Коверко Андрій Йосипович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 35:
У 1914 році Закінчив [[Коломия|Коломийську]] художньо-промислову школу. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] брав участь у визвольних змаганнях.
== Діяльність ==
Андрій Йосипович виконував портретні погруддя, фігурні групи, рельєфи у дереві, камені, мармурі, гіпсі, бронзі. Учасник міських виставок від 1922 року.
Скульптури в каплиці [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської греко-католицької Духовної Семінарії]], [[вівтар]] та іконостас для церкви [[Церква Святого Духа (Львів)|Святого Духа]] у Львові (1926-1927), іконостас для церкви в м. [[Сокаль|Сокалі]]; брав участь у оформленні дзвіниці [[Монастир святого Онуфрія (Львів)|церкви св. Онуфрія]] у Львові.▼
Портрети Коверка 1920 – початку 1930-х років позначені впливом неокласицизму. Від середини 1920-х років створював фігурні композиції, спочатку класицистично спрощені («Торс жінки», 1926), пізніше – вишукані за технікою та лінійною ритмікою (плакетка «Акт жінки», 1928). Поєднував фігурні композиції з орнаментом у рельєфах переважно релігійного змісту, вирізьблених у червоному кедровому дереві, використовуючи ритмічний лад площин, гостро зламані поверхні, геометризововані мотиви романського, візантійського і народного українського мистецтва (скульптури в каплиці [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської греко-католицької Духовної Семінарії]], [[вівтар]] та іконостас для церкви [[Церква Святого Духа (Львів)|Святого Духа]] у Львові (1926-1927); в оздобленні використав герб України – Тризуб; не збережено).
У [[1927]] році, для [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|Успенської церкви]] у [[Львів|Львові]] створив портал [[Каплиця трьох святителів|каплиці Трьох Святителів]], увінчаний фігурами граціозно нахилених ангелів; у 1931 році вирізьбив обрамлення Гроба Господнього (живопис В. Дядинюка), стилізуючи мотиви барокових іконостасів, народного зображення птахів, квітів.
У [[1928]] році у Львові розробив обкладинки для журналів «Українське мистецтво», книг «Амок» і «Лист незнайомої» [[Стефан Цвейг|Стефана Цвейґа]], оформив книгу «Лицар в чорнім оксамиті» [[Лотоцький Антін Львович|Антіна Лотоцького]].
У напрестольному хрестах і рельєфі «Покладення до гробу», виконаному у [[1936]] році на замовлення настоятеля [[Собор святого Юра|собору св. Юра]] у Львові), де підкреслив ритміку розташування фігур, окреслених дуговими й навскісних лініями. Крім акцентованої симетрії в композиції, геометризації у стилі арт-деко в рельєфах «Емаус» (1931), «Притча про таланти» (1934), помітні модерністська архаїзація та стилізація середньовічного мистецтва.
У 1938–1939 роках виготовив вівтарні рельєфи у церкві Вознесіння Господнього та вівтар у каплиці гімназії сестер василіянок.
▲
Відомі різьблені у дереві портрети [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олекси Новаківського]], [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Іларіона Свєнціцького]], [[Вороний Микола Кіндратович|Миколи Вороного]], [[Труш Іван Іванович|Івана Труша]] та інших видатних діячів [[Галичина|Галичини]].
| |||