Вікіпедія

Євген Савойський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Військовий діяч
|ім'я = принц ЄвгенійЄвген Савойський
|дата народження = 18.10.1663
|дата смерті = 21.04.1736
Рядок 21:
}}
 
[[Принц]] '''ЄвгенійЄвген Савойський''' ({{lang-de|Prinz Eugen von Savoyen}}, {{lang-fr|François-Eugène de Savoie}}, {{lang-it|Principe Eugenio di Savoia-Carignano}}; {{ДН|18|10|1663}} — {{ДС|21|04|1736}}) — полководець [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] франко-італійського походження, [[генералісимус]].
 
== Початок кар'єри та Велика Турецька війна ==
ЄвгенійЄвген народився у [[Париж]]і. Він був молодшим сином [[ЄвгенійЄвген Моріс Савойський-Каріньянський|принца ЄвгеніяЄвгена Моріса Савойського-Каріньянського графа де Суассона]] і його дружини [[Олімпія Манчіні|Олімпії Манчіні]], племінниці кардинала [[Джуліо Мазаріні|Мазаріні]]. З боку батька ЄвгенійЄвген належав до стародавнього роду герцогів [[Савойська династія|Савойских]], будучи правнуком савойського герцога [[Карл Еммануїл I|Карла Еммануїла I]].
 
Після вигнання матері з Франції у зв'язку з [[справа про отрути|справою про отрути]] 20-річний ЄвгенійЄвген відправився на поля [[Велика Турецька війна|Великої Турецької війни]] захищати обложений турками [[Відень]], де під його початком бився полк [[драгун]]ів. Після цього ЄвгенійЄвген Савойський брав участь у звільненні Угорщини від турецьких військ у 1684–1688 роках.
 
[[1690]] року його було призначено командувачем австрійськими військами в [[італія|Італії]] та з'єднався з герцогом савойським [[Віктор-Амадей II|Віктором-Амадеєм]]. Останній всупереч порадам Євгена вступив з французами у бій при Стаффарді, був розбитий, і лише хоробрість та розпорядливість Євгена врятували союзні війська від остаточної загибелі.
 
[[1691]] ЄвгенійЄвген примусив маршала [[Ніколя Катіна|Катіна]] зняти облогу фортеці Коні; того ж [[1691]] року з авангардом армії герцога Савойського вторгнувся до [[Дофіне]] та оволодів кількома фортецями.
 
[[1697]] здобув блискавичну [[Битва під Зентою|перемогу над турками під Зентою]], яка сприяла укладенню [[1699]] р. вигідного для [[австрія|Австрії]] [[Карловицький конгрес|Карловицького миру]].
Рядок 38:
Під час [[Війна за іспанську спадщину|війни за іспанську спадщину]] [[1701]] року, призначений головнокомандувачем в Італії, він здійснив важкий перехід через Тридентські [[Альпи]] та після перемог під [[Капрі|Капрою]] та [[Кіарі (місто)|Кіарі]] зайняв [[ломбардія|Ломбардію]] до річки [[Оліо]]. Кампанію [[1702]] він почав раптовим нападом на [[кремона|Кремону]], при чому був узятий у полон маршал [[Франсуа де Невіль Вільруа|Віллеруа]]; потім вельми майстерно оборонявся проти переважаючих сил [[Луї Жозеф де Вандом|герцога Вандома]].
 
Призначений президентом гофкрігсрата, ЄвгенійЄвген прийняв ряд заходів, які врятували Австрію від найбільшої небезпеки, у яку поставило її повстання угорців та успіхи французів у [[Баварія|Баварії]].
 
[[1704]] року разом з герцогом [[герцог Мальборо Джон Черчиль|Мальборо]] ЄвгенійЄвген здобув перемогу [[Гохштедтський бій|під Гохштедтом]], яка спричинила відділення Баварії від союзу з [[Людовик XIV|Людовіком XIV]].
 
[[1705]] ЄвгенійЄвген був посланий до [[Іспанія|Іспанії]], де зупинив успіхи Вандома, а [[1706]] здобув перемогу під Туріном, яка змусила французів звільнити Італію.
 
[[1707]] він вторгся до [[Прованс]]у та взяв в облогу [[Тулон]], але безуспішно; [[1708]] разом з Мальборо розбив Вандома при [[Битва під Ауденарді|Ауденарді]] та взяв [[Лілль]], а [[1709]] завдав Віллару поразку під [[Битва під Мальплакою|Мальплакою]].
 
[[1712]] ЄвгенійЄвген був розбитий при [[Денен]]і та [[1714|1714 року]] підписав [[Раштадтський мир]].
 
== Кампанія проти турків. Пізні роки ==
[[1716]] року він розбив турків [[Петроварадинській бій|під Петервардейна]] (нині — [[Новий Сад|Нові-Сад]]) і взяв [[Тімішоара|Темешвар]], а наступного року здобув рішучу перемогу під [[Белград]]ом. Ці перемоги завдали сильного удару могутності турків у [[Європа|Європі]] та привели в результаті до [[Пожаревацький мир|ПожаревацкогоПожаревацького миру]].
 
До [[1724|1724 року]] він був [[штатгальтер]]ом в [[Австрійські Нідерланди|австрійських Нідерландах]]. [[Карл VI Габсбург|Карл VI]] ставився до Євгена не з таким довірою, як [[Леопольд I Габсбург|Леопольд I]] і [[Йосип I Габсбург|Йосип I]]; ворожа йому партія при дворі посилилася, але все ж його вплив відчувався при вирішенні всіх важливих державних питань.
 
В [[1726]], принц ЄвгенійЄвген, що був одним з лідерів русофільської партії при віденському дворі, уклав з Росією [[Віденський договір (1726)|Віденський союзний договір]]<ref name="N25-26">{{книга
|автор = Неліповіч С. Г.
|частина =
Рядок 66:
}}</ref>.
 
У ролі головнокомандувача ЄвгенійЄвген з'явився ще раз в [[Війна за польську спадщину 1733—1735|війні за польський спадок]] ([[1734]]-1735), але через хворобу незабаром був відкликаний.
 
== Риси характеру ==
Відмінні риси принца ЄвгеніяЄвгена як полководця&nbsp;— сміливість та рішучість, заснована на глибокому розумінні супротивників та цієї обстановки, невичерпність у вишукуванні коштів для здійснення намічених планів, холоднокровність в найкритичніші хвилини та вміння прив'язати до себе серця солдатів.
 
== Пам'ять ==
[[Файл:Wien Prinz Eugen Reiterdenkmal Heldenplatz.jpg|thumb|240px|Пам'ятник принцу ЄвгеніюЄвгену на Площі Героїв у Відні]]
Принцу Євгену встановлено пам'ятник у [[Відень|Відні]] (автор&nbsp;— [[Фернкорн, Антон Домінік|Феркон]]) і в [[Будапешт]]і (автор&nbsp;— [[Рона, Йозеф|Рона]]).
 
Ім'я принца носив [[Принц ЄвгенійЄвген (лінкор)|дредноут австрійського флоту]] типу «Вірібус Унітіс».
 
У ВеликоїВеликій Британії за часів Першої світової війни ім'ям принца ЄвгеніяЄвгена був названий монітор «Prince Eugene».
 
У [[Третій Рейх|Третьому рейху]] ім'ям принца ЄвгеніяЄвгена була названа [[7-а добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген»]] та [[Принц Ойген (важкий крейсер)|важкий крейсер Крігсмаріне]], а також 33-й [[танк]]овий полк [[9-а танкова дивізія (Третій Рейх)|9-ї танкової дивізії]] Вермахту, чиєю емблемою було символічне зображення вершника на коні.
 
В Італії ім'ям ЄвгеніяЄвгена Савойського був названий один з [[Легкі крейсера типу «Дюка д'Аоста»|легких крейсерів типу «Дюка д'Аоста»]] («[[Еудженіо ді Савойя (крейсер)|Еудженіо ді Савойя]]») часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
 
Зберігся ряд палаців у стилі бароко, побудованих за замовленням Принца ЄвгеніяЄвгена. Найвідомішим з них є розташований у Відні палац [[Бельведер (Відень)|Бельведер]]. Найбільш великим&nbsp;— розташований за декілько кілометрів від [[Братислава|Братислави]] (але на території Австрії) літній палац Шлоссхоф.
 
Його ім'ям названі тропічні дерева роду [[Євгенія (рослина)|Eugenia]], Ефірне масло якого&nbsp;— джерело пахучого сполуки [[евгенол]]у.
Рядок 147:
|сторінки =
}}
* ''Ивонин Ю. Е.'' [http://vestnik.udsu.ru/2010/2010-051/vuu_10_051_03.pdf ЄвгенійЄвген Савойський: останні роки життя]. // Вісник Удмуртського університету. 2010. Вип. 1. З. 24-32.
* {{книга
|автор = Неліповіч С. Г.
Рядок 165:
 
== Посилання ==
* [http://www.peoples.ru/military/commander/savoyen/ ЄвгенійЄвген Савойський]
 
{{succession|office= [[Штатгальтер Австрійських Нідерландів]]</br>[[1716]]-[[1724]]|preceded=— <br /> (Іспанські Нідерланди | succeeded= [[Марія Єлизавета Австрійська (штатгальтер)|Марія Єлизавета]]}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Євген_Савойський