Підкамінь (Івано-Франківський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Систематизовано історичні дані та проведено літературне опрацювання наявного тексту
орфоргафічна помилка
Рядок 52:
 
Перебуваючи у власності родини Гербуртів, Підкамінь у 1515р. отримав магдебурзьке право: Сигізмунд видав фундаційний акт (привілей), яким
дав дозвіл Фредерікові Гербурту «при замку своєму, званому Підкамінецький, свіжо збудованому з муру та цегли, закласти місто, що має називатись так само». Отже, уже на цей час в містечку був [[Замок (споруда)|замок]].<ref>Золочів // «[[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]]».— №&nbsp;1—2 (145–146), 2007 (січень—лютий).— 40 с.— С. 20.</ref>, а відповідно до наданих привілеїв встановлено четвергові ярмарки, а також ярмарки на Зелені свята та Воздвиження Чесного Хреста. Практично до середини XX століття в селі відбувались ярмарки, а центральну частину села називають містом і до тепер. Приблизно, починаючи з кінця XVІ початку XVII століття селом володіли графи Старжинські.
 
На початку ХХ століття в замку жила герцогиня Грабина. Це найвідоміша мешканка замку, оскільки її поховано на місцевому цвинтарі і до сих пір збереглася могила. На жаль, замкову споруду було зруйновано під час Другої світової війни, а залишені розвали знадобилися для будівництва колгоспних ферм (до речі цих ферм на даний час уже також немає). На місці замку зараз росте ліс, і лише декілька кущів барбарису нагадують про колишній панський парк. Важка доля в цей час спіткала і мешканців села. Багатьом полякам, які мирно співіснували з українським населення довелося покинути село під час міжусобиць 40-х років, а деякі