Кавказ: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення |
Тутовий (обговорення | внесок) майже дописав |
||
Рядок 1:
{{otherplaces}}
[[Файл:
'''Кавказ''' — історичний, культурний та політичний регіон, розташований між [[Чорне море|Чорним]] та [[Каспійське море|Каспійським морями]] на кордоні між Європою та Азією. Географію регіону визначають [[Кавказькі гори]], на північ від Головного хребту яких лежить [[Північний Кавказ]] ([[Передкавказзя]]), що входить до складу Росії, а на південь — [[Південний Кавказ]] ([[Закавказзя]]), поділений між [[Грузія|Грузією]], [[Вірменія|Вірменією]] та [[Азербайджан]]ом. Кавказ відомий давньою та багатою історією, унікальним різноманіттям мов та народів, а в сучасності — рядом етнічних та міжнародних збройних конфліктів.
== Історія ==
{{Scroll Gallery
|назва= Історія Кавказу з 290 р. до н.е. до 1530 р н.е.
|ширина=
|розташування=right
|File:Caucasus 290 BC map de alt.png|290 р. до н.е.
Рядок 31:
|File:Caucasus 1530 map de.png|1530 р.
}}
Кавказький регіон був розташований на кордонах перших історичних держав [[Близький Схід|Близького Сходу]] — [[Хетське царство|Хетського]] та [[Новоассирійське царство|Новоассирійського царств]]. У той період також утворюється перша історична держава Південного Кавказу — [[Урарту]]. Починаючи з середини [[I тисячоліття до нашої ери]] Кавказ починає потрапляти під вплив імперій, що виникали на Південний Схід ([[Мідія]], [[Імперія Ахеменідів]] та пізніші перські держави) та Південний Захід (Імперія Александра Македонського, пізніше — [[Римська імперія|Римська]], [[Візантійська імперія|Візантійська]], [[Османська імперія|Османська імперії]]) від нього, а також північних кочових імперій [[Євразійський степ|євразійського степу]].
У античності найвизначнішими державами Кавказу були [[Вірменська імперія]] та [[Кавказька Албанія]], на території сучасної Грузії існували [[Колхіда]] та [[Царство Іберія|Іберія]]. [[Чорноморське узбережжя Кавказу]] було колонізоване [[греки|греками]], які і почали вживати до регіону назву ''Καυκασος'', ймовірно запозичивши її з однієї з місцевих мов. Кавказ був добре представлений в античній культурі, з ним
У перші століття нашої ери Кавказ перебуває під впливами перської [[Імперія Сассанідів|Імперії Сассанідів]] та Римської імперії. Тоді ж у регіон з Заходу починає проникати християнство, яке у IV–V століттях стає релігією у Вірменії, Грузії та Кавказькій Абланії. У VII столітті Південний Кавказ та [[Дагестан]] завойовують [[араби]], після чого у регіоні поширюється [[іслам]]. У XI–XII ст. Південний Кавказ завойовують [[сельджуки]], поклавши початок формуванню азербайджанського народу. У ХІІІ ст. на Кавказ приходять [[монголи]]. Розбиті ними [[кипчаки]]-[[половці]] та [[алани]] пізніше утворюють народи [[карачаївці]]в, [[балкарці]]в, [[Кумики|кумиків]] та [[Осетини|осетинів]] відповідно. У XV столітті над [[Терек]]ом зустрічаються кількасоттисячні війська хана Золотої Орди [[Тохтамиш]]а та чергового завойовника Кавказу [[Тамерлан]]а; поразка ординського війська призводить до подальшого розпаду держави.
Надалі країни Кавказу потрапляють під вплив Османської та [[Перська імперія|Перської імперій]], та за можливості кавказькі держави автономізуються. Після завоювання [[Казанське ханство|Казанського]] та [[Астраханське ханство|Астраханського ханств]] у XVI столітті [[Московія]] виходить на кордони Кавказу, а у XVII столітті, розбивши [[Ногайська орда|Ногайську орду]], у північнокавказькі степи зі сходу прибувають [[калмики]].
Завоювання [[Російська імперія|Російською імперією]] Кавказу розтяглося на кілька віків, і включило у себе декілька війн Росії з [[Російсько-турецькі війни|Туреччиною]], [[Російсько-перські війни|Персією]], місцевими державами та народами. У середині XIX століття, коли більша частина Південного Кавказу вже була включена до складу імперії, [[Велика Кавказька війна|на Північному чинився опір]]. У Дагестані під впливом [[мюридизм]]у (місцевої форми суфізму) на місці традиційних ханств виникла теократична держава [[Північно-Кавказький імамат]] під проводом [[Імам Шаміль|імама Шаміля]]. У [[Черкесія|Черкесії]] Росія застосувала методи повного знищення поселень [[адиги|адигів]], поступово звужуючи зайняту ними територію, що увійшло в історію під назвою [[геноцид черкеського народу]].
Під час розпаду Російської імперії на Кавказі утворилася низка держав ([[Республіка Горців Кавказу]], [[Закавказька Демократична Федеративна Республіка]] та ін.), які врешті решт були завойовані більшовиками. [[Радянська Росія]] поступилася новоствореній [[Турецька Республіка|Турецькій республіці]] прикордонними районами. Еміграція кавказьких держав утворила уряди у вигнанні, взявши участь у [[прометеїзм|прометейському русі]]. Під час [[Радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] нацистські війська дійшли до північного Кавказу; обидві сторони протистояння утворювали національні військові підрозділи, сформовані з народів Кавказу.
Під час Розпаду СРСР союзні республіки [[Грузія]], [[Вірменія]] та [[Азербайджан]] отримали незалежність. Спроби унезалежнитись або створити свої автономії здійснили також і низка інших народів та етнічних груп. Це призвело до виникнення невизнаних держав [[Чеченська Республіка Ічкерія]], [[Південна Осетія]], [[Абхазія]], [[Нагірно-Карабаська Республіка]] та декількох війн і етнічних конфліктів на Кавказі,
<gallery widths="150" heights="150">
File:Maps of the Armenian Empire of Tigranes.gif|Велика Вірменія у І ст. до н.е. ([[Тигран II]])
File:Geor tamro aandersen.png|Грузія у ХІІІ ст. ([[Тамара Велика]])
File:Azerbaijan khanates all XVIII-XIX.png|Азербайджанські ханства у XVIII ст.
File:Карта Кавказского края (1801-1813)..jpg|Кавказ у Російській імперії на початку ХІХ ст.
</gallery>
== Політична географія ==
[[Файл:Caucasus1991.png|thumb|350px|Самопроголошені республіки та етнічні конфлікти Кавказу на початку 1990-х років]]
{| cellpadding=6
|-
! '''Південний Кавказ'''
! '''Північний Кавказ'''
|- style="vertical-align:top; white-space:nowrap;"
|
* {{AZE}}
* {{ARM}}
* {{GEO}}
''Невизнані держави''
* {{NKR}}
* {{SO}}
* {{ABK}}
|
* {{RUS}}
''Республіки''
* {{RU-AD}}
* {{RUS-DA}}
* {{RU-IN}}
* {{RUS-KL}}
* {{RU-KB}}
* {{RUS-KC}}
* {{RUS-SE}}
* {{RUS-CE}}
''Краї''
* {{RU-KDA}}
* {{RUS-STA}}
''Області''
* {{RUS-ROS}}
''Невизнані держави''
* [[Кавказький емірат]]
|}
== Фізична географія ==
{{Scroll Gallery
|назва= Види Кавказу
|ширина=300
|розташування=right
|File:Azerbajiani landscape - Another version.jpg|Азербайджанський пейзаж
|Файл:Главный Кавказский хребет.jpg|Головний Кавказький хребет
|File:Yerevan 2012 February.JPG|Вид на [[Арарат]] з [[Єреван]]у
|File:Mount Elbrus May 2008.jpg|[[Ельбрус]]
|File:Svaneti, georgia.jpg|[[Сванетія]], Грузія
|File:Mtianeti.jpg|Північна Грузія
|File:Truso (5).jpg|Північна Грузія
|Файл:Kaukasian nature reserve.jpg|[[Кавказький заповідник]]
}}
До географічного Кавказу належать:
* Перекавказька рівнина, до якої входять
** На заході — [[Кубансько-Приазовська низовина]] з головною річкою [[Кубань]]
** В центрі — [[Ставропольська височина]]
** На сході — [[Терсько-Кумська низовина]] з річками [[Терек]] і [[Кума (річка, Росія)|Кума]]
** Смугою від Каспійського до Азовського моря — [[Кумо-Маницька западина]]
* [[Великий Кавказ]]
** [[Головний Кавказький хребет]] з найвищими вершинами [[Ельбрус]] і [[Казбек]]
* Закавказька депресія
** На заході — [[Колхідська низовина]] в Грузії з головною річкою [[Ріоні]]
** На сході — [[Кура-Араксинська низовина]] в Азербайджані з головною річкою [[Кура]]
* [[Вірменське нагір'я]] з озером [[Севан]] та вершиною [[Арарат]]
** [[Малий Кавказ]]
Головний Кавказький хребет є важкопрохідним: Північний Кавказ із Південним поєднували тільки два історичні шляхи. Один, названий Великим Кавказьким або Дербентським проходом, йшов вздовж узбережжя Каспійського моря. У місцях, де відноги гір найближче підходили до моря, здавна споруджувалися фортеці та стіни, які повністю перекривали цей шлях. Найвідомішою з них є [[Дербент]]ська фортеця та стіна, які були визнані об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Другий проходив через верхів'я Тереку ([[Дар'яльська ущелина|Дар'яльську ущелину]]); у давні часи він був відомий як Кавказька або Аланська брама. На цьому шляху Російська імперія наприкінці XVIII століття спорудила Воєнно-Грузинську дорогу, що поєднувала [[Владикавказ]] і [[Тбілісі]].
Через Кавказ проходить умовний кордон між Європою та Азією, який найчастіше проводять по Головному хребту або по Кумо-Маницькій западині.
<gallery widths="150" heights="150">
File:The Caucasus Ecoregion Map-sr.svg|Топографічна карта Кавказу
File:Rsz 2eur azia bord.jpg|Варіанти кордону між Європою та Азією
Файл:Manych small.jpg|[[Маницька протока]] 17-15 тис. років тому
Файл:Kaukasus.jpg|Кавказ з космосу
</gallery>
== Населення ==
[[Файл:Caucasus-ethnic uk.svg|thumb|350px|right|Народи Кавказу]]
{{Scroll Gallery
|назва= Люди Кавказу
|ширина=200
|розташування=right
|File:Afro Abkhazian photo by George Kennan 1870 (A).jpg|[[Абхазькі негри|Кавказький негр]]
|Файл:Derbent wall.jpg|Дербентська стіна
|Файл:Danzan Davidovitch.jpg|Калмик Данзан Тундутов
|File:City of Baku 2011.jpg|Сучасний [[Баку]]
|File:Ossetian dancer Alexander Dzusov.jpg|[[Лезгинка]]
||
|Файл:Kalmyk Temple in Belgrade.JPG|Калмицький буддійський храм в Белграді
}}
{{Scroll Gallery
|назва=Прапори Кавказу
|ширина=200
|розташування=right
|File:Flag of Adygea.svg|[[Адиги]]
|File:Flag of Abazinia.svg|[[Абазини]]
|File:Lezgian flag.svg|[[Лезгини]]
|File:Flag of the Kumukh people.png|[[Кумики]]
|File:Nogai flag.svg|[[Ногайці]]
|File:Khunz Wolf 3b.svg|[[Аварці]]
|File:Flag of the Lak People v2.svg|[[Лакці]]
|File:Flag of Kalmykia.svg|[[Калмики]]
|File:Flag of Don Cossacks.svg|[[Донські козаки]]
|File:Flag of Kuban People's Republic.svg|[[Кубанські козаки]]
|File:ChRI Flag.PNG|[[Чеченці]] (ічкерійський з гербом)
|File:Flag of Karachay-Balkaria.svg|[[Балкарці]] та [[Карачаєвці]]
|File:Flag of Meskhetian Turks 1.svg|[[Турки-месхетинці]]
|File:Flag of South Ossetia.svg|[[Осетини]]
|File:Flag of Abkhazia.svg|[[Абхази]]
|File:Flag_of_Adjara.svg|[[Аджарці]]
|File:Flag of Ingushetia.svg|[[Інгуші]]
|File:The flag of Talysh.gif|[[Талиші]]
|File:Flag of Dahadaevsky rayon (Dagestan).jpg|[[Даргинці]]
|File:Aghul flag.svg|[[Агули]]
|File:Цахурский флаг.jpg|[[Цахури]]
}}
{| cellpadding=6
|-
|- style="vertical-align:top; white-space:nowrap;"
|
Алтайська мовна сім'я
* Монгольські народи
** '''[[Калмики]]'''
* Тюркські народи
** Кипчацька група
*** '''[[Кумики]]
*** '''[[Карачаєвці]]'''
*** [[Балкарці]]'''
*** [[Ногайці]]
** Огузька група
*** '''[[Азербайджанці]]'''
*** [[Трухмени]]
*** [[Турки-месхетинці]]
Індоєвропейська мовна сім'я
* Іранська група
** '''[[Осетини]]'''
** [[Тати]]
** [[Гірські євреї]]
** [[Талиші]]
* Вірменська група
** '''[[Вірмени]]'''
* Слов'янська група
** [[Росіяни]]
*** [[Донські козаки]]
*** [[Терські козаки]]
** [[Українці]]
*** [[Кубанські козаки]]
Картвельська мовна сім'я
* '''[[Грузини]]'''
** [[Мегрели]]
** [[Свани]]
* [[Грузинські євреї]]
|
Північнокавказька мовна сім'я
* Абхазо-адизька група
** '''[[Абхази]]'''
** [[Абазини]]
** [[Адиги]]
*** '''[[Адигейці]]'''
*** '''[[Черкеси]]'''
*** '''[[Кабардинці]]'''
*** [[Шапсуги]]
* Нахсько-дагестанська група
** Нахська підгрупа
*** '''[[Чеченці]]'''
*** [[Бацбійці]]
*** [[Кистинці]]
*** '''[[Інгуші]]'''
** Дагестанська підгрупа
*** [[Аварці]]
*** [[Лакці]]
*** [[Даргінці]]
*** [[Лезгини]]
*** [[Агули]]
*** [[Табасарани]]
*** [[Рутульці]]
*** [[Цахури]]
*** [[Андо-цезькі народи]]
**** [[Андійці]]
**** [[Ахвахці]]
**** [[Каратинці]]
**** [[Тиндинці]]
**** [[Багулали]]
**** [[Чамалали]]
**** [[Годоберинці]]
**** [[Ботліхці]]
**** [[Дідойці]]
**** [[Бежтинці]]
**** [[Гунзибці]]
**** [[Гінухці]]
**** [[Хваршини]]
|}
<gallery widths="150" heights="150">
Этнографическая карта Кавказского края (1880 г.)..jpg|Етнічна карта 1880 року
Файл:Chechens by federal subject 2010.svg|Розселення чеченців в Росії
File:Muslim2002stavropol.png|Дагестанізація Східного Ставропілля
File:Armenians2002stavropol.png|Вірмени на Північному Кавказі зосереджені у кількох районах Ставропілля, Кубані та Дону
</gallery>
== Релігія ==
* [[Християнство]]
** [[Вірменська апостольська церква]] — основна церква вірменів, одна зі східних церков, які у V ст. розійшлися з майбутніми католицизмом та православ'ям. Існують також вірменські уніатські церкви.
** [[Православ'я]]
*** [[Грузинська православна церква]] — основна церква грузинів.
*** [[Російська православна церква]] — церква росіян, українців та осетинів (менша частка останніх сповідує іслам).
**** [[Абхазька православна церква]] (де факто у підпорядкуванні в російської, однак навіть вона формально визнає юрисдикцію ГПЦ в Абхазії). Частина абхазів — мусульмани.
* [[Іслам]]
** [[Сунізм]] — релігія більшості північнокавказьких народів та грузинів Аджарії.
*** [[Салафія]] — рух за повернення до першопочаткового ісламу, ісламський фундаменталізм. Є ідеологією [[Імарат Кавказ|Імарату Кавказ]]. Салафітські організації переслідуються в Росії, включно з тими, які виступають проти збройної боротьби.
*** [[Шафійський мазгаб]] — школа ісламського права.
*** [[Ханафійський мазгаб]] — школа ісламського права.
** [[Шиїзм]] — релігія азербайджанців
*** [[Джафарійський мазгаб]] — школа ісламського права.
** [[Суфізм]] — містичний напрямок в ісламі, присутній і в шиїзмі, і в суфізмі. На Кавказі присутні суфійські [[тарикат]]и [[Накшбандія]] і [[Кадирія]]. Найбільш поширеним суфізм є у Дагестані.
*** [[Мюридизм]] — історична кавказька форма суфізму, що призвела до створення [[Кавказький емірат|Кавказького імарату]]. До сучасного кавказького суфізму ця назва не застосовується.
* [[Юдаїзм]] — релігія [[Грузинські євреї|грузинських]] та [[Гірські євреї|горських євреїв]].
* [[Буддизм]]
** [[Тибетський буддизм]] — релігія калмиків
* Традиційні релігії народів Кавказу. Сповідувалися горськими народами одночасно з ісламом та православ'ям (осетини). Ритуали продовжували виконуватися до радянських часів.
<gallery widths="150" heights="150">
File:2014 Prowincja Kotajk, Garni, Świątynia Garni (08).jpg|Язичницький еліністичний храм І ст. н. е. у Вірменії
File:Etchmiadzin Cathedral view.jpg|Кафедральний собор Вірменьскої апостольської церкви
Файл:Evstafiev-chechnya-prayer3.jpg|Намаз під час Першої чеченської війни
Файл:RIAN archive 908389 Victory Day parade in Russian Regions.jpg|«День Перемоги» у Мечеті імені Ахмата Кадирова
File:Burkhan Bakshin Altan Sume.jpg|Калмицький буддійський храм
</gallery>
== Кавказ в українській культурі ==
{{Scroll Gallery
|назва= Кавказ в картинах народжених в Україні художників та україн
|ширина=200
|розташування=right
|File:Archip Iwanowitsch Kuindshi 002.jpg|Ельбрус. Місячна ніч, [[Архип Куїнджі]]
|File:Sudkovsky 007.jpg|[[Дар'яльська ущелина]], [[Судковський Руфін Гаврилович|Руфін Судковський]]
|File:Aivasovsky Ivan Constantinovich The Caucasus.jpg|Кавказ, [[Іван Айвазовський]]
|Файл:Roubaud. Scene from Caucasian war.jpg|Бій між кубанськими козаками та черкесами, [[Рубо Франц Олексійович|Франц Рубо]]
}}
Перші контакти предків українців та народів Кавказу сягають Тмутараканського князівства, східних походів київських князів та участі калмицьких підрозділів у козацьких війнах. Проте постійними вони стають тільки після переселення Чорноморського козацького війська на Кубань. Загітувати кубанців розвернути шаблі проти Російської імперії мав у планах [[Михайло Чайковський]], який працював над об'єднанням європейських та кавказьких народів проти імперії. Симпатії українського руху до кавказців під час Кавказької війни втілилися у поемі Шевченка [[Кавказ (поема)|Кавказ]], яку пізніше під час перебування [[Імам Шаміль|Шаміля]] у Києві намагалася передати йому українська молодь.
Під час визвольних змагань українські та кавказькі уряди заключали союзницькі угоди. Екзильні уряди України та кавказьких держав тісно співпрацювали в рамках [[прометеїзм|прометейського руху]], створивши зокрема [[Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України]]. Колишній прем'єр Кубанської Народної Республіки [[Василь Іванис]] у своїй книзі «До проблеми Кавказу» вбачав майбутнє Кавказу як незалежної федеративної держави, союзної Україні. Геополітичну структуру Кавказу у стосунку до України проаналізував у своїй «[[Чорноморська доктрина|Чорноморській доктрині]]» [[Юрій Липа]].
== Економіка ==
[[Файл:Carte des ressources naturelles dans le Caucase.png|thumb|left|350px|Корисні копалини та шляхи сполучення Кавказу]]
{{У планах}}
=== Корисні копалини Кавказу ===
На території Кавказу виявлені численні родовища горючих, металічних і неметалічних корисних копалин, а також мінеральних, термальних і прісних вод. Зокрема виявлені родовища: [[нафта|нафти]] і [[газ]]у, кам'яного і бурого [[вугілля]] (Ткварчельське та Ткібулі-Шаорське), залізних ([[Дашкесанське залізорудне родовище|Дашкесанське]], Разданське, Абовянське та Малкінське) і марганцевих руд (Чіатурське), руд кольорових металів ([[вольфрам]]у, [[молібден]]у, [[кобальт]]у, [[мідь|міді]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[ртуть|ртуті]]), нерудної сировини ([[бентоніт]], [[флорідин]], [[барит]]), природних будівельних матеріалів ([[граніт]]ів, [[монцоніт]]ів, [[габро]], [[мармур]]ів, [[вулкан]]ічних і фельзитових [[туф]]ів, [[базальт]]ів і [[андезит]]ів, [[вапняк]]ів і [[травертин]]ів).
==== [[Історія видобутку корисних копалин на Кавказі]] ====
З кінця V тис. до Р. Х. починають формуватися потужні гірничі осередки на Кавказі, причому на їх становлення вірогідно вплинули технологічні імпульси, що йшли як збоку балкано-карпатської металургії (через північне Причорномор'я, за посередництвом трипільської та майкопської культур), так і з боку південних сусідів — народів Східної Анатолії, де найдавніша металургія була усталена традицією й первісними знаннями. Цікавим феноменом незвикло багатої металом археологічної культури є майкопська (IV тис. до Р. Х.), ареалом життєдіяльності якої була [[Кубань]] і [[Північний Кавказ]]. Розкопки залишених цією скотарською культурою величезних могил дали численні колекції металевих виробів: бронзову зброю і посуд, золоті прикраси, срібні посудини. Припускають, що метал надходив з Південного Кавказу, хоча не виключені розробки руд у ареалі розселення майкопської культури, де є відповідні мідні рудопрояви.
Рядок 67 ⟶ 313:
Приблизно на початку II тис. до Р. Х., коли зв'язки між гірничо-металургійними й металообробними центрами навколо Чорного моря перестали бути системними (метал Балкан і Карпат було переорієнтовано на захід і північ, а Кавказу — на південь і схід), утворилася окрема [[Кавказька металургійна провінція]] (площею близько 500 тис. км<sup>2</sup>). Бувши в 7 разів меншою за [[Європейська металургійна провінція|Європейську металургійну провінцію]] та в 16 разів — за Євразійську, вона значно (за деякими оцінками — на порядок) перевищувала їх за чисельністю мідних виробів.
== Див. також ==
* [[Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України]]
== Посилання ==
* [http://www.kavkaz-uzel.ru/ Кавказский Узел — Новости Кавказа]
== Література ==
Рядок 72 ⟶ 324:
* [[Іванис Василь Миколайович]]. [http://toloka.to/t24234 До проблеми Кавказу / Новий Ульм: Укр. вісті, 1960. — 70 с.]
* {{МГЕ|nocat=1}}
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Регіони світу}}
Рядок 77 ⟶ 332:
[[Категорія:Географічні країни]]
[[Категорія:Гори Європи]]
[[Категорія:Кавказ]]
[[Категорія:Кубань]]
[[Категорія:Географія Кубані]]
| |||