Плебей Стародавнього Риму: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 3:
'''Плебе́ї''' ({{lang-la|Plebs}} — простолюдин) — незнатне, вільне [[населення]] [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]], яке не входило в родові общини і не мало права на землю, а також політичних прав на відміну від [[патриції]]в.
Спочатку тільки патриції становили «Римський народ». Плебеї спочатку не могли брати шлюб з патриціями, проте законом [[Закон Канулея|Законом Канулея]] у 445 р. до н. е. цю заборону знято. Плебеїв не обирали на громадські посади, вони не отримували своєї частки землі під час поділу захоплених територій їх не включалося в [[Триба (Стародавній Рим)|триби]], тобто вони не могли входити до складу давніх родів і вважатися «римським народом». Також у них не було жодної освіти
Безземельні плебеї займалися в основному [[ремесло]]м і дрібною [[торгівля|торгівлею]]. Деякі з них були дуже багатими людьми. Але і бідні, і багаті плебеї перед патриціями були однаково безправні. Тому спочатку не маючи жодних прав, плебеї згодом добилися права обирати [[Народний трибун|плебейських трибунів]], які мали право накладати вето на рішення патриціанських магістратів. Спочатку їх рішення були законом лише серед плебеїв, але протягом довгої боротьби права патриціїв і плебеїв були зрівняні.
У 494 році до н. е. плебеї почали вперше боротьбу за їхні права, що привело до першого виходу плебеїв з Рима (Secessio plebis). У 449 році плебеї другий раз покидають Рим і під цим тиском плебеїв комісією з 10
На початку III століття до н. е. багаті патриціанська і плебейська верхівки злилися в один стан — [[нобілітет]] і в 287 році до н. е. був прийнятий закон — [[Lex Hortensia]], про те, що рішення плебейських зборів ([[плебісцит]]ів) є обов'язковими для всіх громадян незалежно від походження. З цього часу патриції і плебеї перестали бути різними класами-станами. Заможні громадяни утворили [[Вершники (Давній Рим)|стан вершників]], а бідні становили плебс — вільні ремісники, селяни і дрібні торговці. Пізніше у [[Середньовіччя|середньовічній]] [[Європа|Європі]] так зазвичай називали міську [[Голота|голоту]].
|