[[Файл:Circulacion termohalina.jpg|міні|праворуч|200пкс|Гольфстрім як частина [[термохаліннаТермохалінна циркуляція|термохалінної циркуляції]] [[Світовий океан|Світового океану]]]]
Причиною появи течії є великий нагін [[пасатніПасатні вітри|пасатнимпасатними вітрами]] води через [[Юкатанська протока|Юкатанську протоку]] до [[Мексиканська затока|Мексиканської затоки]]. Саме це спричиняє значну різницю рівня води між затокою і прилеглою частиною Атлантичного океану. На виході в океан потужність течії становить 25 млн м³/с (2160 км³ на добу), що в 20 разів перевищує витрати всіх річок земної кулі. В океані течія з'єднується з АнтільськоюАнтильською течією, причому потужність Гольфстріму збільшується і на 38° північної широти сягає 82 млн м³/с. Однією з особливостей Гольфстріму є те, що в порушення загальної закономірності рухів у [[Північна півкуля|Північній півкулі]], течія на виході в океан відхиляється не праворуч під впливом [[коріолісоваКоріолісова сила|коріолісової сили]], а ліворуч. Це обумовлено підвищеним рівнем води океану в [[Антициклон|антициклональній]] області в субтропічній частині Атлантичного океану і підпрудженням вод на виході з Мексиканської затоки.
Глобальне потепління послабляє течію внаслідок збільшення обсягу талої прісної води з льодовиків Гренландії й [[Арктика|Арктики]], а також російських річок, що впадають у північну Атлантику. Останні зменшують солоність води, що створює труднощі для опускання холодної води і, як наслідок, уповільнює роботу механізму, який приводить течію у рух.
