Вікіпедія

Оппортьюніті: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Piramidion перейменував сторінку з Марсохід «Опортюніті» на Марсохід «Оппортьюніті»: за результатами обговорення на ВП:ПС
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Opportunity Lander Petals PIA04848.jpg|thumb| right|350px|Марсохід «ОпортюнітіОппортьюніті» з відкритими пелюстками.]]
[[Файл:Opportunity Cruise Stage.jpg|thumb|200px|Посадковий модуль під час компонування (збирання) (ОпортюнітіОппортьюніті)]]
[[Файл:KSC-03PD-1224.jpg|200px|thumb|'' ОпортюнітіОппортьюніті'' складають у захисний спускний апарат.]]
[[Файл:MOLA opportunity.jpg|thumb|200px|Посадкове місце ''ОпортюнітіОппортьюніті'' (позначене зірочкою).]]
[[Файл:PIA05229 label.jpg|thumb|200px|Місце посадки ''ОпортюнітіОппортьюніті'', світлина з апарата [[Mars Global Surveyor]].]]
{{main|Mars Exploration Rover}}
 
{{main|Хронологія подій марсохода «ОпортюнітіОппортьюніті»}}
'''ОпортюнітіОппортьюніті''' (від {{lang-en|Opportunity}} — слушна нагода), '''MER-B''' (Mars Exploration Rover — B) — другий [[марсохід]] [[Космічне агентство|космічного агентства]] [[NASA]] з двох запущених у рамках проекту [[Mars Exploration Rover]].
 
На сьогодні ''ОпортюнітіОппортьюніті'' продовжує ефективно функціонувати, вже більш ніж в 40 разів перевищивши запланований термін в 90 сол<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/articles/2014/01/25/opportunity/|title=Красный ветеран|author=|date=2014-01-25|work=|publisher=Lenta.ru|accessdate=2014-01-25|language=ru}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.astroblogs.ru/news/mission_of_opportunity/|title=10 лет "Оппортьюнити" готов проработать на Марсе|date=23.01.2013|publisher=astroblogs.ru}}</ref>, весь цей час живлячись тільки від [[Сонячна батарея | сонячних батарей]]. Очищення сонячних панелей від пилу відбувається під дією природного вітру [[Марс (планета)|Марс]]а, що дозволяє марсоходу проводити геологічні дослідження планети. Наприкінці квітня 2010 року тривалість місії досягла 2246 сол, що зробило її найтривалішою серед апаратів, які працювали на поверхні «червоної планети». Попередній рекорд належав апарату [[Вікінг-1]], який пропрацював з [[1976]] по [[1982]].
 
=== Походження назви ===
Рядок 16:
== Мета місії ==
 
[[Файл:226782main 5296.jpg|left|thumb|350px|Місце посадки на Марсі серед інших апаратів (ОпортюнітіОппортьюніті — в центрі)]]
 
Основним завданням місії було вивчення [[Осадові гірські породи|осадових порід]], які, як передбачалося, мали утворитися в кратерах ([[Кратер Гусєва|Гусєва]], [[Еребус (кратер)|Еребус]]) і суміжних, де колись могло бути озеро або море. Однак класичні осадові породи знайдені не були, в кратері в основному зустрічалися породи [[вулкан]]ічного походження.
Рядок 30:
 
== [[Ракета-носій]] ==
[[Файл:Mer-b-final-launch.jpg|thumb|150px|Старт ракети [[Дельта-2]] з марсоходом ОпортюнітіОппортьюніті на борту]]
'''ОпортюнітіОппортьюніті''' був запущений ракетою-носієм [[Дельта-2 | Дельта-2 7925-H]]. Ця ракета-носій потужніша, ніж [[Дельта-2|Дельта II 7925]], за допомогою якої був запущений його близнюк - марсохід [[Марсохід «Спіріт»|Спіріт]].
 
Запуск ''ОпортюнітіОппортьюніті'' відбувся пізніше, ніж запуск його близнюка - марсохода [[Марсохід «Спіріт» | Спіріта]], [[Марс (планета)|Марс]] перебував на більшій відстані, і тому для успішної доставки вимагалося більше енергії, у зв'язку з цим обрали потужнішу ракету Дельта-2 7925-H. Попри це, основні елементи ракети-носія [[Дельта-2]] для місії [[Mars Exploration Rover]]s, були практично ідентичні. На старті ракета-носій важила 285 228 кг, з яких 1063 кг - космічний корабель ([[# Конструкція|див. Таблицю нижче]]).
 
Сімейство ракет-носіїв [[Дельта-2]] перебуває в експлуатації вже більш ніж 10 років. З їх допомогою успішно запущені 90 проектів, в тому числі й останні шість місій [[НАСА]] на Марс: «[[Mars Global Surveyor]]» і «[[Mars Pathfinder]]» в 1996 році, «[[Mars Climate Orbiter]] »1998 року,«[[Mars Polar Lander]]» в 1999 році,«[[Марс Одіссей]]» 2001 року і [[Фенікс (космічний апарат) |«Фенікс»]] в 2007 році.<ref> [http://marsrover.nasa.gov/mission/launch_vehicle.html Rovers Launched on Delta IIs]</ref>.
Рядок 39:
== Вироблення енергії ==
 
Як і в місії «[[Mars Pathfinder]]», електроенергію, необхідну для живлення систем марсоходів, виробляють панелі [[сонячні батареї | сонячних батарей]]. Панелі сонячних батарей містяться на «крилах» [[марсохід|марсоходів]] і складаються з окремих осередків, що значно підвищує надійність місії. Їх розробляли спеціально для «Спіріта» і «ОпортюнітіОппортьюніті», щоб досягнути максимальну площу збирання світла, наскільки це можливо (див. Знімок ліворуч).
 
Ще одним нововведенням для марсоходів є додавання потрійного шару з [[Арсенід галію|арсеніду галію]]. Це перше в історії дослідження [[Марс (планета)|Марс]]а з використанням тришарових сонячних батарей. Осередки батарей здатні поглинути більше сонячного світла, ніж їх застаріла версія, встановлена ​​на марсоході [[Mars Pathfinder | «Соджорнер»]], який працював у 1997 році. Сонячні елементи містяться в трьох шарах сонячних батарей марсохода і тому здатні поглинути більше сонячного світла, а внаслідок цього можуть виробляти більше електроенергії для підзарядки [[Літій-іонний акумулятор | літій-іонних акумуляторів]] роверів.
 
Під час місії «[[Mars Pathfinder]]» марсохід [[Mars Pathfinder|«Соджорнер»]] використав один літієвий акумулятор ємністю 40 А·год. Під час місії «[[Mars Exploration Rover]]s» марсоходи використовують два [[Літій-іонний акумулятор | літій-іонних акумулятора]], ємністю 8 А·год кожен. Під час роботи «ОпортюнітіОппортьюніті» на [[Марс (планета)|Марсі]] максимальний показник виробітку енергії сонячними панелями був близький до 900 Вт·год за 1 марсіанський день, або сол. В середньому [[сонячні батареї]] «Спіріта» і «ОпортюнітіОппортьюніті» виробляли 410 Вт·год/сол.
 
== Здійснення зв'язку ==
Рядок 50:
Марсоходи місії «[[Mars Exploration Rover]]s» як ретранслятор використовують орбітальний апарат «[[Марс Одіссей]]», який постійно обертається навколо червоної планети.
 
Протягом 16 хвилин він перебуває в зоні «спілкування» з роверами, після чого ховається за горизонтом. «Спіріт» і «ОпортюнітіОппортьюніті» можуть «спілкуватися» з орбітальним апаратом протягом 10 хвилин, в цей період він приймає дані від марсоходів.<ref name=USGS1/>
 
Переважна більшість наукових даних передаються на Землю через антену ровера, яка використовується для спілкування з орбітальним апаратом «[[Марс Одіссей]]» в дециметровому діапазоні (UHF). «[[Марс Одіссей]]» ретранслював на землю основний обсяг наукових даних, отриманих з обох марсоходів. Інший орбітальний апарат, «[[Mars Global Surveyor]]», також використовувався як ретранслятор; він передав близько 8% всіх даних, перш ніж вийшов з ладу в листопаді 2006 року, після 10 років роботи. Невеликий обсяг даних був переданий безпосередньо з роверів на Землю через антену [[X-діапазон]]а<ref name=USGS1>[http://marsrover.nasa.gov/technology/bb_telecommunications.html Technologies of Broad Benefit: Telecommunications].</ref>.
Рядок 62:
Всі системи марсохода залежать від потужного блоку під назвою «Мозковий центр», який значною захищений від впливів на нього низьких температур. У центрі ровера міститься важливий «Тепловий блок електроніки», який відповідає за пересування ровера, а також за розгортання маніпулятора. Бортовий комп'ютер приблизно такої ж потужності, як і портативний комп'ютер. Пам'яті приблизно в 1000 разів більше, ніж у його попередника - марсохода [[Mars Pathfinder|«Соджорнер»]].<ref name=USGS2>[http://marsrover.nasa.gov/technology/bb_avionics.html Technologies of Broad Benefit: Avionics]</ref>
 
Бортовий комп'ютер «Спіріта» і «ОпортюнітіОппортьюніті» побудований на 32-бітному [[радіаційно-стійка інтегральна схема|радіаційно-стійкому процесорі]] ''[[RAD6000]]'', який працює на частоті {{nobr|20 МГц}}. Він містить {{nobr|128 мегабайт}} оперативної пам'яті, а також {{nobr|256 мегабайт}} флеш-пам'яті.
 
Подібно до нашого [[Мозок людини|мозку]], який перебуває під захистом черепа, системи марсохода захищені тим, що встановлені в «Тепловому блоці електроніки», який закріплений в модулі під назвою «Електроніка марсохода». Цей модуль розташований точно в центрі ровера. Золота плівка на стінках блоків допомагає затримувати виділене тепло від обігрівачів, оскільки нічні температури на [[Марс (планета)|Марс]]і можуть впасти до {{nobr | -96 ° C}}. Термоізоляцією служить шар з [[аерогель|аерогеля]]. Аерогель - унікальний матеріал, що володіє рекордно низькою щільністю й проявляє високу твердість, прозорість, жароміцність, надзвичайно низьку теплопровідність і т. д. В повітряному середовищі при нормальних умовах щільність такої мікроґратки дорівнює 1,9 кг/м³ через наявність міжґраткового [[повітря]], а його щільність всього в 1,5 рази більша ніж щільність [[повітря]], через що [[аерогель]] отримав назву «твердий дим».
Рядок 100:
 
=== Використання ракетних двигунів щоб уповільнити швидкість зниження ===
Щоб сповільнити спуск космічного апарату, використовувалися три реактивних двигуни (RAD), розташованих по його боках. Радіолокаційна установка ([[РЛС]]), встановлена ​​в нижній частині посадкового модуля, визначала відстань до поверхні. Коли спускний апарат був на висоті {{nobr | 1,5 км}}, радіолокаційна система привела в дію камеру ''Descent Image Motion Estimation Subsystem'' (DIMES). Камера зробила три фотографії поверхні (із затримкою 4 секунди), що дозволило автоматично визначити горизонтальну швидкість апарата. Через деякий час нова рухова установка місії «[[Mars Exploration Rover]]s» почала гальмувати марсохід «Спіріт». Як і передбачалося, у [[Кратер Гусєва | кратері Гусєва]] дмуть сильні вітри, які розгойдували спускний апарат «Спіріта» з боку в бік, перешкоджаючи його безпечній посадці. Векторна система з реактивних двигунів (TIRS) перешкоджала хаотичному руху з боку в бік, в результаті чого спускний апарат став стабільнішим при посадці. Під час спуску «ОпортюнітіОппортьюніті» на [[Плато Меридіана]] була більш сприятлива погода, ніж в [[Кратер Гусєва | кратері Гусєва]], тому в цьому випадку не було необхідності залучити систему TIRS для стабілізації спуску.
 
== Покращена мобільність марсохода ==
Нове програмне забезпечення допомагає уникати перешкод при пересуванні. Коли зіткнення з породою неминуче, в спрацьовує вдосконалена система підвіски, з якою роверу набагато легше здійснювати маневри<ref name=UGSG5>[http://marsrover.nasa.gov/technology/is_autonomous_mobility.html In-situ Exploration and Sample Return: Autonomous Planetary Mobility].</ref>.
 
«Спіріт» і «ОпортюнітіОппортьюніті» мали здатність долати різні перешкоди на кам'янистій місцевості [[Марс (планета)|Марс]]а. Для місії «[[Mars Exploration Rover]]s» конструктори модифікували систему підвіски, яку раніше застосовували на марсоході [[Mars Pathfinder | «Соджорнер»]]<ref name=UGSG5/>.
 
Система підвісок закріплена в задній частині [[Марсохід|марсохода]]. Колеса збільшили в розмірах, а також покращили їх конструкцію. Кожне колесо має діаметр 26 сантиметрів. Їх внутрішню і зовнішню частину з'єднує спеціальна спіралевидна структура, яка дозволяє поглинути силу удару і не допустити її поширення. Система підвісок дозволяє краще долати перешкоди, наприклад, камені, які можуть бути більшими ніж самі колеса. Кожне колесо має протектор з характерними виступами, які забезпечують поліпшене зчеплення під час пересування по каменях і м'якому ґрунту. Внутрішня частина коліс складається з матеріалу під назвою «Solimide», який зберігає свою еластичність навіть при дуже низьких температурах і тому ідеально підходить для суворих умов [[Марс (планета)|Марс]]а.
 
=== Пересування по шляхах найменшого опору ===
Марсоходи місії «[[Mars Exploration Rover]]s» мають кращі фізичні характеристики, ніж марсохід [[Mars Pathfinder | «Соджорнер»]] 1997 року, тому «Спіріт» і «ОпортюнітіОппортьюніті» можуть бути більш автономними. Інженери поліпшили авто-навігаційне програмне забезпечення водіння, що включає можливість робити і використовувати тривимірні карти місцевості, а це робить ровери самостійнішими<ref name=UGSG5/>.
 
Коли роверу дають команду на самостійне пересування, він починає аналізувати довколишню місцевість, після цього робить стереозображення, за допомогою якого вибирає найкращий безпечний маршрут. Марсоходи повинні уникати будь-які перешкоди на своєму шляху, тому ровери розпізнають їх на своїх стереознімках. Ця інновація дозволила пересуватися на довші відстані, ніж за ручної навігації з Землі. Станом на середину серпня 2004 марсохід «ОпортюнітіОппортьюніті», використовуючи автоматичну самонавігацію, проїхав {{nobr | 230 метрів}} (третина відстані між [[Ігл (кратер) | кратером Ігл]] і [[Витривалість (кратер) | кратером Витривалість ]]), марсохід «Спіріт» - більш ніж {{nobr | 1250 метрів}} із запланованих {{nobr | 3000 метрів}} шляху до «Пагорбів Колумбії».
 
Автоматична система навігації робить знімки прилеглої місцевості, використовуючи одну з двох стереокамер. Після цього стереозображення перетворюються в тривимірні карти місцевості, які автоматично створюються програмним забезпеченням ровера. Програмне забезпечення визначає, чи безпечна місцевість, яка ступінь прохідності, висота перешкод, щільність ґрунту і кут нахилу поверхні. З десятків можливих шляхів ровер вибирає найкоротший, найбезпечніший шлях до своєї мети. Потім, проїхавши від 0,5 до {{nobr|2 метрів}} (в залежності від того, скільки перешкод трапиться на його шляху), ровер зупиняється, аналізуючи перешкоди, що перебувають неподалік. Весь процес повторюється, поки він не досягне своєї мети або ж поки йому не накажуть зупинитися з Землі.
 
Програмне забезпечення водіння в місії «[[Mars Exploration Rover]]s» досконаліше, ніж у [[Mars Pathfinder | «Соджорнер»]]. Система безпеки «Соджорнер» могла захоплювати тільки по {{nobr | 20 точок}} на кожному кроці; система безпеки «Спіріта» і «ОпортюнітіОппортьюніті» зазвичай захоплює більш як {{nobr | 16000 точок}}. Середня швидкість роверів, з урахуванням ухилення від перешкод, становить близько {{nobr|34 метри}} на годину - в десять разів швидше, ніж у [[Mars Pathfinder | «Соджорнер»]]. За всі три місяці своєї роботи «Соджорнер» проїхав трохи більш як {{nobr | 100 метрів}}. «Спіріт» і «ОпортюнітіОппортьюніті» перевершили цей рекорд в один і той самий день; «Спіріт» проїхав {{nobr | 124 метра}} за {{nobr | 125 сол}}, а «ОпортюнітіОппортьюніті» проїхав {{nobr | 141 метр}} за {{nobr | 82 сол}}.
 
Ще одна інновація в місії «[[Mars Exploration Rover]]s» - це додавання візуального [[одометр]]а, який перебуває під контролем програмного забезпечення. Коли ровер їде по піщаній або кам'янистій ділянці, то його колеса можуть прослизати і внаслідок цього видавати неправильні покази механічного [[одометр]]а. Візуальний одометр допомагає виправити ці значення, показуючи, як далеко насправді проїхав [[марсохід]]. Він працює шляхом порівняння знімків, зроблених до і після короткої зупинки, автоматично знаходячи десятки примітних об'єктів (наприклад: камені, сліди від коліс і піщаних дюн), відстежуючи відстань між послідовно знятими зображеннями. Об'єднання їх у тривимірні знімки надає набагато більше інформації - все це набагато легше і точніше, ніж підрахунок пройденої відстані за кількістю обертів колеса.
Рядок 178:
Роздільна здатність камер 1024×1024 [[Піксель | пікселів]]. Отримані дані зберігаються із стисненням [[ICER]] для подальшої передачі.
 
== Порівняння ОпортюнітіОппортьюніті з іншими марсоходами ==
[[Файл:PIA15279 3rovers-stand D2011 1215 D521.jpg|thumb|430px|Моделі всіх трьох марсоходів у порівнянні: [[Mars Pathfinder | Соджорнер]] (найменший), Спіріт/ОпортюнітіОппортьюніті (середній), [[Mars Science Laboratory | К'юріосіті]] (найбільший)]]
 
{| class="wikitable"
Рядок 209:
 
== Огляд місії ==
[[Файл:PIA05229 label.jpg|thumb|left|Місце посадки ''ОпортюнітіОппортьюніті'', знімок орбітального апарату [[Mars Global Surveyor]].]]
[[Файл:MOLA opportunity.jpg|thumb|Місце посадки ''ОпортюнітіОппортьюніті'' на [[Марс (планета)|Марс]]і (позначено зіркою)]]
Основне завдання ''ОпортюнітіОппортьюніті'' полягала в тому, щоб він протримався 90 сол (92,5 дня), за цей час проводячи численні дослідження [[Марс (планета)|Марс]]а. Місія отримала кілька розширень і триває вже протягом {{Минуло днів | 25 | 01 | 2004}} днів з моменту посадки.
 
У процесі посадки марсохід випадково потрапив в кратер ([[Ігл (кратер)|Ігл]]) посеред плоскої рівнини. ''ОпортюнітіОппортьюніті'' успішно вивчив ґрунт і зразки гірських порід, передав панорамні знімки [[Ігл (кратер)|кратера Ігл]]. Отримані дані дозволили вченим [[НАСА]] зробити припущення про наявність [[гематит]]а, а також про присутність в минулому води на поверхні [[Марс (планета)|Марс]]а. Після цього ''ОпортюнітіОппортьюніті'' відправився на вивчення [[Ендьюранс (кратер)|кратера Ендьюранс]], який вивчався ровером з червня по грудень 2004 року. Згодом ''ОпортюнітіОппортьюніті'' виявив перший [[метеорит]], нині відомий, як «Heat Shield Rock».
 
З кінця квітня по червень 2005 року ''ОпортюнітіОппортьюніті'' не пересувався, оскільки застряг у дюні декількома колесами. Щоб витягти ровер з мінімальним ризиком, за 6 тижнів було виконано моделювання місцевості. Успішне маневрування по кілька сантиметрів за день зрештою звільнило ровер, тим самим дозволивши йому продовжити свою подорож по поверхні червоної планети.
 
Далі ''ОпортюнітіОппортьюніті'' вирушив у південному напрямку до [[Еребус (кратер) | кратера Еребус]], великого, неглибокого, частково засипаного піском кратера. Після цього ровер попрямував на південь, у бік [[Вікторія (кратер) | кратера Вікторія]]. В період з жовтня 2005 року по березень 2006 року, апарат мав деякі механічні проблеми зі своїм маніпулятором.
 
В наприкінці вересня 2006 року ''ОпортюнітіОппортьюніті'' досяг [[Вікторія (кратер) | кратера Вікторія]], досліджуючи його вздовж краю, рухаючись за годинниковою стрілкою. У червні 2007 року він повернувся в ''Качину затоку'', тобто у вихідну точку прибуття. У вересні 2007 року ровер увійшов у кратер, щоб почати його детальне вивчення. У серпні 2008 року ''ОпортюнітіОппортьюніті'' залишив кратер Вікторія, попрямувавши у бік [[Індевор (кратер) | кратера Індевор]], досяг якого 9 серпня 2011 року.<ref name="NASA - NASA Mars Rover Arrives at New Site on Martian Surface">{{cite web|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/mer/news/mer20110810.html|title=NASA - NASA Mars Rover Arrives at New Site on Martian Surface|publisher=Nasa.gov|date=|accessdate=2012-07-15|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BVeWwFfO|archivedate=2012-10-18}}</ref> Досягнувши своєї мети, марсохід вирушив до мису Кейп-Йорк, який лежить на західній кромці кратера. Тут орбітальний апарат [[Mars Reconnaissance Orbiter]] виявив наявність філлосілікатів, після чого ''ОпортюнітіОппортьюніті'' почав вивчення порід своїми інструментами, щоб підтвердити ці спостереження з поверхні. Вивчення мису завершилося до настання літа. В травні 2013 року ровер відправили в південному напрямку, в бік пагорба «точка Соландер». В серпні 2013 року ''ОпортюнітіОппортьюніті'' прибув до підніжжя пагорба, почавши «сходження» на нього.
 
Загальна кількість пройденого шляху на 26 лютого 2014 (3585 сол) становить 38,740.00 метрів (24,07 миль)<ref name=UGSG9>[http://marsrover.nasa.gov/mission/status_opportunityAll.html#sol3585 Crushing Rocks With Wheels]{{ref-en}}</ref>. [[Сонячна батарея | Сонячні батареї]] виробляють 464 Вт*час/сол, при прозорості атмосфери 0,498 і коефіцієнті пилу 0,691 одиниць.
 
== Події ==
{{main|Хронологія подій марсохода «ОпортюнітіОппортьюніті»}}
 
== Технічні неполадки ==
Довге перебування на [[Марс (планета)|Марс]]і не минуло безслідно для ''ОпортюнітіОппортьюніті'', місія якого спочатку планувалася на 90 днів. За 10 років роботи з'являвся цілий ряд технічних несправностей:
 
* Проблеми з маніпулятором;
* У 2007 році у ''ОпортюнітіОппортьюніті'' виникли несправності в роботі правого переднього колеса (стрибки напруги) - схожа на несправність, яка вивела з ладу праве переднє колесо [[Марсохід «Спіріт»|Спіріта]]. Інженери дали перепочити колесу, коли ровер довгий час вивчав гірське оголення. В грудні 2013 року ці неполадки знову повторилися. Команда вживає активних заходів заради усуненню цієї несправності;
* Інфрачервоний теплової емісійний спектрометр MiniTES відімкнений з 2007 року, коли його дзеркало забила пилова буря, в зв'язку з чим він не може приймати зображення. Для подальшої експлуатації приладу необхідний сильний потік вітру, який очистить зовнішню поверхню дзеркала від пилу;
* Мініатюрний мессбауерівський спектрометр, який дозволяє визначати сполуки заліза в породах, нині відключений. Застосовуваний в ньому [[Кобальт|Кобальт-57]] має період напіврозпаду 271,8 днів, тому за 9 років роботи він практично вичерпав свій ресурс. Під час зимівлі 2011 ''ОпортюнітіОппортьюніті'' ще намагався якось його застосувати, в результаті довелося витратити кілька тижнів щоб отримати результати одного зразка;
* Через кілька років перебування на [[Марс (планета)|Марсі]] в ''ОпортюнітіОппортьюніті'' виникли проблеми з його буром(RAT), за допомогою якого він робить невеликі поглиблення в породі. Тестування показало, що датчики наведення бура на породу працюють некоректно, але інженери, перепрограмувавши програмне забезпечення, вирішили дану проблему;
* Вийшов з ладу один обігрівач.
* 22 квітня 2013 ''ОпортюнітіОппортьюніті'' самовільно перемикнувся в стан, який можна охарактеризувати як «режим очікування».<ref name=UGSG10>[http://marsrover.nasa.gov/newsroom/pressreleases/20130429a.html Opportunity in Standby as Commanding Moratorium Ends]</ref> Оператори на [[Земля|Землі]] дізналися про це 27 квітня 2013 року. Первинне тестування дозволило встановити, що ''ОпортюнітіОппортьюніті'' відчув щось недобре в своїх системах 22 квітня, під час вимірювання прозорості атмосфери [[Марс (планета)|Марса]] і перемикнувся в режим очікування. Інженери підозрюють, що марсохід вирішив перезавантажити свій бортовий комп'ютер у той час, коли його камери робили знімки [[Сонце|Сонця]]. 1 травня 2013, по команді з [[Земля|Землі]], ''ОпортюнітіОппортьюніті'' успішно вийшов з «режиму очікування» і відновив свою наукову діяльність.
 
== Наукові результати ==
{{Main|Наукові результати місії Mars Exploration Rover}}
''ОпортюнітіОппортьюніті'' надав переконливі докази на підтримку головної мети його наукової місії: пошук і дослідження каменів і ґрунтів, які можуть містити дані про минуле дії [[вода|води]] на [[Марс (планета)|Марс]]і. На додаток до перевірки «водної гіпотези», ''ОпортюнітіОппортьюніті'' зробив різні [[астрономія|астрономічні спостереження]], а також з його допомогою були уточнені параметри [[Атмосфера планети|атмосфери]] [[Марс (планета)|Марса]].
 
7 червня 2013 на спеціальній конференції, присвяченій десятій річниці запуску ''ОпортюнітіОппортьюніті'', керівник наукової програми марсоходу ''ОпортюнітіОппортьюніті'' Стів Сквайрс заявив, що в давні часи на Марсі була вода, придатна для живих організмів. Відкриття було зроблено при вивченні каменю, названого «Есперанс-6» (Esperance 6). Результати чітко свідчать про те, що кілька мільярдів років тому цей камінь знаходився в потоці води. Причому ця вода була прісною і придатною для існування в ній живих організмів. Всі попередні свідчення існування води на Марсі зводилися до того, що на планеті існувала рідина, що більш нагадує сірчану кислоту. ''ОпортюнітіОппортьюніті'' ж знайшов саме прісну воду<ref>{{cite web|url=http://www.gazeta.ru/science/2013/06/08_a_5373329.shtml|title=Питьевой Марс|date=2013-06-08|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HGsqXyHF|archivedate=2013-06-10}}</ref>.
 
== Нагороди ==
За неоціненний вклад ''ОпортюнітіОппортьюніті'' у вивчення [[Марс (планета)|Марс]]у, в його честь був названий астероїд 39382. Назву запропонувала [[Інгрід ван Хаутен-Груневельд]], яка разом з [[Корнеліс Йоханнес ван Хаутен|Корнелісою Йоханнес ван Хаутен]] і [[Том Герельс|Томом Герельсом]] виявили цей астероїд [[24 вересня]] [[1960]].
 
Посадкову платформу ''ОпортюнітіОппортьюніті'' назвали «Меморіальна Станція Челленджера».<ref name="ChallengerMemorial">{{cite web|url=http://marsrovers.nasa.gov/newsroom/pressreleases/20040128a.html|title=Space Shuttle Challenger Crew Memorialized on Mars|accessdate=July 24, 2008|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BVjPthnV|archivedate=2012-10-18}}</ref>
 
== Див. також ==
Рядок 266:
*[[Місія Mars 2020 rover]]
*[[Марсіанська наукова лабораторія]]
*[[Марсохід «ОпортюнітіОппортьюніті»]]
*[[Дослідження космосу]]
*[[Програма «Вікінг»]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Оппортьюніті