Харитоненко Іван Герасимович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{Otheruses|Іван Герасимович Харитоненко}}
[[Файл:Ivan Gerasimovich Haritonenko.jpg|міні|230пкс|портрет пензля [[Микола Васильович Неврев|М.В.Неврева]]]]▼
[[Файл:Пам'ятник Івану Харитоненку в Сумах.jpg|міні|165пкс|''[[Пам'ятник Івану Харитоненку (Суми)|Пам'ятник Івану Харитоненку]] в [[Суми|Сумах]]'']]▼
'''Іва́н Гераси́мович Харито́ненко''' (* [[1822]] — † [[1891]]) — землевласник і цукрозаводчик, відомий філантроп; син селянина-[[Чумацтво|чумак]]а, нар. в с. [[Нижня Сироватка]] на Сумщині. Належав до найбагатших власників цукрових зав. в Україні, гол. в Сумському пов. 1890 — один з гол. чл. [[Синдикат цукрозаводчиків|синдикату рафінадних цукрозаводчиків]]. Збудував і утримував дитячий притулок, будинок мед. факультету і студентський [[гуртожиток]] [[Харківський університет|Харківського університету]], церкву в Нижній Сироватці тощо.▼
▲[[Файл:Ivan Gerasimovich Haritonenko.jpg|міні|
Маленьке повітове провінційне місто [[Суми]], яке з 10,3 тисячі чоловік у 1850 р. виросло до 50,4 тис. у 1915 р. своїм промисловим і культурним розвитком багато в чому завдячує діяльності торгового будинку «Харитоненко з сином». Більшість цукрових заводів Сумщини, які раніше належали окремим поміщикам, невдовзі після реформи 1861 року, перейшли в руки двох великих промисловців і цукрозаводчиків краю: Терещенка і Харитоненка. Засновником його був Іван Герасимович Харитоненко — особа неординарна, яка залишила в історії міста і в пам'яті його жителів значний слід.▼
▲[[Файл:Пам'ятник Івану Харитоненку в Сумах.jpg|міні
▲'''Іва́н Гераси́мович Харито́ненко''' (* [[1822]]
==Передісторія==
▲Маленьке повітове провінційне місто [[Суми]], яке з 10
==Життєпис==
Народився в с. [[Нижня Сироватка]], [[Сумський повіт]], [[Харківська губернія]]; селянський син із багатодітної сім'ї, де було 9 дітей.
Навчався в місцевій церковно-приходській школі, служив конторщиком у бакалійних лавках купців.
Предметом законної гордості торгового будинку «Харитоненко з сином» були ліси, де разом з вирубками проводилися лісокультурні роботи, існували лісорозсадники, вирубані площі засаджувалися цінними породами дерев.
Головна контора торгового будинку «Харитоненко з сином» знаходилася в Сумах. Контори були у Москві, Харкові, Томську, Владивостоці, Туреччині, Персії. Величезні багатства, нажиті за такий короткий строк, щедрість, благодійність Харитоненка та його спадкоємців сприяли процвітанню міста і повіту. У селі [[Кияниця|Кияниці]], що на північ від Сум, побудував родинний палац (див. [[Палац Харитоненка]]).
==Добродійність==
На кошти родини Харитоненків засновано дитячий притулок для дівчат-сиріт, названий в народі «пансионом благородных девиц» за рівень освіти і виховання в ньому, [[селянський банк]], гуртожиток для студентів Харківського університету, реальне училище, церкву в с. Нижня Сироватка, жіночу гімназію, Троїцький собор. Значні кошти виділялися для розширення будівлі Сумського окружного суду, богадєльні біля церкви на кладовищі. Перший бетонний міст у Сумах через річку Сумку був побудований на кошти П. І. Харитоненка у 1910 році, — як раз навпроти головної контори.
При Сумському реальному училищі була затверджена стипендія імені І. Г. Харитоненка.
==Відзнаки==
Заслуги Харитоненка (старшого) у справах комерції, благодійництва гідно оцінені урядом і громадою м. Суми. Іван Герасимович мав чин дійсного статського радника, почесного громадянина м. Суми, почесного попечителя Сумського реального училища, був нагороджений орденами Св. Володимира — ІІІ ступеня і Св. Станіслава — І ступеня.
| |||