Відмінності між версіями «Пауль Ерліх»

8 байтів вилучено ,  5 років тому
нема опису редагування
}}
{{НобелівськаПремія}}'''Пауль Ерліх''' ({{lang-de|Paul Ehrlich}}; * [[14 березня]] [[1854]] — † [[20 серпня]] [[1915]]) — [[Німеччина|німецький]] вчений, який отримав [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] з фізіології і медицини [[1908]] року (разом з [[Мечніков Ілля Ілліч|І.Мечніковим]]). Він відомий своїми роботами в галузі [[гематологія|гематології]], [[імунологія|імунології]] і [[хіміотерапія|хіміотерапії]]. Ерліх передбачив [[автоімунітет]] і назвав його «''horror autotoxicus''». Саме він ввів термін «[[хіміотерапія]]». Ідея «[[чарівна куля|чарівної кулі]]» — також належить йому, як і перше емпіричне спостереження [[гематоенцефілічний бар'єр|гематоенцефілічного бар'єра]].
Є засновником іпоі по-справжньому творцем наукового хіміотерапевтичного напрямку в мікробіології.
 
Він досліджував вплив на трипаносоми барвників: анілінових (фуксин) і бензидинових (трипеновий синій і червоний) і довів їх активну згубну дію на клітини збудників в організмі інфікованих тварин.
Далі П.Ерліх довів ефективність дії органічних сполук миш'яку, приєднаних до аніліну на збудника сифілісу. Запропонував антиспірохетозні препарати атоксил, сальварсан (1908), неосальварсан.
 
П.Ерліх ввів поняття вибіркової дії хіміопрепаратів («селективної токсичності») — різної за ступенем токсичності для паразитів і клітин організму хазяїнаюхазяїна. Увів принцип хімічної варіації (1906), який і нині є методологічною основою синтезу нових зіміотерапевтичних препаратів у наш час — за компютерноюкомп'ютерною технологією).
 
Запропоновані П.Ерліхом принципи хіміотерапії є абсолютно актуальними ій сьогоднінині:
 
— рецепторна взаємодія препарату і мікроорганізму
Анонімний користувач