Кларк Ґейбл: відмінності між версіями

| ім'я = Кларк ҐейблГейбл<br />''Clark Gable''

| ім'я_при_народженні = Вільям Кларк ҐейблГейбл<br />William Clark Gable

'''Кларк ҐейблГейбл''' ({{lang-en|Clark Gable}}, *[[1 лютого]] [[1901]], Кедиз, [[Огайо]]&nbsp;— †[[16 листопада]] [[1960]], [[Лос-Анджелес]])&nbsp;— [[голлівуд]]ський [[актор]], [[секс-символ]] [[1930-ті|30-х]] і [[1940-ві|40-х]] років. Найбільше відомий роллю Рета Батлера у кіноепопеї ''[[Звіяні вітром (фільм)|Звіяні Вітром]]'' ([[1939 у кіно|1939 року]]), за виконання якої він отримав свою третю номінацію на премію [[Оскар]] у категорії [[Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль|Найкраща чоловіча роль]], також отримав номінацію за роль у фільмі ''[[Заколот на Баунті (фільм, 1935)|Заколот на Баунті]]'' (1935), і, перемогу за головну роль у стрічці ''[[Це сталося якось вночі]]'' (1934).

Актор народився [[1 лютого]] [[1901]] року в Кедиз, штат [[Огайо]]. Він був єдиною дитиною Вільяма Генрі ҐейблаГейбла, бурильника на нафтовій свердловині, і його дружини Аделіни (у дівоцтві&nbsp;— Гершельман). Предки його батьків були вихідцями з [[Німеччина|Німеччини]]. Мати Кларка страждала від [[епілепсія|епілепсії]] і померла через десять місяців після його народження, тому хлопчика виростили батько і мачуха, Джені Данлап.

У віці 17 років Гейбл зацікавився [[театр]]ом. Але тільки у віці 21 р. він зміг почати працювати у другорозрядних театрах. У [[Портланд]]і, [[Орегон]] ҐейблГейбл познайомився з театральним менеджером Джозефіною Диллон, яка дуже посприяла йому в навчанні театральному мистецтву.

У [[1924]]&nbsp;р. обидва попрямували до [[Голлівуд]]у, де Діллон стала його менеджером та дружиною. У 1925-26 рр ҐейблГейбл знявся у кількох фільмах у незначних ролях. У 1927-28 рр Кларк ҐейблГейбл продовжив кар'єру у театрі у [[Х'юстон]]і, де набрався досвіду та став місцевим кумиром. Далі він переїхав до [[Нью-Йорк]]у, де мав намір працювати в театрі на [[Бродвей|Бродвеї]]. У 1930 році він підписав контракт з компанією [[Metro-Goldwyn-Mayer]] після вражаючої гри у п'єсі «Остання миля».

У [[1931]] році Кларк ҐейблГейбл знявся у його першому звуковому вестерні «Пофарбована пустеля», де грав лиходія. Глядачам фільму особливо сподобався його голос.

[[1930]] року Кларк ҐейблГейбл та Джозефіна Діллон розлучилися і через кілька днів ҐейблГейбл одружився на Рії Франклін Прентісс Лукас Ленгхем, яка займала значне становище у суспільстві [[Техас]]у.

Вибір часу для прибуття до Голлівуду був чудовий, оскільки студія MGM планувала розширити число зірок-акторів і ҐейблГейбл відповідав цій ролі сповна; певний час він виконував другорядні ролі, часто як лиходій. Менеджер зв'язку з пресою MGM Говард Стрікленд розвивав студійний образ ҐейблаГейбла, рекламуючи його мужність через ролі «лісору́ба у костюмі». Для підтримки зростаючої популярності ҐейблаГейбла MGM часто обирала йому партнерок з числа відомих зірок-акторок. [[Джоан Кроуфорд]] запросила ҐейблаГейбла бути її партнером у стрічці [[Танцюйте, дурні, танцюйте]]. Він ростив свою популярність і суспільну значимість через такі важливі фільми як [[Вільна душа]] (1931), в якому він грав бандита, який дав ляпаса [[Норма Ширер|Нормі Ширер]] (це була остання другорядна роль ҐейблаГейбла). У 1931 році ҐейблГейбл знімається у стрічці [[Сьюзен Ленокс: Її падіння та піднесення]] з [[Грета Гарбо|Ґретою Ґарбо]]. ҐейблГейбл і Ґарбо не подобались один одному. Вона вважала його актрську гру незграбною, в той час як він її — снобом.

У цьому є році на екрани виходить фільм [[Одержима (фільм)|Одержима]] (1931), в якому він і Джоан Кроуфорд (тоді одружена з Дугласом Фейрбенксом молодшим) давали волю пристрасним почуттям на екрані, які вони поділяли протягом десятиліть і в реальному житті. Адела Роджерс Сент-Джон пізніше назвала їхні стосунки «любовним зв'язком, який майже спалив Голлівуд ущерть». Продюсер [[Луїс Барт Мейєр]] погрожував закінчити їхні контракти, тому на якийсь час вони тримались окремо, ҐейблГейбл переніс увагу на [[Меріон Дейвіс]].

[[Файл:Claudette Colbert in It Happened One Night.jpg|праворуч|thumb|250px|Кларк ҐейблГейбл з [[Клодетт Кольбер]] у «Це сталося якось вночі»]]

ҐейблГейбл розглядався на роль Тарзана але втратив її завдяки кращої зовнішності та майстерності у плаванні [[Джонні Вейсмюллер]]а. Любовні стосунки неголеного ҐейблаГейбла з [[Джин Гарлоу]] без бра у стрічці «[[Червоний пил]]» (1932) зробили його найбільшою зіркою MGM. Після хіта [[Бережи свого чоловіка]] (1933), студія MGM розпізнала цінність пари ҐейблГейбл-Гарлоу, знявши їх ще у двох фільмах&nbsp;— [[Китайські моря]] (1935) і [[Дружина проти секретарки]] (1936). Надзвичайно популярний кінодует ҐейблГейбл і [[Джин Гарлоу|Гарлоу]] знялись разом у шести фільмах, найвідоміші з яких [[Червоний пил]] (1932) і [[Саратоґа (фільм)|Саратоґа]] (1937). ([[Джин Гарлоу]] померла від уремії під час зйомок «[[Саратоґа (фільм)|Саратоґи]]»: дев'яносто відсотків стрічки були завершені, сцени що залишилися, були зняті на відстані або з двійниками. ҐейблГейбл згадував, що він відчував ніби був «в обіймах примари»).

За легендою, Кларка ҐейблаГейбла позичили кіностудії [[Columbia Pictures]] як покарання за відмову грати деякі ролі. Але сучасні біографії спростовують цю легенду. MGM не мала ролей для ҐейблаГейбла, але повинна була платити йому 2000 доларів у тиждень за те, що він нічого не робив. MGM позичила актора інший студії за 2500 доларів у тиждень, отримуючи 500-доларовий прибуток.

[[Файл:Clark gable mutiny bounty 9.jpg|thumb|ліворуч|250px|ҐейблГейбл у фільмі «Заколот на Баунті» ([[1935]])]]

ҐейблГейбл не був першим актором, вибраним на провідну роль Пітера Ворна в стрічці «Однієї щасливої ночі». Спочатку роль була запропонована [[Роберт Монтгомері|Роберту Монтгомері]], але на його думку сценарій був поганим. Зйомка почалася в напруженій атмосфері, але як Кларк ҐейблГейбл, так і режисер [[Френк Капра]] отримали задоволення над створенням кінофільму.

ҐейблГейбл отримав «Оскара» у категорії «найкращий актор» за гру у кінокомедії «[[Однієї щасливої ночі]]» (1934). Він повернувся до MGM ставши ще більшою зіркою, ніж будь-коли.

Також був номінований на «Оскара» за роль [[Флетчер Крістіан|Флетчера Крістіана]] у стрічці 1935 року [[Заколот на Баунті (фільм, 1935)|Заколот на Баунті]]. Якось Кларк ҐейблГейбл сказав, що цей фільм є його улюбленим, не зважаючи на те, що він не дуже ладнав з акторами [[Чарльз Лотон|Чарльзом Лотоном]] та [[Франшо Тоун]]ом.

У наступні роки, він грав в низці надзвичайно популярних картин, які принесли йому беззаперечний титул «Короля Голлівуду» в [[1938]]&nbsp;р. Звання «короля» вперше запропонував [[Спенсер Трейсі]], ймовірно як жарт, але скоро [[Шоу Еда Саллівана|Ед Салліван]] запустив опитування читачів у своїй газетній колонці&nbsp;— і понад 20 мільйонів прихильників проголосувало за ҐейблаГейбла, як Короля і [[Мірна Лой|Мірну Лой]], як Королеву Голлівуду. Хоча почесний титул, без сумніву, допомагав кар'єрі, ҐейблГейбл скоро втомився від цього і пізніше заявив: «Це звання «Короля»— чиста нісенітниця… Я лише удачливий нечепура з Огайо: сталося так, що я з'явився в потрібному місці в потрібний час» протягом більшості 1930-х і початку 1940-х.

Незважаючи на небажання грати роль Ретта Батлера, ҐейблГейбл став найбільше відомим за виконання її у стрічці «[[Віднесені вітром (фільм)|Віднесені вітром]]» (1939), яка заробила йому номінацію на «Оскар» у категорії «найкращий актор». Його дружина, акторка [[Керол Ломбард]], можливо, була першою, хто пророкував, що він гратиме роль Ретта Батлера (а вона&nbsp;— Скарлетт), коли вона купила йому копію [[бестселер]]а,&nbsp;— він відмовився читати.

ҐейблГейбл майже негайно став фаворитом для ролі Ретта Батлера як для публіки, так і для продюсера [[Девід О. Селзнік|Девіда Селзніка]]. Оскільки Селзнік не мав жодного відомого актора на тривалому контракті, йому потрібно було пройти через процес ведення переговорів, щоб позичити актора в іншої студії. [[Гері Купер]] був першим претендентом на роль. Коли Купер відмовився від ролі, він сказав, що «Віднесені вітром» буде найбільшим провалом в історії Голлівуду. Я радий, що Кларк ҐейблГейбл зазнає невдачі, а не я». На той час Селзнік зважився отримати ҐейблаГейбла, і врешті решт знайшов спосіб позичити його в Metro-Goldwyn-Mayer. ҐейблГейбл побоювався що не зуміє виправдати сподівання публіки, яка заздалегідь вирішила, що ніхто інший не зможе зіграти цю роль. Він пізніше згадував: «гадаю, що зараз вже знаю, як повинна реагувати муха, заплутавшись у павутинні». Це був його перший кольоровий фільм.

Протягом зйомок [[Вів'єн Лі]] скаржилася на неприємний запах з рота ҐейблаГейбла, очевидно зумовлений штучними зубами актора. Попри це, вони були у добрих відносинах. Його знаменита репліка, «Чесно, люба, мені це до чорта байдуже» ({{lang-en|Frankly, my dear, I don't give a damn}}), викликала галас, через те, що порушувала [[кодекс Гейза]], етичний кодекс виробництва фільмів того часу. ҐейблГейбл не хотів проливати сльози у сцені після того як Скарлетт мала викидень. [[Олівія де Гевілленд]] змусила його плакати, пізніше коментуючи:

Десятиліттями пізніше, ҐейблГейбл сказав, що щоразу, коли його кар'єра починала б сходити нанівець, повторний випуск «Віднесених вітром» миттєво відновив би все, і він продовжував бути кращим актором до кінця життя. Крім того, ҐейблГейбл був одним з небагатьох акторів, які зіграли головну роль в трьох фільмах, які отримали «Оскар» у категорії «найкраща картина».

* Кларк ҐейблГейбл часто представлявся іменем свого батька, поки перша дружина не умовила його позбавитись цієї звички

* Після загибелі Керол Ломбард, Кларк ҐейблГейбл, всупереч сильній протидії уряду та армії, став стрілком на [[Boeing B-17 Flying Fortress|літаку В-17]] і брав участь в [[Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни|авінальотах на Німеччину]]. Він здійснив п`ять бойових вильотів, включаючи один - на Німеччину. Після пошкодження літака на одному з вильотів керівництво студії [[Metro-Goldwyn-Mayer|«MGM»]], боячись втратити відомого актора, прийняло усі міри, щоб повернути ҐейблаГейбла з фронту. У листопаді 1943 року він повернувся до США, де продовжив роботу у кіно.

* Найкоротша промова, яку коли-небудь виголошували на церемонії вручення кінопремії «Оскар», складалась усього з двох слів: «Thank You». У 1935 році Кларк ҐейблГейбл, оголошений переможцем у номінації «Найкраща чоловіча роль» за кінострічку «[[Однієї щасливої ночі (фільм)|Однієї щасливої ночі]]», вийшов на сцену, взяв статуетку, сказав: «Дякую вам» - і повернувся на своє місце.

{{Детальніше|Фільмографія Кларка ҐейблаГейбла}}

ҐейблГейбл грав ролі статистів в 13 фільмах в період між 1924 і 1930 роками. Потім він зіграв у 67 кінофільмах і в 17 короткометражних у ролі самого себе і оповідача, і з'явився у фільмі-пропаганді під назвою [[Боротьба Америки]], що випускався військово-повітряними силами Сполучених Штатів.