Чуваші: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Тутовий (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Тутовий (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 14:
== Чисельність і територія ==
[[File:Народы Чувашии.PNG|міні|200пкс|Народи Чувашії та етнічні групи чувашів]]▼
[[File:Das Großbulgarische Reich (650-922).png|міні|200пкс|Велика Булгарія]]▼
[[Файл:Chuvash diaspora in Volga Federal District.png|міні|200пкс|Розселення чувашів у [[Приволзький федеральний округ|Приволзькому федеральному окрузі]]]]▼
[[File:Ареал расселения чувашей в Волго-Уральском регионе. По данным Всероссийской переписи населения 2010 года..png|міні|200пкс|Розселення чувашів у Ідель-Уралі]]▼
[[Файл:Chuvash language in the Russian Empire (1897).svg|міні|200пкс|Чуваші у Російській імперії]]▼
[[File:Chuvashs by federal subject 2010.svg|міні|200пкс|Чуваші у Росії]]▼
[[File:Flag_of_Chuvashia_1918.jpg|міні|200пкс|Прапор чуваського національного руху у 1918 році (реконструкція)]]▼
[[File:Flag of Haval.svg|міні|200пкс|Прапор національно-культурної організації "Хавал"]]▼
За останнім переписом населення в Росії проживає 1 637 200 чувашів. З них 889 268 живуть у [[Чуваська Республіка|Чувашії]]. Решта в інших російських регіонах: [[Татарстан]]і (126 500), [[Башкортостан]]і (117 300), [[Самарська область|Самарській області]] (101 400), [[Ульяновська область|Ульяновській області]] (101 300), а також в інших областях. Закордонні діаспори чувашів найбільші в [[Казахстан]]і та [[Україна|Україні]].
<gallery widths="150" heights="150">
▲
▲
</gallery>
=== Субетнічна структура ===
Рядок 32 ⟶ 33:
== Історія ==
{{main|Волзька Булгарія}}
Після прийняття на річці [[Джавшир]] в [[922]] році [[іслам]]у ханом [[Волзька Булгарія|Булгарії]] [[Алмуш]]ем, князь Бупар очолив процес від'єднання суварів/булгар-язичників від суварів/булгар-мусульман. Після захоплення столиці Булгарії — міста [[Булгар]]а [[монголо-татари|монголо-татарськими ордами]] в [[1236]] році і загибелі останнього булгарського правителя [[Ільгам]]а процес відділення суварів-язичників прискорився. Крім того булгари-мусульмани запозичивши чимало кипчацьких слів з лексикону завойовників поступово забували первісну древньо-булгарську мову. Паралельно продовжувався процес асиміляції [[угрофіни|угро-фінських]] племен і взаємообмін між цими культурами.
Вже з [[XV]] сторіччя чуваші входять до складу Казанського ханства, а з [[1551]] року до складу Московії.
<gallery widths="150" heights="150">
File:VolgaBulgaria1200.png|Волзька Булгарія
File:Атлас Союза Советских Социалистических Республик 1928 - Р.С.Ф.С.Р. - Авт. Чувашская С.С.Р..jpg|Чуваська РСР (1928)
</gallery>
== Національний рух ==
{{main|Чуваська центральна рада}}
У розвитку сучасної чуваської інтелігенції ключову роль зіграла Чуваська учительська школа, що діяла у Симібрську ([[Ульяновськ]]у). У часи першої російської революції з’являється чуваське відділення Союзу вчителів. У 1917 році відбувається загальночуваський з’їзд, на якому створюється Чуваське національне товариство. Чуваші відіграють ключову роль у діяльності [[Союз малих народів Поволжя|Союзу малих народів Поволжя]], утворюється Чуваська національно-соціалістична партія. У 1918 році діє [[Чуваська центральна рада]], яка мала бути відповідальною за входження Чувашії до складу [[Ідель-Урал]]у. Під час громадянської війни частина чуваських діячів виступає на стороні більшовиків, частина приєднується до сил Комітету членів Установчих зборів та Ідель-Уралу. У 1920 році утворюється Чуваська автономна область у складі РСФРР.
Під час Другої світової війни діє чуваська група у складі легіону Ідель-Урал, яка очолює [[Федір Паймук]].
Під час розпаду СРСР утворюється Чуваський національний конгрес та Партія чуваського національного відродження. Її лідер філолог Атнер Хузангай займає перше місце на виборах президента Чувашії у 1991 році, бере участь у створенні [[Організація непредставлених націй та народів|Організації непредставлених націй та народів]].
<gallery widths="150" heights="150">
▲
File:Flag of Chuvashia.svg|Сучасний прапор Чувашії
</gallery>
== Мова ==
[[Чуваська мова]]<ref>http://www.cv-haval.org/ru/node/54 Эктор Алос-и-Фонт. Оценка языковой политики в Чувашии</ref> належить до булгарської підгрупи [[Тюркські мови|тюркських мов]].
Чуваші є єдиними на сьогоднішній день прямими нащадками волжсько-камських булгар, крім того єдиним народом, що зберіг мову булгарської підгрупи. Одна з стародавніх назв чувашів — ''булгар'', також ''суваз'', ''сувар'', ''біляр''.
<gallery widths="150" heights="150">
Файл:Веніамін пуцек.jpg|[[Веніамін (Пуцек-Григорович)]], автор першої сучасної граматики чуваської мови
File:Ashmarin N. I. Bolgar and Chuvash Page 103.gif|Приклади булгарської писемності
File:First Chuvash book.jpg|Перша друкована чуваська книга
</gallery>
== Духовна культура ==
[[Файл:Stamps_of_the_Soviet_Union,_1933-431.jpg|міні|200пкс|Чуваші на марці [[СРСР]] 1933 р.]]▼
[[Файл:Chuvash National Congress.JPG|міні|200пкс|Будівля Чуваського національного конгресу]]▼
Традиційна Чуваська віра (різновид [[зороастризм|зороастризму]]) являла собою складну систему вірувань. У ній було чимало стародавніх елементів, зв'язаних з шануванням сил природи, які приймаються за різні божества. Для традиційної релігії був характерний дуалізм: добрим богам і божествам на чолі з Всевишнім богом Тура протистояли злі божества і духи на чолі з дияволом Шуйтаном. Боги і духи Верхнього світу — добрі, Нижнього світу — злі. До християнізації (середина 18 ст.) Були поширені племінні культи. Сучасна релігія віруючих чувашів — [[православ'я]].<ref>[http://www.cap.ru/cap4/main.asp?id=23 Религия Чувашей]</ref><ref>[http://gov.cap.ru/hierarhy_cap.asp?page=./86/3743/1046/1073 Иванов В.П., Николаев В.В. "Чуваши: этническая история и традиционная культура" ]</ref>
<gallery widths="150" heights="150">
▲
</gallery>
=== [[Міфологія]] ===
Рядок 62 ⟶ 96:
== Антропологічні типи чувашів ==
▲[[Файл:Тухья анат енчи.jpg|міні|200пкс|Головний убір середньонизових чувашів]]
Для чувашів характерний складний антропологічний тип. Значній частині представників чуваської народу притаманні монголоїдні риси. Згідно з антропологічними дослідженнями 51,1% сучасних чувашів — європеоїди, у 10,3% переважають монголоїдні риси, 28,6% відносяться до змішаних монголоїдно-європеоїдних типів.<ref>[http://gov.cap.ru/hierarhy_cap.asp?page=./86/3743/4051/4056/4058 Чуваши и ислам: взгляды и концепции]</ref>
| |||