Шараневич Ізидор Іванович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Leonst (обговорення | внесок) м Leonst перейменував сторінку з Шараневич Ісидор на Шараневич Ізидор |
Leonst (обговорення | внесок) зображення |
||
Рядок 1:
[[Файл:Шараневич Ізидор.jpg|міні|250пкс|Ізидор Шараневич ]]
'''Ізид́ор''' ('''Ісидо́р''') '''Шаране́вич ''' ([[16 лютого]] [[1829]], [[Козарі]], повіт Галич — {{†}} [[4 грудня]] [[1901]], [[Львів]])
== Життєпис ==
Досліджував переважно історію Галицько-Волинської Руси: найбільша і довгий час найкраща праця «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року [[1453]]» ([[1863]]); його історіографічні праці «Die Hypatios-Chtonik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte» ([[1872]]), «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker» ([[1871]]) — цінний вклад в історію Галичини; розвідки про духовенство Галицької Руси, справи церкви на західно-українських землях 16 — 18 ст., про унію, східний патріархат тощо. Інші праці (українською, польською та німецькою мовами) з історії міст Галичини та про давні шляхи. Шараневич вивчав також діяльність українських братств, зокрема [[Львівське Успенське Братство|Львівського Успенського Братства]] і був одним з піонерів української археології в Галичині (зокрема розкопів на території [[Галичина|Галичини]], [[1882]] — 90). Єдиний мирянин учасник [[Львівський Синод (1891)|Львівського Синоду 1891]].▼
▲Досліджував переважно історію Галицько-Волинської Руси: найбільша і довгий час найкраща праця «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року [[1453]]» ([[1863]]); його історіографічні праці «Die Hypatios-Chtonik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte» ([[1872]]), «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker» ([[1871]]) — цінний вклад в історію Галичини; розвідки про духовенство Галицької Руси, справи церкви на західно-українських землях 16 — 18 ст., про унію, східний патріархат тощо. Інші праці (українською, польською та німецькою мовами) з історії міст Галичини та про давні шляхи
Шараневич вивчав також діяльність українських братств, зокрема [[Львівське Успенське Братство|Львівського Успенського Братства]] і був одним з піонерів української археології в Галичині (зокрема розкопів на території [[Галичина|Галичини]], [[1882]] — 90). Єдиний мирянин учасник [[Львівський Синод (1891)|Львівського Синоду 1891]].
Під його редакцією [[1886]] видано І том ювілейного видання на честь 300-річчя Львівського Ставропігійського братства.
Один із фундаторів Національного музею у [[Львів|Львові]], заклав основу його фондів. Прищепив українській громаді культ музейництва. Зробив в цілому вагомий внесок у розвиток історичної науки Галичини. Наставник видатного українського географа [[Рудницький Степан|Степана Рудницького]].
Рядок 8 ⟶ 15:
* [[Грушевський Михайло Сергійович|''Грушевський М.'']] Ізидор Шараневич // ЗНТШ. — т. XIV. — 1902.
* ''Кравець М. І.''
* {{ЕУ}}
* ''Козловский С.'' История Галицко-Волынской Руси в исследованиях И. И. Шараневича / Сергей Козловский // Древность и Средневековье: вопросы истории и историографии: материалы I Всероссийская конференция студентов, аспирантов и молодых учёных (Омск, 28-30 октября 2010г.). — Омск
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
| |||