Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 4 роки тому
нема опису редагування
| мова = [[англійська мова|англійська]]
| обіг = 1 077 256 <ref>[http://www.nytimes.com/2008/04/29/business/media/29paper.html Most Papers Again Report Big Declines in Circulation], The New York Times {{перевірено|2009|02|03}}</ref>
| головний офіс = The New York Times Building<br />620 Eighth Avenue<br />[[Нью-Йорк]], [[Нью-Йорк (штат)|NY]] 10018<br />[[США]]
| передплатний індекс =
| ISSN = 0362-4331
| веб-сторінка = [http://www.nytimes.com/ nytimes.com]
}}
'''«Нью-Йорк Таймс»''' ({{lang-en|The New York Times}})&nbsp;— найстаріша і третя за популярністю (після <span lang="EN-US">The Wall Street Journal </span>і <span lang="EN-US">USA Today) щоденна </span>газета США<span lang="EN-US">. </span>Була заснована 18 вересня 1851 і видавалася з тих пір без перерви. Газета 112 разів вигравала Пулітцерівську премію, більше ніж будь-яке новинне видання. Як і основна частина американських газет, The New York Times створена як регіональне видання. Однак концепція регіонального ЗМІ не завадила їй стати однією з найвпливовіших газет світу. Веб-сайт «Нью-Йорк Таймс» по праву вважається одним з найпопулярніших новинних сайтів з відвідуваністю в 30 мільйонів чоловік в місяць. Слоганом газети є фраза «Усі новини, гідні друку"»" (All the News That's Fit to Print), яка розташовується в лівому верхньому кутку на першій сторінці газети. Згодом, з появою сайту «Нью-Йорк Таймс», цей слоган довелося переробити в «У нас новини, на які ви клікаєте» (All the News That's Fit to Click).
 
З середини 70-х, газета істотно розширила організацію та св<span lang="UK">ій зміст</span>, додавши спеціальні щотижневі секції на різні теми, які доповнюють звичайні новини, редакційні статті, новини спорту. Нещодавно, вона була поділена на рубрики: Новини, Відгуки, Бізнес, Спорт, Наука, Мистецтво, Стиль, Будинок, Новини Нью Йорка та інші. «Нью Йорк Таймс» залишалася газетою великого формату (в той час, як інші газети змінили свій формат і перейшли на формат таблоїду) і з 8 колонками протягом декількох років, в той час як більшість газет скоротило кількість колонок до 6, також Нью Йорк Таймс була однією з останніх газет, яка прийняла кольорову фотографію, особливо на першій сторінці
 
== Історія ==
[[Файл:Nytimes hq.jpg|left|thumb|200px|[[Будівля Нью-Йорк Таймс]]]]"The New York Times" була заснована як "«New-York Daily Times"» 18 вересня 1851 журналістом і політиком Генрі Джарвісом Реймондом (1820-18691820–1869), пізніше членом Партії Вігів і другим головою Республіканського Національного Комітету, і колишнім банкіром Джорджем Джонсон<span lang="UK">ом</span>. Незабаром вони продали газету за копійки (сьогоднішній еквівалент дорівнює 28 центам). Газета вкоротила свою назву до "«The New-York Times"» в 1857году. У 1890-х роках дефіс в назві міста був прибраний. 21 квітня 1861, "«The New York Times"» відійшла від свого початкового розкладу випуску публікацій «Понеділок-субота» і приєдналася до інших великих щоденни<span lang="UK">х </span>газет, додавши ще тираж у <span lang="UK">недільному номері</span> і запропонувавши щоденне висвітлення теми громадянської війни. Головний офіс "«The New York Times"» був атакований під час Нью Йоркського призовного бунту або Тижня
Заклику, <span lang="UK">який був провокований</span> початком призову на обов'язкову військову службу в Північній Об'єднаної Армії в розпалі громадянської війни 13 липня 1863 Вплив газети зр<span lang="UK">із</span> в період з 1870-71 року, коли вона опублікувала серію статей про викриття Вільяма Твіда, голови міської Демократичної партії<span lang="UK">, </span>відом<span lang="UK">ої</span> в місті як «Tammany Hall» -&nbsp;— що призвело до кінця панування в мерії Нью Йорка «Tweed Ring's». У 1880-х "«The New York Times"» поступово відходить від редакційної підтримки кандидатів Республіканської партії, щоб стати більш політично незалежною та аналітичної газетою; в 1884 році демократ Гровер Клівленд (колишній мер Баффело і губернатор штату Нью Йорк) у своїй першій президентській кампанії підтримує газету. Хоча цей перехід коштував "«The New York Times"» 'втрати читачів серед яких консерватори, бізнес-орієнтовані читачі, читачі вищих верств, але в кінцевому підсумку газета відновила кількість читачів в перебігу декількох років і повільно придбала репутацію справедливої та неупередженої газети, особливо в 1890-х роках під керівництвом нового власника, видавця, Адольфа Окса з Чаттануга, штат Теннессі.
 
"«The New York Times"» була придбана Адольфом Оксом, видавець «Chattanooga Times», в 1896 році. У наступному році, він придумав
видавець «Chattanooga Times», в 1896 році. У наступному році, він придумав
слоган газети: «У нас всі новини, які можна надрукувати»(All the News That's Fit to Print), яка розташовується в правому верхньому куті на першій сторінці
газети впродовж наступних 120 років. Це було ударом для газет-конкурентів, таких як газета Джозефа Пулітцера «New York World» та Вільяма
Рендольфа «New York Journal», які були відомі в той час, як похмурі, сенсаційні і з наявністю хибних думок і фактів, відомих в кінці століття як
таких як газета Джозефа Пулітцера "New York World" та Вільяма
Рендольфа "New York Journal", які були відомі в той час, як похмурі,
сенсаційні і з наявністю хибних думок і фактів, відомих в кінці століття як
«жовта преса» (жовта
журналістика). Під керівництвом Окса, продовжуючи і розширюючи традиції Генрі
Раймонда (які були ще з часів Джеймса Гордона Беннета в "«New York Herald"», який
передував появі в Нью Йорку Пулітцера і Херста)" The New York Times
"домоглася міжнародного впливу, репутації та тиражу. У 1904 році "«The
New York Times"» отримала перш<span lang="UK">у</span> негайн<span lang="UK">у</span> відповідь на радіотелеграф про морськ<span lang="UK">у</span> битв<span lang="UK">у</span>, звіт про знищення Імператорського
Російського Балтійського флоту в битві на Порті Артур в протоці Цусіма -&nbsp;— Східне
узбережжя Кореї в Жовтому морі західній частині Тихого океану під час російсько-японської
війни (одна з найбільш важливих, що змінили історію, військово-морських битв).
У 1910 році була проведена перша передача по повітрю в Філадельфії. Перше
трансатлантична доставка по повітрю через дирижабль в Лондон сталася в 1919
році. У 1920 "«4 AM Airplane Edition"» було відправлено літаком в
Чикаго для того, щоб цей документ опинився в руках у делегатів Республіканської
партії до вечора.
Адольфа Окса відіграють домінуючу роль. У 2009 році тираж газети впав на 7,3
відсотка до 928 000 примірників; це перший раз з 1980 року, коли тираж
опускається до позначки нижче одного мільйона. 26 грудня 2010 було повідомлено, що тираж газети в будні дні склав 906 100 примірників і 1356800 екземплярів по
що тираж газети в будні дні склав 906 100 примірників і 1356800 екземплярів по
неділях. В окрузі, районі Нью-Йорка, газета коштує $ 2.50 з понеділка по суботу
і $ 5 в неділю. Газета «Нью Йорк Таймс» має не тільки свою штаб-квартиру, але
скорочення протягом кількох останніх років.
 
===  &nbsp;Будівля штаб-квартири ===
Перша будівля газети бул<span lang="UK">а</span> розташован<span lang="UK">а</span> за адресою 113 Nassau Street в
Нью-Йорку. У 1854 році газета переїхала на 138 Nassau Street, а в 1858 році, вона переїхала на 41 Park Row, що зробило «Нью Йорк Таймс» першою газетою, яка
вона переїхала на 41 Park Row, що зробило «Нью Йорк Таймс» першою газетою, яка
була розташована в будинку, побудованому спеціально для цієї мети. У 1904 році
газета переїхала на Times
Tower, розташований на 1475 Broadway, в районі під назвою Longacre Square, який
пізніше був перейменований у відомий Times Square в честь газети. Будівля також
відрізняється електронно<span lang="UK">ю</span> новинн<span lang="UK">євою</span> стрічкою<span lang="UK">, яка </span>відома в народі як «Блискавка («The„The Zipper»Zipper“)»<span lang="UK">. Н</span>а <span lang="UK">цій стрічці</span> з<span lang="UK">з</span>овні будівлі з'являються різні
заголовки. Цей метод все ще використовується, але в даний час управляється
інформаційним агентством Reuters. Після дев'яти років перебування офісу у вежі
Десять років по тому, New York Times перевела свій відділ
новин і штаб-квартиру із Західної 43-й вулиці в блискучу нову вежу на 620
Восьмій авеню між Західною 40-й і 41-ою вулицями, на Манхеттені -&nbsp;— прямо
навпроти Восьм<span lang="UK">ої</span>
авеню. Нова штаб-квартира для газети, офіційно відома як The New York Times
Building, але неофіційно називається багатьма жителями Нью Йорка як нова
"«Times Tower"», є хмарочосом, який був побудований за проектом Ренцо
П'яно.
 
 
== Кредити та інвестиції ==
20 січня 2009 New York Times анонсував, що Карлос Слім, мексиканський телекомунікаційний магнат і 2-га у світі найбагатша людина, дав 250 $ мільйоні позики газеті «для того, щоб фінансувати його бізнес». З того часу, Слім зробив додаткові інвестиції в акції Times; посилаючись на Reuters, його позиція на 6 жовтня 2011 досягла позначки 8.,1% володіння акціями класу А.
 
== Відомі журналісти ==
 Новини:</span>
 
<span lang="UK">Міжнародні, національні, столичні, бізнес, технології, наука, здоров'я, спорт, метрополітен, освіта, погода та некрологи.</span>
столичні, бізнес, технології, наука, здоров'я, спорт, метрополітен, освіта,
погода та некрологи.</span>
 
<span lang="UK">2.   
<span lang="UK">3.Розваги:</span>
 
<span lang="UK">Мистецтво, кіно, театр, подорожі, гід по Нью-Йорку, їжа і вино, дім і сад, мода і стиль, кросворд.</span>
гід по Нью-Йорку, їжа і вино, дім і сад, мода і стиль, кросворд.</span>
 
<span lang="UK">Деякі розділи газети, такі як
метрополітен, можна знайти лише у виданнях, що друкуються тільки в Нью Йорку&nbsp;— -Нью Джерсі&nbsp;— Коннектикуті, а не в національних виданнях або в Washington. Крім
Нью Джерсі - Коннектикуті, а не в національних виданнях або в Washington. Крім
щотижневого зведення перевидань карикатур з інших газет, New York Times не має
свого власного персоналу аніматорів (карикатуристів), і не має сторінку коміксів
Міжнародні новини / Національні новини і також об'єднали розділ Спорту та
Бізнесу (крім суботи до понеділка, коли спорт все одно друкується в якості
окремого розділу). Об'єднання розділів, використовувані The New York Times, дозволяють друкувати чотири розділи одночасно; так як газета включає більше
дозволяють друкувати чотири розділи одночасно; так як газета включає більше
чотирьох розділів у всі дні, крім суботи, секції повинні бути надруковані
окремо на початку тиражу і повинні бути об'єднані. Зміни дозволяють New York
Times видавати, друкувати номери в чотирьох розділах з понеділка по середу, на
додаток до суботи. У березні 2014 року, Ванесса Фрідман була названа
"«директором моди і головним критиком моди"» Нью-Йорк Таймс.</span>
 
== <span lang="UK">Стиль газети</span> ==
тиражу і значних втрат доходів від реклами для більшості друкованих версій
американських газет, це зміна, крок, який призведе до 5% зниження охопленням
новин, матиме цільові заощадження в розмірі $ 12 &nbsp;млн. на рік для видавництва.
Незабаром газета змінила формат і перейшла від традиційних 54 дюймів (1,4 м)
широкоформатного стилю до більш компактної 48-дюймової версії (12-дюймовий
була кольоровою і на всю ширину сторінки. Газета пообіцяла, що вона буде розміщувати
рекламу на 1-й сторінці тільки на нижній її половині. У серпні 2014 New York
Times вирішила збільшити кількість використання терміну "«катування"» у
статтях, оповіданнях про суворі допитах, відходячи від попередніх описів
допитів як "«суворі» або "«жорстокі"».</span>
 
== '''<span lang="UK"> </span>'''<span lang="UK">Репутація та нагороди</span> ==
на регіональному рівні з 16 офісами в регіоні Нью-Йорк, на національному з 11
бюро в США, і на світовому рівні з 26 іноземними новинними бюро. New York Times
отримала 114 Пулітцерівських премій -&nbsp;— це більше, ніж будь-яка інша газета.
Премія присуджується за видатні досягнення в галузі журналістики в різних
категоріях. New York Times також чотири рази отримувала нагороду Пібоді
Доступ деяких статей вимагає реєстрації, хоча цей процес можна обійти в деяких
випадках через Таймс RSS-канали. На березень 2005 перегляд сторінок веб склав
555 &nbsp;млн. Домен nytimes.com привернув увагу принаймні 146 мільйонів відвідувачів
щороку за даними за 2008 рік, згідно з дослідженнями Compete.com. Веб-сайт New
York Times займає 59-е місце за кількістю унікальних відвідувачів, з більш ніж
20 мільйонами унікальних відвідувачів на березень 2009, що робить його найбільш
відвідуваним сайтом з усіх газет. Крім того, станом на травень 2009 року, nytimes.com створила 22 з 50 найпопулярніших блогів газет. У вересні 2005 року, газета вирішила почати сервіс на основі підписок на щоденні колонки в програмі, відомої як Times Select, що дозволило охопити раніше вільні стовпці. До того
nytimes.com створила 22 з 50 найпопулярніших блогів газет. У вересні 2005 року,
газета вирішила почати сервіс на основі підписок на щоденні колонки в програмі,
відомої як Times Select, що дозволило охопити раніше вільні стовпці. До того
часу, як програма була усунена, Times Select коштував $ 7,95 на місяць або $
49,95 на рік, хоча також друкована електронна копія була безкоштовна для
газетою, яка пропонувала відео ігри, як частину редакційних матеріалів. У 2010
році за допомогою програми CAPTCHA були оцифровані старі видання The New York
Times. У 2012 році New York Times представила новинний сайт китайською мовою, cn.nytimes.com. 15 жовтня, New York Times оголосила, що вона, додасть новинний
cn.nytimes.com. 15 жовтня, New York Times оголосила, що вона, додасть новинний
сайт португальською мовою в наступному році. У березні 2013 року, Нью-Йорк
Таймс і National Film Board of Canada оголосили про партнерство під назвою «A
Short History of the Highrise», який створить чотири короткометражних
документальних фільмів для інтернету про життя у висотних будівлях в рамках
проекту Highrise. Третій проект в серії, "«A Short History of the
Highrise"» виграв премію Пібоді в 2013 році. Online контент доступний через
лімітований платний доступ, який було розпочато в 2011 році. Перші десять
статей в місяць, ви можете читати безкоштовно, в той час як додаткові статті
 
== <span lang="UK">Мобільна версія''' '''</span> ==
<span lang="UK">«The Times Reader» -&nbsp;— це цифрова версія
The New York Times. Вона була створена завдяки співпраці між газетою New York
Times і Microsoft. The Times Reader приймає принципи журналістського друку і
Foundation. Технології були представлені у квітні 2006 року в Сіетлі Артуром
Окс Сульцбергом молодшим, Біллом Гейтсом і Томом Бодкін. У 2009 The Times
Reader 2.0 була переписана в Adobe AIR. У грудні 2013 року, газета повідомила, що додаток The Times Reader припинить свою роботу 6 січня 2014 року, і
що додаток The Times Reader припинить свою роботу 6 січня 2014 року, і
закликала користувачів додатку почати використовувати програму «Today's
Paper"». У 2008 році New York Times створила додаток для iPhone і Ipod
Touch, яке дозволило користувачам завантажувати статті на свій мобільний
пристрій, що дало можливість читати газети, навіть коли користувачі не могли
отримати сигнал. У квітні 2010 року, New York Times оголосила, що почне
видавати щоденний контент через додаток Ipad. Станом на жовтень 2010 року, додаток New York Times IPad&nbsp;— доступно у вільному доступі без плати за
додаток New York Times IPad --- доступно у вільному доступі без плати за
підписку і є підтримкою реклами. У 2010 році газета також запустила додаток для
Android смартфонів.</span>
видання The New York Times не було надруковано. За два місяці страйків, з'явилася
пародія на газету The New York Times і була видана в Нью Йорку, яка називалася
«Not The New York Times», за допомогою таких особистостей як Карл Бернстайн, Крістофер Серф, Тоні Хендра і Джордж Плимптон.</span>
Крістофер Серф, Тоні Хендра і Джордж Плимптон.</span>
 
== <span lang="UK">Політичні переваги''' '''</span> ==
політичних переконань ЗМІ, 40% респондентів вважає, що Таймс має ліберальні
переваги, 20% опитаних вважають, що у газети немає політичного забарвлення, і
11% людей вірять, що газета має консервативний ухил. У грудні 2004 року, Університет Каліфорнії провівши дослідження дав газеті The New York Times бал
63,5 за 100-бальною шкалою, 0 -&nbsp;— найбільш консервативний ухил і 100 -&nbsp;— найбільш
Університет Каліфорнії провівши дослідження дав газеті The New York Times бал
63,5 за 100-бальною шкалою, 0 - найбільш консервативний ухил і 100 - найбільш
ліберальний ухил. Special Report, вечірня програма на Fox News, в порівнянні, отримала
39,7 бали. У середині 2004, громадський редактор газети Деніел Окрент, написав
Він також заявив, що цей ухил відображається в космополітизмі газети. Д. Окрент
не став коментувати детально питання про упередженість у висвітленні інших
«важливих політичних новин», таких як питання податково-бюджетної політики, зовнішньої політики, або питання громадянських свобод, але заявив, що висвітлення
зовнішньої політики, або питання громадянських свобод, але заявив, що висвітлення
газетою теми війни в Іраку було недостатньо критичним з боку адміністрації
Буша.</span>
бюро Нью Йорк Таймс з 1922 по 1936 рік. Дюранті написав серію оповідань, статей
в 1931 році в Радянському Союзі і отримав Пулітцерівську премію за свою роботу
в той час; однак, він був підданий критиці за його заперечення масового голоду, особливо українського голоду в 1930-х роках. У 2003 році, після засідання ради
особливо українського голоду в 1930-х роках. У 2003 році, після засідання ради
Пулітцерівської премії, знову відновилося розслідування, Таймс найняв Марка фон
Хагена, професора російської історії в Колумбійському університеті, щоб він
=== '''<span lang="UK">Війна в Іраку </span>''' ===
<span lang="UK">Через рік після початку війни в
Іраку газета стверджувала, що деякі з її статей не були настільки ж строгими, як вони повинні були бути, і були досить кваліфікованими і часто надмірно
як вони повинні були бути, і були досить кваліфікованими і часто надмірно
залежними від інформації від Іракської сторони, яка бажала зміни режиму.
Репортер Джудіт Міллер пішла у відставку після критики, що її стаття
=== '''<span lang="UK">Друга Світова війна </span>''' ===
<span lang="UK">4 листопада 2001, в 150-ювілей
The New York Times колишній виконавчий редактор Макс Френкель написав про те, що до і під час Другої світової війни, Таймс проводила послідовну політику
мінімізації статей про Голокост в своїх новинних сторінках. Лаурель Лефф, доцент факультету журналістики Північно-Східного університету прийшов до
що до і під час Другої світової війни, Таймс проводила послідовну політику
мінімізації статей про Голокост в своїх новинних сторінках. Лаурель Лефф,
доцент факультету журналістики Північно-Східного університету прийшов до
висновку, що газета Таймс зменшувала значення Третього рейху в геноциді
єврейського народу. Її книга 2005 «Buried by the Times» надає документи і
 
<span lang="UK">Під час війни, журналіст New York
Times Вільям Л. Лоуренс був "«на зарплаті військового відомства»</span>
 
=== '''<span lang="UK">Плагіат </span>''' ===