Гольфстрим: відмінності між версіями

'''Гольфстрі́м'''<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/13761002/ure/golfstrim Гольфстрім] / {{УРЕ}}</ref><ref>Орфографічний словник української мови [близько 120 000 слів / уклад. С. І. Головащук та ін.]. – К. : Довіра, 1994. – 864 с.</ref>, також '''Гольфстри́м'''<ref>Велика чи мала літера? Словник-довідник / [близько 10 000 номінацій / авт.-уклад. В. В. Жайворонок]. – К. : Наукова думка, 2004. – 202 с.</ref> ({{lang-en|Gulf Stream}})&nbsp;— тепла [[морська течія]] ув північній частині [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. Разом із північним продовженням у [[Європа|європейському]] напрямку, [[Північно-Атлантична течія|Північно-Атлантичною течією]], є могутнім, теплим океанським потоком. Течія є величезним океанічним конвеєром, що транспортує тепло з [[екватор]]іальних районів до півночі. Завдяки Гольфстріму відбувається потужна циркуляція води: теплої&nbsp;— на північ, іа холодної — на південь. Теплі води з району екватора доходять майже до самого [[Полярне коло|Полярного кола]], по дорозі віддаючи своє тепло.

Течія простягається на 10 тис. км від берегів півострова [[Флорида|Флориди]] до островів [[Свальбард]] і [[Нова Земля]]. Розпочинається у [[Мексиканська затока|Мексиканський затоці]] стічними водами [[Антильська течія|Антильської течії]], проходить [[Флоридська протока|Флоридську протоку]], і, відхиляючись [[Велика Багамська банка|Великою Багамською банкою]] ліворуч та приймаючи води Антильської течії, тече вздовж берегової лінії [[США]] до [[Ньюфаундлендська банка|Ньюфаундлендської банки]]. Течія несе великі маси вільно плаваючих [[Водорості|водоростей]] роду [[саргасум]] (''Sargassum''), [[Термофіли|термофільних]] тропічних [[Риби|риб]] (також [[летючі риби]]). Біля узбережжя Флориди чіткий кордон течії контрастно відділяє сині (кольору [[індиго]]) теплі води від зеленкувато-сірих прибережних прохолодних, проте більш насичених [[Кисень|киснем]], вод.

На південній околиці Ньюфаундлендської банки до Гольфстріму підходить з півночі холодна [[Лабрадорська течія]], на межі з якою відбувається перемішування ій опускання поверхневих вод. Також тут зустрічаються холодні північні повітряні маси, що спричинюють пануванняспричиняють [[туман]]іви.

* північний потік йдеіде на північ [[Європа|Європи]];

* південний потік йдеіде до Європи&nbsp;— течія Західних вітрів йі далі до [[Західна Африка|Західної Африки]]&nbsp;— [[Канарська течія]].

Із наближенням до порту [[Томсон]] від Північно-Атлантичної течії відділяється гілка&nbsp;— тепла [[течія Ірмінгера]], яка частково заходить у [[Гренландське море]], огинаючи із заходу [[Ісландія|Ісландію]]. Основна ж маса води рухається на захід, огинає з півдня [[Гренландія|Гренландію]] і, вздовж західного берега під назвою [[Західно-Гренландська течія|Західно-Гренландської течії]], прямує до [[море Баффіна|моря Баффіна]].

Основний потік Норвезької течії продовжується на північ, де під назвою [[Шпіцбергенська течія|Шпіцбергенської течії]] проходить уздовж західних берегів [[Шпіцберген]]а. На північ від Шпіцбергена води течії занурюються на глибину і простежуються в [[Північний Льодовитий океан|Північному Льодовитому океані]] під холодними ій опрісненими поверхневими водами як тепла і солона проміжна течія.

Теплі води, поступово охолоджуючись вздовж траси, опускаються вниз і знову беруть курстечуть на південь. Там вони знову нагріваються, піднімаються на поверхню іта повертаються на північ.