Станіслав Ґольський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30:
| термін =
| попередник = [[Гербурт Миколай|Миколай Гербурт]]
| наступник = [[Данилович Іван|Іван (Ян) Данилович]]
| партія =
| головував_(-ла) =
Рядок 56:
Військову службу розпочав рано; як королівський [[ротмістр]] (звання отримав за заслуги) у польсько-московській війні [[1577]]–[[1582]] років за [[Лівонія|Лівонію]] і [[Полоцьк]]у землю. Служив в [[Куявія (польська)|Куявії (польській)]], потім у [[Кварцяне військо|кварцяному війську]] на теренах [[Поділля]], брав участь у боях з [[Татари|татарами]]. Для недопущення нападу татарів на землі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] [[канцлер]] [[Ян Замойський]] відіслав його у лютому [[1583]] р. для перемовин до [[Господар|господаря]] [[Валахія|Валахії]] Міхні ІІ Потурченого.
На початку березня 1592 року прибув до [[Фастів|Фастова]] разом зі старостами: снятинським [[Миколай Язловецький|Миколаєм Язловецьким]], [[черкаське староство|черкаським]] Олександром Вишневецьким,
[[Северин Наливайко|Семерій Наливайко]] через сильний татарський напад на [[Галичина|Галичину]] та [[Прикарпаття]] через прорахунки коронного комадування волів «сточити битву з Ґольським, ніж з татарином».<ref name="Л1">''[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Сергій Лепявко]].'' Северин (Семерій) Наливайко… С. 61.</ref> Як барський староста писав до сенаторів РП, що Наливайко «вчинив вторгнення… від Брацлава по… [[Теребовля|Теребовлю]]… держави РП полупив». Попереджав коронну владу про необхідність приборкання повсталих, «щоби та сваволя пожежею всіх не дійшла».<ref>Там же. С. 63.</ref>
| |||