Грабовський Павло Арсенович: відмінності між версіями

| Ім'я = Грабовський Павло Арсенович

| Оригінал імені = <!-- ім'я мовою оригіналу -->

| Ширина = 250px

| Підпис = Павло Грабовський

'''Павло́ Арсе́нович Грабо́вський ''' (*{{ДН|11|9|1864|30|8}}, [[Грабовське|Пушкарне]]&nbsp;— †{{ДС|12|12|1902|29|11}}, [[Тобольськ]])&nbsp;— український поет-лірик, [[публіцист]], [[перекладач]], яскравий представник української інтелігенції, яка в умовах самодержавної [[Російська імперія|Російської імперії]] вела боротьбу за національну волю [[Україна|України]] тісно пов'язувала з рухом за соціальне визволення. Створив привабливий образ ліричного героя&nbsp;— борця за утвердження справедливого суспільно-політичного ладу. Автор перекладів світової поезії. Батько [[Грабовський Борис Павлович|Бориса Грабовського]].

 

Павло Грабовський народився [[11 вересня]] [[1864]]&nbsp;р. у селі Пушкарному на [[Харківська губернія|Харківщині]] (тепер [[Грабовське]] [[Краснопільський район|Краснопільського району]] [[Сумська область|Сумської області]]) в бідній сім'ї [[пономар]]я. Вчився в Охтирській бурсі ([[1874]]&nbsp;—[[1879]]) та [[Харківський колегіум|Харківській духовній семінарії]], де самотужки ґрунтовно знайомився з художньою класикою, таємно виявляв велике зацікавлення політичною літературою, тягнувся до обговорення актуальних суспільних проблем. За зв'язки з харківським гуртком народницької організації [[Чорний переділ|«Чорний переділ»]], поширення забороненої літератури Грабовський у [[1882]]&nbsp;р. був заарештований і виключений з семінарії.

 

Під час перебування у в'язниці Грабовський написав ряд [[вірш|поезій]], окремі з яких у зміненому й переробленому вигляді увійшли пізніше до першої збірки. Тут була також створена [[поема]] «Текінка». У цей час молодий поет пише вірші [[російська мова|російською мовою]] «Друзьям» (поширювався у списках серед політичних засланців), «Из путевых заметок», поему «По Сибири. Из живых впечатлений» ([[1888]], не закінчена).

 

У дорозі до місця заслання Грабовський знайомиться і здружується з членом народовольської організації [[Сигида Надія Костянтинівна|Надією Сигидою]]. Бути разом їм довелось недовго: Сигиду відправили до жіночої в'язниці на Кару (де вона загинула восени [[1889]]&nbsp;р.), Грабовського&nbsp;— на поселення в Балаганський округ [[Іркутська губернія|Іркутської губернії]]. Поет назавжди зберіг у пам'яті образ цієї прекрасної жінки, мужньої революціонерки, вірного товариша, присвятивши їй ряд віршів.

 

Оригінальні поетичні твори Грабовського є його найвагомішим внеском в [[українська література|українську літературу]]. Проте ними не обмежувалась діяльна участь поета в літературному процесі 90-х&nbsp;рр. У галицьких виданнях друкувалися його нариси, статті, замітки, поетичні переклади. Статті Грабовського торкаються різноманітних проблем тогочасного громадського і культурного життя в Україні, Сибіру та Галичині («Лист до молоді української», «Коротенькі вістки з Сибірі», «Дещо в справі жіночих типів», «Дещо до свідомості громадської», «Дещо про освіту на Україні», «Економічна безвикрутність благословенної Полтавщини» тощо).

 

Трагічне життя подруги поета, спільниці у боротьбі відображено ним у статті «Надія Костева Сигида. Сумна споминка». Чимало виступів Грабовського присвячено актуальним проблемам літератури. Це біографічні нариси про видатних діячів російського літературного й суспільного руху («Микола Гаврилович Чернишевський», «Михайло Ларіонович Михайлов»), спогади про українських письменників («Порфир Кореницький», «Споминки про д-ра В.&nbsp;Александрова»), статті, що містять розгляд творчості [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] й Олександра Пушкіна та міркування про їх значення («Т.&nbsp;Шевченко в Нижнім Новгороді», «Московські переклади творів Шевченкових», «Тарас Григорьевич Шевченко», «Памяти Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко», «К пушкинскому вечеру в народной аудитории»; останні три були надруковані в тобольській газеті «Сибирский листок»).

 

 

== Джерела і посилання ==

{{Wikiquote}}

* [http://lib.meta.ua/author/3556/ Твори]