Мостище (Чернігівський район): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 48:
1726 року 58 дворів у Мостищі належало генерал-лейтенанту й кавалеру графу [[Девієр Антон Мануїлович|Девієру]] за наказом [[Петро I Олексійович|Петра&nbsp;I]].<ref>Н.&nbsp;П.&nbsp;Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729–1731&nbsp;гг. // Чтенія въ [[Історичне товариство імені Нестора-Літописця|Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца]], 1893, книга VII, отд.&nbsp;3, с.&nbsp;39. http://archive.is/20130417212847/ksm-m.ucoz.ru/load/zhurnaly_i_sborniki/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca_kniga_7/45-1-0-798</ref>
 
1730 року налічувалося 627 прихожан місцевої церкви.<ref name="eparchy">[https://drive.google.com/file/d/0B9EyeQe6VOzoTzZSZFZYTDZINjQ/edit?usp=sharing Мостище&nbsp;// Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій.&nbsp;— Черниговъ, Земская типографія, 1874.&nbsp;— С.&nbsp;212-214.] http://otkudarodom.com.ua/Mostishe.html</ref>
 
За інформацією [[Лазаревський Олександр Матвійович|О. М. Лазаревського]] 1753 року [[Дараган Юхим Федорович|Юхим Дараган]] купив Мостище разом із селами [[Семиполки]], [[Рудня (Броварський район)|Рудня]], [[Озерне (Козелецький район)|Святе]] у синів колишнього переяславського коменданта Матвія Андрійовича Хераскова &nbsp;— Олександра, Петра й [[Херасков Михайло Матвійович|Михайла]]&nbsp;— за 9000 рублів<ref>Очерки, замѣтки и документы по исторіи Малороссіи. Ал.&nbsp;Лазаревскаго. Т.&nbsp;II. Кіевъ, 1895.&nbsp;— с.&nbsp;6.</ref>. 1762 року за спадком село перейшло його сину Григорію або дочці [[Хованська Софія Юхимівна|Софії]]. В цей час воно згоріло дотла (крім двох вітряків) з вини безвідповідальної і беспечної "московської драгунії", що була на постої на Козельщині. Імовірно, саме ці події лягли в основу частини сюжету російськомовної повісті [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] "Княгиня". Від Софії Хованської село перейшло у спадок її сестрі Катерині Галаган.
Рядок 55:
 
[[File:Михайлівська церква в Петрівському.jpg|thumb|left|250px|Михайлівська церква в Петрівському]]
У 1776 році (за іншими даними, у 1782) в селі почали будівництво великої церкви на честь Архистратига Михаїла. Завершили церкву аж у 1790 році (за іншими даними&nbsp;— у 1822<ref name="eparchy" />). Михайлівська церква є зразком зрілого класицизму. Будували її за досить типовим (дуже схожа на нею церква у селі [[Жовтневе (Згурівський район)|Жовтневому (Попівці)]] Згурівського району Київської області), але від цього не менш вдалим проектом. Це хрестоподібна в плані споруда з одним великим куполом у центрі, та чотирма декоративними по кутах. Абсида церкви напівкругла. Храм жодного разу не перебудовувався й зберігся у початкових об’ємах.
 
Землі села входили до складу [[Ново-Басанська сотня|Басанської сотні]], яка сформувалася влітку 1648&nbsp;р. як військовий підрозділ [[Переяславський полк|Переяславського полку]]. Юридично сотня закріплена в ньому Зборівським реєстром 16 жовтня 1649&nbsp;р. у кількості 80 козаків. Разом з полком сотня була ліквідована у 1782&nbsp;р., Мостище потрапило до складу [[Козелецький повіт|Козелецького повіту]] спочатку [[Київське намісництво|Київського намісництва]], пізніше&nbsp;— [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]].
 
У 1846 році в Мостищах бував [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]. Учитель історії з [[Марківці (Бобровицький район)|Марківців]] Антон Кузьмович Шевченко, що збирав фольклорні матеріали, а раніше вчителював у Мостищенській школі, розповідав:
 
{{Цитата| ''Від дідів не раз чув, що Шевченко декілька разів переїжджав село Мостище на річці Трубеж (Трубайло за місцевою назвою), що лежить на шляху з Козельця на Марківці, і зупинявся ночувати у місцевого селянина Гриня. В одну з таких зупинок старий Гринь розповів Шевченкові страшну бувальщину, що трапилася в селі Мостищі, вона і лягла в основу його повісті "Княгиня", яка вражає своєю жахливою реальністю.''<ref>Чернігівщина в біографії і творчості Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка: методичний посібник для вчителів шкіл області.&nbsp;— Чернігів, 1961.&nbsp;— с.&nbsp;27-28. http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/Chernihiv_in_the_biography_and_works_of_Shevchenko.pdf</ref>}}
 
[[Ґалаґан Григорій Павлович|Григорій Павлович Галаган]] у 1852 року збудував біля церкви кам’яну дзвіницю.<ref name="eparchy" />
 
За даними 1859 року населення села становило 930 осіб на 121 двір<ref>"Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, с.&nbsp;61. http://narod.ru/disk/15142447000/Chernigovskaya_gub-1866.rar.html.</ref>. Серед них&nbsp;— 418 чоловіків та 512 жінок. Мостище&nbsp;— ''село казачье и владѣльческое''. Село було розташоване ''при р.&nbsp;[[Трубіж|Трубежѣ]]''. У селі були православна церква та винокурня. На мапі Шуберта<ref>Трехверстная военная топографическая карта Российской империи, лист 22-9. http://etomesto.ru/shubert/</ref> 1859 року видно обриси та деякі цікаві деталі села.