Хеопс: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
м новий ключ сортування для Категорія:Хеопс: "*" з допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 21:
 
 
'''Хеопс''' ('''Хуфу''')(стар.-грек. Χέωψ, Cheops)  — один з найвідоміших правителів [[Стародавній Єгипет|стародавнього Єгипту]]. На його честь названо [[Піраміда Хеопса|найбільшу піраміду]].
 
== Біографія ==
Другий фараон [[четверта династія|четвертої династії]] Стародавнього царства Єгипту ( 2649-25992649–2599 до н.  е.). Повним ім'ям Хуфу було «Хнум-Хуфу», що означає «Мене захищає бог Хнум». Нині більш відомий як Хеопс (за Геродотом). Також згадувався як Хембес (у Діодора), Суфіс I (Σοῦφις, Suphis) (у Манефона), Саофіс (у Ератосфена). Син фараона [[Снофру]] і Хетепхерес.
[[FileФайл:Gizeh Cheops BW 1.jpg|thumb|left|Піраміда Хеопса]]
За непевними свідченнями істориків античності за Хеопсом (Хуфу) закріпилася репутація жорстокого правителя, на противагу життєписам його батька Снофру і спадкоємців [[Хафра|Хефрена (Хафра)]] і Мікеріна (Менкаура). Деякі історики припускають, що це сталося після того, як він розігнав організоване народне повстання, ініціаторами якого були люди, які просто хотіли захопити владу, їх метою було скинути Хеопса з престолу. Фараон заслужено покарав справжніх організаторів цього бунту, відіславши їх добувати каміння на [[Синайський півострів]]. Нащадки цих людей через декілька століть і "«очорнили"» Хеопса перед [[Геродот|Геродотом]]ом, на основі праць якого і був сформований негативний образ фараона.
 
Діти Хеопса: Джедефра, Джедефхора, Каваба, Хафра (Хефрен), Банефра, Хуфухаеф (сини), Хетепхерес II, Мересанх II, Хамерернебті I (дочки).
 
== Діяльність ==
Хуфу, ймовірно, будівельник Великої піраміди в Гізі, царював за словами єгипетських жерців 50 років. Прижиттєві джерела, зображують Хеопса будівельником багатьох міст і поселень по березі річки, наприклад, Бухена (традиційно вважається, що Бухен був заснований під час Середнього царства, ймовірно, Сенусертом III). Якщо вірити наведеним джерелами, Хеопс відправив військову експедицію на Синайський півострів з метою нейтралізації місцевих кочових племен бедуїнів, що грабували торговців, і розробки покладів бірюзи. В цей же час напис на камені на острові Елефантіна поблизу Асуана вказує на те, що фараон також виявляв цікавість до південних кордонів країни, де добувався Асуанської рожевий граніт.
 
== Джерела ==
* История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Под редакцией Г.  М.  Бонгард-Левина  — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988.  — 623 с.  — 25 000 экз.
* Авдиев В. И.  Военная история древнего Египта  — М.: Издательство «Советская наука», 1948.  — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI—XV XVI–XV вв. до х. э.  — 240 с.
* [http://ru-egypt.com/lexicon/4_dynasty_genealogy Генеалогия 4 династии]
 
Рядок 46:
[[Категорія:Четверта династія єгипетських фараонів]]
[[Категорія:Хеопс|*]]
[[Категорія:XXVII століття до н. е.]]