Вікіпедія

Ай (фараон): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 19:
|мати =
}}
'''Ай''' (альтернативний вариант написания — '''ЕйеЕйє''') '''Хеперхепрура Ітнечер''' — давньоєгипетський фараон [[XVIII династія|XVIII династії]], володарював в 1337–1333 рр. до н. е. (відповідно до іншої хронології, у 1325–1321 до н. е. чи 1327–1323 до н. е.), займав високі посади за правління фараонів [[Аменхотеп ІІІ|Аменхотепа ІІІ]], [[Ехнатон]]а, [[Сменхкара]] та [[Тутанхамон]]а. ЕйеЕйє був жрецем Атона, і добрим другом Ехнатона. За однією з версій, був батьком дружини Ехнатона, однієї з найвідоміших жінок в історії — цариці [[Нефертіті]].
 
== Царювання ==
=== Прихід до влади ===
Історичні документи і пам'ятники, які могли б бути явно приписані Ейє, рідкісні, і не тільки через нетривалий час його правління, але також і тому що його наступник, [[Хоремхеб]], проводив заходи щодо повсюдного знищення імен, як Ейє, так і інших фараонів, пов'язаних з непопулярним амарнським періодом, який заслужив прокляття в очах єгиптян.
 
Походження і початок кар'єри Ейє точно не з'ясовані. Він, як здається, був уродженцем міста Апу (відоме також як Хент-Мін; грец. Панополь або Хемміс; нині [[Ахмім]]), головного міста [[Мену|9-го нома Верхнього Єгипту]]. Саме в цьому місті, під час свого короткого царювання Ейє побудував храм, присвячений місцевому богові [[Мін (міфологія)|Міну]]. Ейє був одружений на Тії - годувальниці фараона [[Ехнатон]]а. Тія, звана в написах ''«висока годувальниця», «мати, яка вигодувала божественного», «та що оділа царя»,'' видимо, користувалася особливою прихильністю Ехнатона. Багатство її будинку росло надзвичайно, до такої міри, як каже наївно єгипетський документ, що жителі міста про це часто перешіптувалися.
 
Існує припущення, що Ейє міг бути сином Юя (Йуйя) Yuya, також походить з [[Ахмім]]а, жерця при храмі Міна і завідувача скотарні цього храму. Цей Юя і його дружина Туя були, як відомо, батьком і матір'ю [[Тія|Тійї]], головною дружини [[Аменхотеп III|Аменхотепа III]]. Таким чином, Ейє міг бути братом Тійї, швагром Аменхотепа III і дядьком по материнській лінії Ехнатона. На користь цієї теорії свідчить видима подібність зображень приписуваних Ейє зі збереженою мумією Юя, а також схожість їхніх імен.
 
Можливо також, що Ейє і його дружина Тії були батьками головної дружини Ехнатона [[Нефертіті]]. Однак, згадка про таку спорідненість з провінціалами аж ніяк не лестила б цариці. Тії в офіційних написах іменувалася всього лише '' «годувальницею Нефертіті, великої дружини царя»'', в той час як Мутнеджмет, молодша сестра Нефертіті, відкрито іменувала Тії матір'ю.
 
Ці дві теорії взаємно невиключаємі, і в жодному разі пояснюють, яким чином Ейє пробився у вищі кола влади. Уже за царювання [[Ехнатон]]а Ейє носив високі титули ''«носія опахала по праву руку царя, головного з друзів царя», «начальника всіх коней владики обох земель», «особистого писаря царя»''. Ейє був ревним прихильником Ехнатона і пропагованим останнім культу Атона, про що наочно свідчить «Гімн Атону», написаний на стіні його гробниці в [[Амарна|Амарні]].
В останні роки царювання Ехнатона, ім'я Ейє не згадується, рівним чином, як і в правління [[Семнехкара]]. Але при [[Тутанхамон]]і він знову зустрічається на посаді верховного сановника - чаті (візира), який при малолітньому фараоні зосередив у своїх руках всю реальну владу.
 
[[Файл: Opening of the Mouth - Tutankhamun and Aja-2.jpg|thumb|200px|right|Ай]]
 
Після смерті Тутанхамона, його вдова [[Анхесенамон]], намагаючись зберегти свої права на престол, просила хетського царя [[Суппілуліума I|Суппілуліуми I]] прислати їй в чоловіки одного зі своїх синів. Хетський цар поступився проханням Анхесенамон і послав їй в чоловіки свого сина Цаннанцу. Але царевича в дорозі вбили, можливо, за наказом полководця [[Хоремхеб]]а, який плекав далекосяжні надії, які здійснити відразу він був не в змозі. Можна припустити, що Ейє, який тоді був візиром Південного Єгипту, знав про листування Анхесенамон з Суппілуліумою. Більше того, можливо, вона велася за його ініціативою, оскільки, видавши заміж молоденьку вдову за чужинця, який не знає ні місцевих звичаїв, ні порядків, він міг би ще надовго зберегти фактичну владу. Спроба зближення з хетами, очевидно розпочата з ініціативи Ейє, провалилася. Суппілуліума, розгніваний загибеллю сина, вторгся в межі єгипетських володінь. У Сирії, в районі Амка (південніше [[Кадеш]]а) зустрілися єгипетські та хетські війська, але вирішальний бій не відбувся, оскільки в хеттському війську від єгипетських полонених спалахнула чума. Хетти змушені були відступити.
Не виключена можливість, що саме Хоремхебу довелося керувати відбиттям хеттів. Це, природно, в якійсь мірі, відволікло його від безпосередньої участі в боротьбі за спадщину Тутанхамона. В результаті до влади прийшов старий Ейє, який закріпив свої права на престол, цілком ймовірно, одруженням на Анхесенамон, яка йому могла зійти, принаймні, в онуки. Правда, деякі історики заперечують цей шлюб, незважаючи на те, що збереглося кільце, де їх картуші стоять поруч. Всі ці події відбулися, очевидно, дуже швидко, тому що на фресках в похоронному спокої Тутанхамона, Ейє вже зображений з усіма регаліями фараона, а між кончиною Тутанхамона і часом їх написання пройшло всього кілька місяців.
 
=== Спроба відродити колишню велич країни ===
Місцем перебування царя, за наявними мізерним даними, залишався Мемфіс. Ейє робив вигляд, що воскрешає бойові традиції царів-воїнів. При ньому постійна фараонівська титулатура знову зазвучала войовничо, чого не спостерігалося в попередні царювання. Однак, крім найменування «могутній силою, що пригнічує північний схід» і зображення у вигляді грізного стрільця з лука на колісниці, звісток про військові подвиги престарілого фараона нібито немає.
Ейє довершив розпочату при Тутанхамоне прикраса храму в Сульбе в Нубії, де були встановлені дві чудові статуї лева з рожевого граніту. У той же час Ейє вчинив дуже непорядний вчинок, присвоївши собі дві незакінчені статуї покійного царя.
 
Збереглося безліч записів, датованих третім роком правління Ейє (зокрема, на плиті [[Уасет (ном)|фіванського]] [[номарх]]у [[Ра-Космос]]). Пізніший відомий нам рік правління Ейє - 4-й.
 
Крім того, що була зруйнована нова гробниця Ейє (WV23), споруджена за традицією Нового царства на заході Долини царів, [[саркофаг]] Ейє був розбитий на безліч осколків; однак, кришка саркофага залишилася недоторканою і була відкрита в [[1972]] році.
 
{{royal-stub}}
{{AncientEgypt-stub}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ай_(фараон)