Войцехівський Юрій Олександрович: відмінності між версіями

З 1919 року працював членом колегії Народного комісаріату освіти Української СРР. У 1920 році — завідувач Подільським губернським фінансовим відділом, завідувач Подільським губернським продовольчим відділом. Потім працював членом головного правління Цукротресту. У 1925 — 1928 р. — завідувач Державним видавництвом Української СРР.▼

[[13 січня]] [[1928]] року був кооптований до складу та обраний головою Київського окружного виконкому<ref>Протокол Ч. 54 IV позачергового пленуму Київського окрвиконкому Х склику від 13 січня 1928 року // [[Державний архів Київської області|ДАКО]], ф. Р-112, оп. 1, спр. 5521, арк. 57.</ref><ref>Биография нового председателя Киевского Окрисполкома тов. Ю. А. Войцеховского // Вечерний Киев. — 1928. — № 12 (283). — 14 января. {{ref-ru}}</ref>{{Sfn|Уся Київщина|1928|loc=C. 42 <small>(С. 62 у djvu-файлі)</small>}}. Цю посаду він обіймав до вересня 1930 року, коли були розформовані окружні органи влади. У лютому 1928 року Войцехівського також було обрано головою [[Київська міська рада|Київської міської ради]]<ref>Затверджено обрання т. Войцеховського // Пролетарська правда. — 1928. — № 33 (1945). — 8 лютого. — С. 5.</ref><ref>Тов. Ю. О. Войцеховський — голова Київської Міськради // Пролетарська правда. — 1928. — № 39 (1951). — 15 лютого. — С. 5.</ref>. На цій посаді він працював до січня 1932 року. При ньому почалися масові соцзмагання, введено в експлуатацію Київську районну електростанцію. ▼

20 січня 1932 року Войцехівський був призначений на посаду заступника Народного комісара земельних справ УСРР<ref>Постанова Президії ВУЦВК від 20 січня 1932 року [http://irbis-nbuv.gov.ua/E_lib/00001764/#65 «Про настановлення т. Войцехівського Ю. О. на заступника НКЗС УСРР»] // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1932. — № 2. — 15 лютого. — С. 15–16.</ref>. Від 9 лютого 1932 року до травня 1936 року обіймав посаду секретаря ВУЦВК<ref>Постанова IV (позачергової) сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету XII скликання від 9 лютого 1932 року [http://irbis-nbuv.gov.ua/E_lib/00001764/#97 «Про обрання тов. Войцехівського Ю. О. на секретаря ВУЦВК»] // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1932. — № 5. — 29 лютого. — С. 47.<!--Вісті ВУЦВК. — 1932. — № 34 (3432). — 10 лютого. — С. 1.--></ref><ref>Постанова Президії ВУЦВК від 4 квітня 1932 року [http://irbis-nbuv.gov.ua/E_lib/00002208/#187 «Про увільнення тов. Войцехівського Ю. О. від обов'язків секретаря Центрального Виконавчого Комітету УСРР»] // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду УСРР. — 1936. — № 19. — 9 квітня. — С. 7.</ref>, з серпня 1936 року — заступник голови Верховного суду [[УРСР]]. Член ЦК [[Комуністична партія України|КП(б)У]], брав участь у кількох всеукраїнських та всесоюзних з'їздах Рад.▼

Заарештований у [[Київ|Києві]] [[23 липня]] [[1937]] року. [[24 жовтня]] того ж року Військовою колегією Верховного Суду СРСР як «учасник та один з керівників антирадянської націоналістичної терористичної організації на Україні» за [[Стаття 54 Кримінального кодексу УРСР (1927 і 1934)|статтями 54-1а, 54-8, 54-11 Кримінального кодексу УРСР]] був засуджений до вищої міри покарання — [[розстріл]]у, з конфіскацією майна. [[25 жовтня]] 1937 року був розстріляний у Києві.▼

У 1956 році Військовою колегією Верховного Суду СРСР Войцеховський був реабілітований за відсутністю складу злочину (посмертно).▼