Вікіпедія

Михайло Ханенко: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м шаблон
Рядок 33:
[[Файл:Stamp of Ukraine s368.jpg|thumb|right|300px|Михайло Ханенко на [[Поштова марка|українській марці]]]]
 
За свідченням [[Ульріх фон Вердум|Ульріха фон Вердума]] [[1671]] року, Ханенко був гетьманом запорізьких козаків і соратник Сірка, був на свій час знаменитою людиною, користувався великою повагою. [[Умань]] належала до знаменитих міст України, так як він там народився; після того як він впав в немилість Дорошенку, він пішов до запорожців, де став гетьманом і підкорявся польському королю. НародивсяЗа вродинними Уманіпереказами Ханенків, записані у ХІХст., батько гетьмана, Степан, козакував за часів Сагайдачного і потрапив до татарського полону, звідки був тамвикуплений. Мати була котроюсь з доньок прикордонного старости. Михайло народився в Умані, де згодом став старостою, очолив Уманський полк. Ханенко мав трьох синів: один з жінкою знаходився під вартою в Дорошенка, другий на Чорному морі був взятий татарами в полон і відісланий до Константинополя, де його тримали в замку-тюрмі Єдикуле (Семивежний Замок) [[Замок семи веж|«Yedikule Zindanları»]], третій жив у тещі польського короля.
 
З [[1656]] року полковник уманський, прихильник пропольської орієнтації, підтримував [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]] і [[Павло Тетеря|Павла Тетерю]]. Підпис Ханенка стоїть на "других Переяславських статтях" 1659 року.
 
1660р. Ханенко як наказний гетьман Юрія Хмельницького успішно відбиває напад польських військ на місто Могилів(на Дністрі), 1661р. побував під Слободищами, входив до числа козацьких делегатів, що розробляли Слободищенський трактат.
За підтримки частини козаків, кримського хана та польської влади, Ханенко намагався [[1668]] року усунути гетьмана [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] і на його місце поставити [[Петро Суховій|Петра Суховія]]. У липні 1669 р. у боротьбі проти Дорошенка Суховій зазнав поразки, а його козаки трьох правобережних полків на раді в Умані проголосили гетьманом Ханенка.▼
 
▲За підтримки частини козаків, кримського хана та польської влади, Ханенко намагався [[1668]] року усунути гетьмана [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] і на його місце поставити [[Петро Суховій|Петра Суховія]]. У липні 1669 р. у боротьбі проти Дорошенка Суховій зазнав поразки, а його козаки трьох правобережних полків(Уманський, Паволоцький, Корсунський) на раді в Умані проголосили гетьманом Ханенка. Суховій стає генеральним писарем у нового гетьмана.
Ханенко продовжував боротьбу проти Петра Дорошенка, зазнавши поразки у битві під Стеблевом ([[29 жовтня]] [[1669]]). У своїй політиці він спирався на Польщу і [[2 вересня]] [[1670]] року уклав з польськими делегатами договір в Острозі, на основі якого Польща визнала Ханенка гетьманом Правобережжя, а він погоджувався на підданство польській короні на умовах автономії лише для козацької верстви.▼
 
▲Ханенко продовжував боротьбу проти Петра Дорошенка, зазнавши поразки у битві під Стеблевом ([[29 жовтня]] [[1669]]), де Дорошенка врятувала лише несподівана допомога татар. У своїй політиці він спирався на Польщу і [[2 вересня]] [[1670]] року уклав з польськими делегатами договір в Острозі, на основі якого Польща визнала Ханенка гетьманом Правобережжя, а він погоджувався на підданство польській короні на умовах автономії лише для козацької верстви. Паралельно Ханенко листувався з московськими урядовцями.
У війні з Петром Дорошенком, Михайло Ханенко зазнав кількох поразок і [[1674]] року, коли війська гетьмана [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] перейшли Дніпро і більшість правобережних полків перейшли на бік лівобережного гетьмана, Ханенко склав булаву, за що був наділений маєтностями на Лівобережній Україні.▼
 
У війні з Петром Дорошенком Михайло Ханенко зазнав кількох поразок, зокрема, не зміг взяти Кальник і Чигирин. Після вторгнення султанської армії, окупації нею Поділля та Бучацького миру 1672 року, Ханенко з частиною родини втік до Речі Посполитої, а майже всі його прибічники перейшли на бік Дорошенка і турків. Навесні 1673 Річ Посполита відновлює боротьбу за Правобережжя. Ханенко з"являється тут у квітні, до нього знову переходять тисячі козаків, незадоволених Дорошенком. Але 11 вересня під стінами Києво-Печерського монастиря Дорошенко розбив Ханенка.
Але Ханенко не припинив політичної діяльності. [[1677]]-[[1678]] рр. був обвинувачений у зносинах з Польщею, й Самойлович, за наказом Москви, тримав його ув'язненим у [[Батурин]]і. Але Ханенку, мабуть, пощастило довести свою невинність, та незабаром він помер.▼
 
▲У війні з Петром Дорошенком, Михайло Ханенко зазнав кількох поразок і [[1674|і1674]] року, коли війська гетьмана [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] перейшли Дніпро і більшість правобережних полків перейшли на бік лівобережного гетьмана, Ханенко склав булаву, за що був наділений маєтностями на Лівобережній Україні.
 
▲Але Ханенко не припинив політичної діяльності. Він оселився у Козельці на Чернігівщині, а вже [[1677]]-[[1678]] рр. був обвинувачений у зносинах з Польщею, й. Самойлович, за наказом Москви, тримав його ув'язненим у [[Батурин]]і. Але Ханенку, мабуть, пощастило довести свою невинність, та незабаром він помер. Місце поховання та обставини смерті невідомі.
 
== Література ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Михайло_Ханенко