Бессарабська площа: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 48:
[[Файл:Міський ринок Київ 1911.jpg|left|thumb|250пкс|Київський міський ринок, 1910-ті роки]]
[[Файл:85300023.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Бессарабський ринок на Бессарабській площі (бл. 1990 року)]]
У 1840-х роках, коли споруджували [[Київський університет]] і Нову Печерську фортецю, цю площу включили в межі міста і почали забудовувати.
В [[1867]] році торгівельна площа зазнала перепланування за новим проектом (тоді вона ще іменувалася як ''Університетська'', оскільки до побудови червоного корпусу університету останній розміщався на Печерську, тут проходила вулиця, яка зв'язувала різні райони Печерська та Новою забудовою, — Круглоуніверситетська)
В [[Перейменування вулиць Києва (1869)|1869 році]] площа отримала назву ''площа Богдана Хмельницького'' ({{lang-ru|площадь Богдана Хмельницкого}}){{рвкмр2|1869}}, на честь [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Таке рішення стало наслідком оприлюдненого наміру місцевої археологічної комісії спорудити на ній монумент славному гетьманові (існувала до 1881 року). Це відбувалося всупереч громадській думці, яка вважала цю місцину непридатною для такого пам'ятника. На прилеглих до неї вулицях — непоказні вбогі будівлі, позад неї — залишки глибокого яру, до якого звозили гній і сміття чи не з усього міста. Низовинна місцевість у центрі Києва часто перетворювалася з штучне болото з гнилою водою, що псувало воду в колодязях навколишніх садиб. Сама торговельна площа захаращена брудними [[крамниця]]ми і ятками, [[шинка]]ми і [[балаган]]ами, каруселями і качелями. Посеред неї ледь животів фонтан «Моряк», який було встановлено тут у 1840-х роках за київського губернатора [[Фундуклей Іван Іванович|І. І. Фундуклея]]. Він роками не працював, і до нього скидали усілякий мотлох. А навпроти розташовувався московський цирк Дерсена. Його освітлювали гасові ліхтарі, перенесені з Афанасівської вулиці (нині [[Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|Івана Франка]]), що було сприйнято киянами, як черговий курйоз. Отож спеціальний комітет, до складу якого входили фахівці з [[Археологія|археології]] і [[Археографія|археографії]], тверезо оцінили ситуацію і [[1872]] року визначили найбільш прийнятним місцем для монумента Софійський майдан, де він і постав [[1888]] року.
З [[1881]] року площа носить сучасну назву. На площі і вздовж Басейної вулиці аж до сучасного Палацу спорту розміщався один з найбільших у Києві ринків.
А міська влада заходилася тим часом наводити сякий-такий лад на площі. [[1879]] року частину її забрукували (подальші брукування здійснювалися в [[1889]] і [[1899]] роках), полагодили обидві дороги до Липок: пішохідну (88 східців, нині [[Крутий узвіз (Київ)|Крутий узвіз]]) і екіпажну (нині [[Круглоуніверситетська вулиця]]), влаштували ретирадне (відхоже) місце.
Влітку [[1908]] року було проведено закритий конкурс проектів будівництва критого ринку на Бесарабці. Переможцем став польський [[архітектор]] [[Генрик Юліан Гай|Генрік Ґай]], що мав досвід подібних робіт. Доопрацювання проекту відбувалося протягом року, і в 1910 році почалося централізоване будівництво головного об'єкту площі — першого в Україні критого Бесарабського ринку на кошти київського мультимільйонера, провідного цукрозаводчика і великого благодійника [[Бродський Лазар Ізраїльович|Лазара Ізраїлевича Бродського]], який одним з пунктів свого заповіту
== Визначні будівлі та об'єкти ==
|