Марія Луїза Ґонзаґа: відмінності між версіями

| ім'я = Марія Луїза ҐонзаґаГонзага

| жінка = Марія Луїза ҐонзаґаГонзага

'''Марія Луїза ҐонзаґаГонзага де Невер''' ({{lang-pl|Marie Louise Gonzaga de Nevers}}; [[18 серпня]] [[1611]], [[Невер]] — [[10 травня]] [[1667]], [[Варшава]]) — королева [[Річ Посполита|Польщі]] (під ім'ям Людовіка Марії), дружина останніх королів династії [[Ваза]] [[Владислав IV|Владислава IV]] і [[Ян II Казимир|Яна II Казимира]]. Дочка французького [[герцог]]а [[Карл I Ґонзаґа-Неверський|Карла I ҐонзаґаГонзага-Неверського]] з дому [[ҐонзаґаГонзага]] (з [[1627]] — герцога Мантуї) і [[Катерина Лотаринзька (1585–1618)|Катерини де Майєн]] (племінниці знаменитого [[Генріх I де Гіз|герцога Гіза]]).

Згодом увесь королівський двір готував мадемуазель Невір в дружини фавориту короля, шевальє Сен-Мару, але владний кардинал почитав такий союз негідним. [[1645]] року інший в'язень Рішельє, Ян Казимир Ваза, відновив сватання до неї від імені свого брата Владислава Польського, який посварився з [[Династія Габсбургів|Габсбургами]] і мріяв про союз з урядом [[Джуліо Мазаріні|Мазаріні]]. У [[1646]] році Владислав одружився на французькій принцесі Марії Луїзи , яку в Польщі називали Людвіком Марією ҐонзаґаГонзага, дочки Карла I ҐонзаґаГонзага. Слідуючи заповітам батька, вона підбивала чоловіка на війну з турками, але в цілому її вплив був обмежений на питаннями культури та освіти.

Після смерті Владислава в [[1648]] році королем був обраний Ян Казимир. Марія погодилася стати його дружиною. На другого чоловіка, менш досвідченого в державних питаннях, вона мала великий вплив. Польські патріоти негативно відгукувалися про її управлінні державою;. Рудавський порівняв її з «крихітним ефіопом, який осідлав слона". Не маючи власних дітей, вона мріяла бачити наступним королем чоловіка своєї племінниці, [[Генріх III Бурбон-Конде|герцога ЕнгіенскогоЕнг'єнського]], або онука своєї виховательки, юного герцога Лонгвіля. Марія померла в [[1667]] році і була похована у Вавельському соборі.