Хмельниччина: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Chuuuvak (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 109:
{{main|Гетьманщина|Велике князівство Руське (1658—1659)}}
[[Файл:Chmelnicki with map of Ukraine.jpg|thumb|250px|right|Богдан Хмельницький на карті Козацької України. Окремі полки позначені булавами (18 століття).]]
Генеза козацької держави «козацького панства» була значно старша за Хмельниччину На думку деяких [[історик]]ів ([[Крип'якевич Іван Петрович|Івана Крип'якевич]], [[Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна|Наталія Полонська-Василенко]], [[Окіншевич Лев Олександрович|Л. Окіншевич]] та ін.), українська козацька держава з'явилася ще в [[16 століття|16 ст]]. ([[Запорізька Січ]]). [[Липинський Вячеслав|Вячеслав Липинський]] вважав, що Козаччина «ставала поволі в національно чужій [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] державою в державі». Але то були тільки зародки козацької державності, яка в [[17 століття|17 ст.]] піднеслася до ідеї «Козацького Панства» на старих козацьких теренах [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщини]] (включно з [[Київ|Києвом]]) і на землях нової української колонізації на ЛівобережніїЛівобережжі (зокрема на півдні його), які козацтво вважало за набуток своєї шаблі й свого [[плуг]]а. Ця ідея виросла на традиціях старої укрансько-руської державності, що жили в Україні й за часів Литовсько-Руської Держави та поль. панування після [[Люблінська унія|Люблінської Унії]] [[1569]]. Ці традиції були живі й у колах української православної шляхти та вищого духовенства (Києво-Могилянський гурток [[1620]]–[[1630]]-их pp.; протестація православного духовенства на сеймі, [[1620]]–[[1621]]). Від часів гетьмана [[Сагайдачний Петро|Петра Конашевича-Сагайдачного]] ці традиції входять в ідеологічний арсенал Козаччини. Про це добре знали в Польщі і в Західній Европі, зокрема у [[Швеція|Швеції]] й у [[Семигород]]і, і вважали, що «козацький народ може відділитись від Польщі й збудувати окрему Річ Посполиту … якщо тільки знайде для своїх змагань розумного та шляхетного вождя й ініціатора» (слова семигородського князя [[Габор Бетлен|Бетлена]] [[1628]]). Такий вождь і з'явився в особі [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]].
 
Вже перші вістки про повстання Богдана Хмельницького та його союз з [[Туреччина|Туреччиною]] й [[Кримський півострів|Кримом]], показали польському урядові, що це початок національно-визвольної революції. Про те, що козаки «absolutnie chca w Ukrainie dominowac'» і що Хмельницький «novus formatur… ducatus», писали й коронний гетьман [[Потоцький Микола|Микола Потоцький]] ([[березень]] [[1648]]), і знавець українських справ [[Адам Кисіль]], воєвода брацлавський ([[травень]] [[1648]]).