Парауретральні залози: відмінності між версіями

[[File:Skenes gland.jpg|міні|праворуч|Розташування проток парауретральних залоз (Skene's gland)]]

'''''Парауретральні залози''''' ({{lang-la|glandulae paraurethrales}}) — скупчення залоз, розташованих на передній стінці [[Піхва жінки|піхви]], навколо нижньої ділянки [[сечівник|сечівника]]. Від них йдуть парауретральні протоки (''ductus paraurethrales''), які відкриваються у сечівник та назовні біля сечівникового отвору, по боках і нижче його. Існують лише у жінок, у чоловічому організмі їм відповідає [[передміхурова залоза]]<ref>{{Cite web|url = http://web.archive.org/web/20090508154809/http://www.mercksource.com/pp/us/cns/cns_hl_dorlands_split.jsp?pg=/ppdocs/us/common/dorlands/dorland/nine/20823231.htm|title = Dorland's Medical Dictionary|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. Ці залози оточені еректильною тканиною, яка сягає піхви і наповнюється кров'ю під час сексуального збудження.

 

== Термінологія ==

 

 

== Будова і функції ==

 

Уперше описані у 1672 році нідерландським анатомом [[Реньє де Грааф|Реньє де Граафом]], який звернув увагу на їхнє запалення під час [[Гонорея|гонореї]]. Він вже тоді назвав їх «жіночою простатою»<ref name=":0" />. Потім їх описав французький анатом [[Альфонс Герен]], через що певний час вони звалися Гереновими залозами. Далі йдуть описи італійського анатома [[Джованні Батиста Морганьї|Д. Б. Морганьї]]. Але свою назву вони отримали на честь шотландського гінеколога [[Александр Скін|Александра Скіна]], який докладно їх описав у 1880 році<ref>{{Cite web|url = http://www.whonamedit.com/synd.cfm/2038.html|title = Skene's glands|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. Він звернув увагу на їхні зовнішні дві протоки (які носять його ім'я) і виявив їхню роль у запальних процесах<ref name=":0" />.

== Хвороби ==

* Під час гонереї стається запалення (скініт)<ref>{{Cite web|url = http://downloads.hindawi.com/journals/tswj/2008/609206.pdf|title = Miranda EP, Almeida DC, Ribeiro GP, Parente JM, Scafuri AG (2008). "Surgical Treatment for Recurrent Refractory Skenitis" (PDF). TheScientificWorldJOURNAL 8: 658–660. doi:10.1100/tsw.2008.92. PMID 18661053.|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.

== U-точка ==

Парауретральні залози деякі ототожнюють з U-точкою жінки, стимуляція якої приводить до інтенсивного оргазму. До неї відносять як область зовнішніх проток, так і область навколо сечівника (так зване «губчасте тіло сечівника»).

=== Історія ідентифікації U-точки та походження терміна ===

 

=== Анатомічна ідентифікація U-точки ===

=== Зв'язок парауретральних залоз з жіночою еякуляцією ===

Відомо, що у чоловіків сечівник виводить як сечу, так і [[Сперма|сперму]]. У жінок, як зазвичай вважали, сечівник виводить тільки сечу. Але, насправді, це виявилося не так. Коли у жінок виникає незвично сильний оргазм, цілком ймовірно, що деякі з них виділять рідину із зовнішнього отвору сечовипускального каналу, яка не є сечею. Спеціалізовані парауретральні залози під сильною статевою стимуляцією утворюють лужну рідину, яка в хімічному відношенні подібна до насінної рідини чоловіків. Було доведено, що велика кількість подачі матеріалу рідини (профільтрованої плазми крові) може секретуватися цими залозами під час стимуляції, що проводиться зсередини піхви. Деякі вважають, що саме залози Скіна служать джерелом [[Жіноча еякуляція|жіночої еякуляції]]. У 2002&nbsp;р. дослідник Емануеле Джанін з університету Л'Акіла в [[Італія|Італії]] показав, що залози Скіна&nbsp;— це можливе пояснення феномену [[Жіноча еякуляція|жіночої еякуляції]] і причина частого заперечення його існування. Дійсно, залози Скіна в деяких крайніх випадках, мабуть, у жінки повністю відсутні. Якщо залози Скіна служать причиною [[Жіноча еякуляція|жіночої еякуляції]] і [[оргазм]]ів, обумовлених стимуляцією [[G-точка|G-точки]], це може пояснити відсутність [[Жіноча еякуляція|жіночої еякуляції]] й оргазмів, яку часто спостерігають у багатьох жінок. Жінки, які відчувають [[Еякуляція|еякуляцію]] (яка за кількістю варіює від декількох крапель до декількох столових ложок), іноді припускають, що крайні м'язові зусилля їхніх верхових моментів&nbsp;— є причина примусового мимовільного сечовипускання, але, насправді, це просто тому, що жінки не розуміють свою власну [[Фізіологія|фізіологію]]. Між іншим, деякі медичні авторитети також вважали, що жінки, які можуть еякулювавти, страждають від ''стресового нетримання сечі'' і рекомендували проведення хірургічної операції для їхнього лікування. В наш час{{коли}} неясно, в чому полягає цінність [[Жіноча еякуляція|жіночої еякуляції]], оскільки момент її здійснення явно трохи запізнюється для дії як змащування. Відомо, що змазування [[Піхва|піхви]] проводиться самими стінками [[Піхва|піхви]], які швидко вкриваються плівкою рідини, коли тільки починається статеве збудження жінки.

=== Роль залоз навколо сечівника ===

Парауретральні залози навколо сечовипускального каналу (губчасте тіло) складаються з еректильної тканини; під час статевого збудження вони наповнюється [[кров|кров'ю]], здавлюючи сечівник, допомагаючи запобігти сечовипусканню під час статевого акту (поряд з куприково-лобковим м'язом). Крім того, воно включає величезне число нервових закінчень і, отже, здатне піддаватися стимуляції через передню стінку [[Піхва|піхви]]. З цієї причини під час статевих зносин деякі жінки надають перевагу статевій позиції з чоловіком ззаду, тому що часто статевий член згинається донизу і може стимулювати передню стінку [[Піхва|піхви]] і, таким чином, губчасте тіло сечовипускального каналу. Деякі жінки відчувають інтенсивне задоволення від стимуляції губчастого тіла сечовипускального каналу, тоді як інші вважають її дратівливою. Губчасте тіло сечовипускального каналу також оточує нерв, що йде до [[клітор]]а, а оскільки обидва утворення взаємопов'язані, стимуляція [[клітор]]а, імовірно, стимулює нервові закінчення в губчатому тілі сечовипускального каналу.