Мостище (Чернігівський район): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
м →Минуле |
||
Рядок 40:
== Минуле ==
Назва села є досить банальною — це один із найпоширеніших топонімів в Україні. Спочатку село називалося ''Мости́ще'' (''Мостова Слобода''), сучасну назву воно отримало в 1929 році (на честь радянського партійного діяча — [[Петровський Григорій
Уперше село, ймовірно, згадується у польській люстрації Остерського староства '''1636''' року під назвою Мостова Слобода ('''Mostowa sloboda''').<ref>[[Александрович Митрофан Миколайович|Александровичъ М. Н.]] Остерскій уъезд: историческое описаніе. Ч. 1.: До окончанія смутъ въ Восточной Украинъ (1669 г.). — 1881. — с. 102. http://libkor.com.ua/frm/download.php?part=1&id=123</ref><ref>[[Молчановський Никандр Васильович|Н. М.]] Лѣвобережная Украина въ XV-XVII ст. // Киевская старина, № 5 (1896). — с. 261. http://iht.univ.kiev.ua/library/all-journals/киевская-старина-№5-1896</ref> Село згадується також у 1663 році, коли в ньому під час російсько-польської війни зупинялась частина польського війська, очолювана [[
У переписній книзі [[Малоросійський приказ|Малоросійського приказу]] (1666) згадується ''село Мостище''. У ньому були 34 двори (35 дорослих чоловіків, 1 був [[Підсусідки|підсусідком]]). У господарствах загалом було 27 волів та 8 коней. 11 дворів не мали ні волів, ні коней. На Трубежі була ''старая мельнишная плотина'', якою володів міщанин ''Якимко Долженко''. У книзі перераховано всіх чоловіків поіменно.<ref>Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував [[Романовський Віктор Олександрович|В. О. Романовський]]. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933. — с. 345-346.</ref>
Рядок 50:
1730 року налічувалося 627 прихожан місцевої церкви.<ref name="eparchy">[https://drive.google.com/file/d/0B9EyeQe6VOzoTzZSZFZYTDZINjQ/edit?usp=sharing Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 212-214].</ref>
За інформацією [[Лазаревський Олександр Матвійович|О. М. Лазаревського]] 1753 року [[Дараган Юхим Федорович|Юхим Дараган]] купив Мостище разом із селами [[Семиполки]], [[Рудня (Броварський район)|Рудня]], [[Озерне (Козелецький район)|Святе]] у синів колишнього переяславського коменданта Матвія Андрійовича Хераскова — Олександра, Петра й [[Херасков Михайло Матвійович|Михайла]] — за 9000 рублів<ref>Очерки, замѣтки и документы по исторіи Малороссіи. Ал. Лазаревскаго. Т. II. Кіевъ, 1895. — с. 6.</ref>. 1762 року за спадком село перейшло його сину Григорію або дочці [[Хованська Софія Юхимівна|Софії]]. В цей час воно згоріло дотла (крім двох вітряків) з вини безвідповідальної і беспечної "московської драгунії", що була на постої на Козельщині. Імовірно, саме ці події лягли в основу частини сюжету російськомовної повісті [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] "Княгиня". Від Софії Хованської село перейшло у спадок її сестрі Катерині Галаган.
Згідно з [[Рум'янцевський опис Малоросії 1765—1769|Рум’янцевським описом]] 1766 року в поміщиці А. Ханенко було сінокосу на 240 [[Копа|кіп]] сіна (з 1 [[Десятина (одиниця площі)|десятини]] збиралося в середньому 10 кіп сіна).<ref>[[Путро Олексій Іванович|А. И. Путро]]. Левобережная Украина в составе Росссийского государства во второй половине XVIII века. — Киев, Выща школа, 1988. — с. 31.</ref>
|