Відмінності між версіями «Маковія»

198 байтів додано ,  4 роки тому
нема опису редагування
|закінчення =
|дата = {{СС|14|серпня||1}}
|week_ordinal =
|weekday =
|month =
|date2007 =
|date2008 =
|date2009 =
|date2010 =
|святкування = хресний хід на річки та озера
|традиції = святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір.
|пов'язаний =
|вебсайт =
}}
[[Файл:Makoveya.jpg‎|thumb| right|168px|Свято Маковія]]
[[Файл:Spas 024.jpg|thumb|170px|Обрядова їжа — спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком]]
'''МаковіяМакові́я''' (також ''Перший Спас'', ''Спас на воді'', ''Медовий Спас'')  — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день [[Успінський піст|Успінського посту]] [[14 серпня]] (1 серпня [[Юліанський календар|за старим стилем]]).
 
== Походження свята ==
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з [[Візантійська імперія|Візантії]], де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до [[Софійський собор (Константинополь)|храму Софії]] частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.
 
== День семи мучеників ==
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників [[Макавеї|Макавеїв]]в, або, як кажуть в народі, «Маковія».
 
Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н.  е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
 
== Традиції в Україні ==
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
 
На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і [[чорнобривці]], і [[жоржини]], і [[айстра|айстри]], і [[гвоздика|гвоздики]], і [[барвінок]], а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): [[волошки]], [[м'ята]], [[чебрець]], [[любисток]], [[петрові батоги]], [[полин]], [[деревій]], [[будяк]]-пристрітник.
 
«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавлялидодавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, [[нагідки|нагідок]], [[Сокирки польові|польових сокирок]] тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника[[соняшник]]а, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку[[мак]]у в'язали в окремий букет.
 
«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
 
 
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.
 
Обрядовою їжею цього дня є «[[шулики]]», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
 
Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.
 
Цього дня хворі на [[пропасниця|пропасницю]] купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.
 
== Спас на воді ==
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.
 
За переказами цього дня 988 &nbsp;р. хрестився князь [[Володимир Великий|Володимир]].<ref>{{Cite web|title = Світлини з життєпису - Український традиційний календар {{!}} Facebook|url = https://www.facebook.com/calendarua/photos/a.439571029527837.1073741828.438897302928543/516916871793252/?type=1&notif_t=like|website = www.facebook.com|accessdate = 2015-08-14}}</ref> Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії &nbsp;— хресний хід до води.
 
== Медовий спас ==
 
У Перший Спас починається Успінський піст&nbsp;— «спасівка», який триває два тижні.
У народі кажуть, що Перший Спас&nbsp;— це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.
 
У народі кажуть, що Перший Спас&nbsp;— це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. [[Ластівка]] весну починає і осінь накликає.
==Приказки і прикмети==
 
== Приказки і прикмети ==
* Який Маковій, таке й [[Обжинки|Успіння]] (28 серпня).
* Пройшов Спас &nbsp;— пішло літо від нас.
 
== Див. також ==
* [[Успінський піст]] (Спасівка)
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Medoviy Spas}}
* [http://upi.org.ua/news/2008-08-13-3874 upi.org.ua/news/2008-08-13-3874]
 
== Література ==
* Бурій В.&nbsp;М. &nbsp;Народно-православний календар / Валерій Бурій. -&nbsp;— Черкаси : Вертикаль, 2009.
 
 
[[Категорія:Українські народні звичаї]]