Гаральд III Суворий: відмінності між версіями

Народжений в 1015, Гаральд був наймолодшим з короля [[Святий Олаф|Олафа II]] трьох напівкровних братів. Коли Гаральду було 15, Король Олаф був убитий відстоюючи свій трон від [[Канут Великий|Канута Великого]] в [[1030]] у Битві при Стиклестад. Гаральд брав участь в битві і був поранений, після чого покинув Норвегію. Він сформував військовий загін з тих, хто, як і він, був вимушений покинути країну в результаті смерті Олафа II. У [[1031]] Гаральд із загоном досяг Русі, де поступив на службу до [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Як прийнято вважати, він брав участь в кампанії Ярослава проти поляків і був спів-керівником війська. Під час своїх перших відвідин Києва норвежець закохався в дочку Ярослава Мудрого - [[Єлисавета Ярославна|Єлисавету Ярославну]]. Руська княжна відповіла Гарольдові, принцові, поетові й бардові, взаємністю. Але незговірливий батько, князь Ярослав Мудрий, погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри по світу. Він вступив на службу до візантійського імператора, на якій здійснив-таки чимало лицарських подвигів. Іще Гарольд устигав писати поезії, найпопулярнішою серед яких стала пісня, присвячена Єлизаветі.