Лукаш Жолкевський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{othernames|Жолкевський}}
'''Лукаш Жолкевський''' (також '''Жолкєвський'''.<ref>Віталій Щербак. Іван Сулима // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій.&nbsp;— К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 150. ISBN 5-203-01639-9</ref> *близько 1594&nbsp;— початок 1637<ref>В. Щербак. Антифеодальні рухи на Україні… С. 55.</ref> / 6 (16 грудня) 1637 )&nbsp;— галицький [[шляхтич]], [[військовий діяч|військовик]] та [[урядник]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
 
== Коротка біографія ==
Cин [[львів]]ського [[підкоморій|підкоморія]] [[Миколай Жолкевський|Миколая]], внук [[Белзький воєвода|белзького]], [[руські воєводи|руського воєводи]] [[Станіслав Жолкевський (старший)|Станіслава Жолкевських]]. Навчався за кордоном, повернувся на батьківщину. Разом зі [[стрийко|стриєм]] [[Станіслав Жолкевський|Станіславом]] брав участь у [[Цецорська битва 1620 |битві під Цецорою]], потрапив до турецького полону, де перебував 2 літа. Супроводжував королевича Владислава IV Вазу ув закордонному вояжі за вказівкою короля [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сігізмунда ІІІ Вази]]. Брав участь у війні зі шведами, взяв у полон командирів шведського війська під Гамерштайном, яких віддав королю. Брав участь у виправах короля [[Владислав IV Ваза|Владислава IV Вази]], за що отримав від в нагороду [[королівщина|королівщини]]. Один з головних учасників перемовин від імені коронного уряду з повсталими козаками у 1630-х роках. Приятель [[Адам Кисіль|Адама Киселя]].<ref>В. Щербак. Антифеодальні рухи на Україні… С. </ref>
 
Прожив повних 42 роки, помер у 1636 чи 1637 році&nbsp;р. неодруженим (за версією [[Шимон Окольський|Шимона Окольского]], був одружений з Курзаньською, дітей не мав<ref>[[несецький Каспер|''Niesiecki Kasper.'']] [http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/publication?id=13194 Korona Polska przy Złotey Wolnosci…]&nbsp;— T.&nbsp;4.— S. 754</ref>).
 
Дідич [[Броди|Бродів]]; 1614 року Л. Жолкевський видав привілей, яким розширив права міщан. [[1629]] року Броди разом з іншими поселеннями стали власністю [[Конєцпольський Станіслав|Станіслава Конєцпольського]], який отримав місто частково даром, частково&nbsp;— за 500 тис. злотих .<ref>[[Созанський Іван|Іван Созанський]]. З минувшини міста Бродів.— Львів: НТШ, 1911.— 69 с.— С. 2.</ref> Дав кошти для фундації колегіуму єзуїтів у [[Переяслав-Хмельницький|Переяславі]], для його функціонування передав маєток&nbsp;— містечко [[Бубнівська Слобідка|Бубнів]] з приналежними околицями. Був похований в костелі у Бубневі (його рештки під час Хмельниччини були викинуті з домовини, буздиган (пірнач), дорогий перстень були забрані як помста за завдані ним кривди повстанцями (за версією [[несецький Каспер|Каспера Нєсєцкого]]&nbsp;— бунтарями).