Байкове кладовище: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Hjvfy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Hjvfy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 14:
|план-схема =Baykovoe shema.JPG
}}
'''Ба́йкове кладовище'''&nbsp;— [[цвинтар]] у [[Голосіївський район|Голосіївському районі]] [[Київ|Києва]], пам'ятка історії та культури: одне з найстаріших у місті, ховати тут почали ще [[1834]] року. [[Площа]] — 72,47 [[га]]<ref>[http://pamyatky.kiev.ua/articles/mesta/baykoviy-tsvintar Байковий Цвинтар]</ref>.
 
== Історія ==
Назву свою [[цвинтар]] отримав від прізвища [[генерал-майор]]а Сергія Васильовича Байкова, героя двох воєн — Вітчизняної [[Вітчизняна війна 1812|1812]] року та [[Російсько-турецька війна (1828—1829)|російсько-турецької]] 1828–1829 років, на відкуплених землях якого почасти й розташоване (усупереч поширеній думці, тіло самого генерала покоїться не тут, а у Петербурзі).
 
Перша назва кладовища[[цвинтар]]я — ''Новостроєнське''. Перші поховання було здійснено лютеранською громадою Києва. Пов'язане це було з тим фактом, що старий, відкритий ще у XVII столітті, лютеранський німецький цвинтар, який був у низині, зазнавав регулярних підтоплень, через що надгробки змивало, з-під землі ж, за свідченнями сучасників, виходили на поверхню труни, а подекуди навіть рештки похованих, тому лютерани почали переносити могили з низини на вище місце. У 1831 році лютеранській та католицькій громадам було офіційно надано землі під поховання на високому правому березі річки Либідь, остаточно ж процес перенесення могил сюди завершився 1839 року, коли старий лютеранський цвинтар закрили.
 
У цей же час новопризначений [[Київське генерал-губернаторство|Київський військовий губернатор, Подільський та Волинський генерал-губернатор]] граф {{нп|Левашов Василь Васильович|Василь Левашов|ru|Левашов, Василий Васильевич}} провів інспекцію київських цвинтарів та кладовищ і, вельми незадоволений результатами, віддав розпорядження відокремити достатній простір землі, вирити довкола рівчаки й обсадити деревами, а також влаштувати при входах будиночки для сторожі. На виконання наказу генерал-губернатора протоієрей Петро Максимович розпочав збір коштів серед найзаможніших киян — жителів [[Печерськ]]а. Грошей зібрав чимало, бо згодом, коли імператор [[Микола І]] звелів зводити [[Київська фортеця|Київську фортецю]] і постало питання вже не про впорядкування, а про перенесення деяких некрополів, коштів вистачило і на перенесення поховань і на роботу садівників, які перетворили пустку [[Байкова гора|Байкової гори]], де й вирішили облаштувати новий цвинтар на затишок, що буяє зеленню. Тож рік, коли тутешній німецький цвинтар був об'єднаний з православним печерським, став роком офіційного відкриття Байкового кладовища.
Рядок 62:
== Посилання ==
{{wek|http://wek.kiev.ua/uk/Байкове_кладовище}}
* [http://pamyatky.kiev.ua/articles/mesta/baykoviy-tsvintar Байковий Цвинтар]
* [http://kiev-necropol.narod.ru/Baykovoe.html Некрополі Києва]
* [http://www.dt.ua/3000/3050/44131/ Пам'яті загиблих могил]