Тяньцзінські концесії: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Пишу}}
'''Тяньцзиньські концесії''' - [[концесія (територія)|концесійні території]] міста [[Тяньцзінь]], передані урядом [[Цин
== Загальна історія ==
До XIX століття китайська влада дозволяли європейським торговцем здійснювати свою діяльність лише в певних місцях, визначених імператорськими указами. Влада найчастіше були не на боці іноземців, ті могли бути по найменшій підозрі кинуті за грати або страчені. Коли європейські держави почали посилювати свою присутність в Китаї - таке становище стало нетерпимим, і вони почали вимагати дипломатичних гарантій для своїх торговців, місіонерів, мандрівників і дипломатів. Але суть китайської державної системи не допускала подібних винятків, тому поступово було встановлено порядок, при якому місць розміщення європейських дипломатичних установ надавався статус, незалежний від китайського імперського уряду.
У середині XIX століття [[Тяньцзінь]] був відкритий для міжнародної торгівлі, а після того, як він був з'єднаний залізницями з [[Пекін]]ом (в 1897 році) і через [[Шаньхайгуань]] з [[Маньчжурія|Маньчжурією]], то в ньому почало різко зростати кількість європейських торговців, підприємців і дипломатів. Почастішали напади на європейців, і, щоб зменшити ризик виникнення конфліктів, китайський уряд передав низку ділянок Тяньцзіня під управління дипломатичних місій.
| |||