Трансильванія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 133:
Перепис [[1930]] року виявив у Трансільванії (без [[Мармарощина|Мармарощини]] і [[Банат]]у) ледве 2 100 українців, найбільше у місті [[Орадя]]. Зв'язки України з Трансільванією (політичні і культурні) існували за часів [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] та [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Українські [[козаки]], що служили у валаському (румунському) війську, допомогли [[Михайло Хоробрий|Михайлові Хороброму]] об'єднати Семигород з [[Валахія|Валахією]] й [[Молдовське князівство|Молдовою]] (1593–1601).
=== Трансільванія в XX столітті ===
[[Файл:AsambleaDeAlbaIulia19181201.jpg|міні|праворуч|250пкс|Національні Збори в [[Алба-Юлія]] (1 грудня 1918), які закликали до союзу регіону з Румунією]]
[[Файл:Northern Transylvania yellow.png|міні|праворуч|250пкс|Мапа Румунії [[1939]] року. [[Північна Трансільванія]] (рум. Transilvania de Nord) позначена жовтим.]]
Однією з умов вступу [[Королівство Румунія|Румунії]] в [[Перша світова війна|Першу світову війну]] було приєднання Трансільванії до території Румунії. Після закінчення війни, в результаті [[Тріанонський договір|Тріанонського договору]], Трансільванія повністю увійшла до складу Румунії.
За рішенням [[Другий Віденський арбітраж|другого Віденського арбітражу]], проведеного Німеччиною та Італією 30 серпня 1940 року Румунія передала [[Угорщина|Угорщині]] [[Північна Трансільванія|Північну Трансільванію]]. Південна Трансільванія залишилася в румунських руках.
У [[1944]]-[[45]] рр. угорське населення Північно-східніої Трансільванії піддалося насильству з боку так званих «чорних сермягах» - румунських шовіністичних банд, організованих прем'єр-міністром [[Юліу Маніу]]. На думку деяких істориків, радянське командування крізь пальці дивилося на румунський терор. При підведенні остаточних підсумків [[Друга світова війна|Другої світової війни]], за умовами мирного договору, підписаного 10 лютий [[1947]] року, був анульований Віденський арбітраж 1940 року і декларувалося приєднання Північно-східної Трансільванії до Румунії.
У [[1968]] році Ніколає Чаушеску скасував [[Угорська автономна область|Муреш-Угорську автономну область]] (створену в [[1952]] році на сході Трансільванії), в процесі адміністративно-територіальної реформи, що скасувала області та повернула традиційний поділ Румунії на повіти (жудеці). При цьому була «тихо» ліквідована і автономія [[угорці]]в. Територія Угорської АО увійшла переважно до складу жудців [[Муреш (повіт)|Муреш]], [[Харгіта]], [[Ковасна (повіт)|Ковасна]]. Анти-угорський курс довгий час забезпечував диктатору [[Ніколае Чаушеску|Чаушеску]] симпатії певних верств румунського населення.
==Адміністративний поділ==
| |||