Венглінське джерело: відмінності між версіями

доповнення, вікіфікація, зовнішні посилання
Немає опису редагування
(доповнення, вікіфікація, зовнішні посилання)
{{поліпшити}}'''Венглі́нське джерело́''' (або '''джерело Прибило'''&nbsp;— давній [[водозабір]] у [[Львів|Львові]], першіщо бере свою назву від імені адвоката Францішека Венглінського, який спорудив тут заміську віллу Погулянка<ref>[http://photo-lviv.in.ua/vodozbirnyk-na-pohulyantsi-abo-zvidky-potraplyala-voda-do-fontaniv-na-rynku/ Водозбірник на Погулянці, або звідки потрапляла вода до фонтанів на Ринку]</ref>. Перші згадки про який[[джерело]] можуть сягати аж 1407 року. ЦеВідтоді<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii105.htm джерелоЕнциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1404-1416.]</ref> й до середини 20 ст. воно постачало воду до чотирьох фонтанів на [[Площа Ринок (Львів)|Ринку]] довкола [[Львівська ратуша|ратуші,]] ата до декількох прилеглих вулиць<ref>[http://ngomap.eu/project/82/ проект 82]</ref>. самСам водопровід пролягав вулицями [[Погулянка (Львів)|Погулянки]], Кохановського, Сакраменток, [[Вулиця Пекарська (Львів)|Пекарською]], Чарнецького і [[Вулиця Руська (Львів)|Руською]] на Ринок до ратуші, а звідти до вул. Гродзіцьких, Ормяньску, Краківську.
 
В 1839 році збудовано [[фасад]] і відремонтовано склепіння давнього водозабору. Оскільки «водна комора» глибоко врізана у схил, фасад по боках підпирають два масивні [[Контрфорс (архітектура)|контрфорси]], складені як і вся споруда, прикрашені рельєфними зображеннями морських [[Нереїди|німф-нереїд]] у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. ПрипускаєтьсяПрипускають, що автором цих алегорій стихій води був львівський скульптор [[Ойтелє Павло|Пауль Ойтеле]]<ref>[http://jagjelon-ja.webnode.com.ua/news/sarkofag-z-romantichnoyu-%D1%96stor%D1%96eyu1/ (PaulСАРКОФАГ Eutele;З 1804–1889)РОМАНТИЧНОЮ ІСТОРІЄЮ]</ref>. Невелике приміщення (5.43х3.53 м) перекрито гостролуким склепінням, складеним, на відміну від фасаду, із необробленого ламаного каміння. Всередині комори є басейн-відстійник розмірами 3.80х1.90; його глибина, за архівними даними, сягала 1.45&nbsp;м. Приблизно посередині довжини басейну знаходиласяперебувала зруйнована заразнині перемичка. Тут накопичувалася і відстоювалася вода з навколишніх джерел, яка потім по трубах надходила до міста. Ззовні склепіння комори додатково було захищене кам'яними плитами, які частково збереглися.
Особливістю рельєфу є вирізьблена над входом віз каменікаменю [[Сирени|сирена]]. Це єдина сирена, як герб, у Львові.
 
== Примітки ==
== Джерела та література ==
{{примітки}}
 
== Джерела та література ==
* Павло Гранкін: «Brunnenstube [водяна комора] або водозбірник на Погулянці». «Ринок інсталяцій» №&nbsp;9&nbsp;— 2004, С.79.
{{Доробити}}
 
== Посилання ==
* [http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=218 Погулянка, початок 1950-х років]
 
{{Доробити}}
 
[[Категорія:Історичні місця України]]