубні. Він є автором меморіальної дошки
Іоанну-Павлу II у Польщі, Миколі Лисенку, Уласу Самчуку, Тадеушу Чацькому,
війську Богдана Хмельницького, Антонію Мальчевському, сотнику Дубенського
козацтва Миколі Боришкевичу, краєзнавцеві Ігорю Лозов'юку, поету Арсену
Левковичу, братам Носалям у місті Дубні. Його пензлем і різцем відроджено
десятки духовних святинь
Волині, Рівненщини і Тернопільщини.  Митець брав участь в археологічних розкопках
на «Козацьких могилах»  та біля
Звенигорода на Львівщині, які проводив 
І.К.Свєшніков.
        <nowiki> </nowiki>Микола Тимчак стояв біля стерна
Народного Руху України на Дубенщині, створював із побратимами товариство
«Просвіта» у місті,  районі та області,  сприяв відродженню козацтва і Союзу українок
на Волині. Був делегатом Установчого з'їзду Народного Руху України «За
перебудову», 1989 р.
 
Окремими виданнями вийшли збірки поезій:
Рядок 83 ⟶ 51:
* «Бавило» (2006).
 
Автор і виконавець багатьох пісень.
 
Як художник ([[живопис]], [[графіка]], [[скульптура]]) брав участь у низці виставок.
[[Файл:Tymchak.jpg|right|thumb|250px|Микола Тимчак]]