Ян Димітр Соліковський: відмінності між версіями

 

В 1590&nbsp;році львівський єпископ [[Гедеон (Балабан)|Гедеон Балабан]] сказав йому про намір укласти унію з [[РКЦ]], що сприяйняв дуже недовірливо через конфлікт останнього з патріархом Єремією та [[Львівське Успенське братство|Львівським братством]]; так само вчинив після заяви Г.Балабана у 1593&nbsp;р., незважаючи на тиск [[єзуїти|єзуїтів]], бо керувався вказівками Апостольської столиці. Після отримання повноважень від нунція Маласпіни Ґ. почав перемовини з православними ієрархами. Брав участь в [[Берестейська унія|Берестейському синоді]], був від Риму його керівником. Нунцій Маласпіна Ґ., виїжджаючи з Речі Посполитої, сказа наступнику Е. Ґаетані, щоб той в справах ралізації унії опирався на Я.&nbsp;Д.&nbsp;Соліковського у випадку опору православних патріархів, який «кожного такого вижене з Королівства».<ref>''Kotarski Edmund, Kumor Bolesław.'' Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539–1603)… S. 287–288</ref>

В митрополії поширював марійський культ та Найсвятішого Сакраменту. Ввів навчання катехизму в неділю після полудня, протегував братство св. Анни, у 1597 році утворив Братство Милосердя, підтримував побожні банки, скриньки св. Миколая, братство св. Лазаря. В 1584&nbsp;р. привіз до Львова єзуїтів, надав їм каплицю [[Бучацькі|Бучацьких]] катедри. В 1600&nbsp;р.: дав кошти для будівництва нового кляштору бернардинів у Львові, освятив його наріжн камінь; патронував фундацію Якуба Вольфовича для каплиці святого Хреста в катедрі Львова; сприяв осіданню у місті бенедиктинок.