Акведук Ванвітеллі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Акведуки з допомогою HotCat |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 12:
|розташування =
|координати = {{coord|41|03|33.30|N|14|24|07.30|E|scale:100000|display=inline,title}}
|конфесія =
|єпархія =
|орденська приналежність =
|тип монастиря =
|тип будівлі =
|архітектурний стиль = прагматизм
|автор проекту =
|будівельник =
|засновник =
|перша згадка =
|заснування =
|основні дати = [[1753]]
|скасований =
|початок будівництва = 1753
|завершення будівництва = 1762
|будівлі =
|прибудови =
|відомі мешканці =
|реліквії =
|настоятель =
|стан = задовільний
|сайт =
|Commons =
|розмір карти країни = <!-- для відключення карти розмір карти країни = 0 -->
}}
'''Акведук Ванвітеллі''' ({{lang-it|Acquedotto Carolino}})
== Історя створення ==
Місцевість в Казерті, котру король Неаполя та обох Сіцилій обрав для створення нової королівської резиденції, була бідною водою. Аби виправити помилку королівського вибору, бригада [[архітектор]]ів була вимушена шукати надійні джерела для водопостачання велетенського [[палац]]у та його каскаду і
Версальський парк теж мав брак води, тому французькі архітектори були вимушені вибудувати
Джерела води були знайдені в містечку Айрола. Король Неаполя за право брати воду надав поселенню права міста. Для постачання води у Казерту було вирішено будувати новий акведук. [[Проект]] акведука створив головний архітектор Луїджі Ванвітеллі, а відповідав за будівництво [[інженер]] Франческо Коллечіні. Роботи розпочали вже в березні [[1753]] року. Урочисте відкриття нового акведука відбулося 7 травня [[1762]] року. Новий акведук зовнішньо нагадував акведуки стародавніх римлян.
Він простягся він гори Табурно. Водопостачання підживлювало не тільки [[фонтан]]и палацового саду, а і сприяло економічному зростанню регіона. Воду використовували числені [[млин]]и. Вода також використовувалась для поливу садових рослин і дерев, частка котрих була вивезена з колоній. Король Фердинанд IV також прагнув створити зразкове господарство на околиці Казерти. Водою був забезечений і комплекс ремісничих споруд шовкової мануфактури у Сан Леучо.
Споруда виявилась досить вдалою і витримала три [[землетрус]]и впродовж її експлуатації за три століття.
Рядок 53:
== Розміри акведука ==
Довжина акведука досягла тридцять вісім
Особливо вражаючим був міст акведука у три яруси у Валле ді Маддалоні між горою Лонгано на сході та горою Гарцано на заході. Італійці називають його «міст у долині». Висота мосту, вибудованого з блоків травертину, досягає п'ятидесяти п'яти (
З [[1997]] року входить у комплекс всесвітнього спадку ЮНЕСКО в Італії разом із [[Палац Казерта|палацом Казерта]], палацовим [[сад]]ами і комплексом ремісничих споруд Сан Леучо.
Рядок 74:
== Джерела ==
* ''Cfr. Archivio Storico della Reggia di Caserta (ASRC)'', vol. 3558, Platea de’ fondi, beni, e rendite, che costituiscono
* ''Caserta e la sua Reggia il museo
* Cesare Cundari, Giovanni Maria Bagordo, ''[http://www.aracneeditrice.it/pdf/9788854849372.pdf DGA Documenti grafici di architettura e di ambiente
| |||