Конча-Заспа (санаторій): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KrBot (обговорення | внесок)
вилучення шаблону Edited, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів
Рядок 22:
 
== Історія ==
 
У дорадянські часи ці землі належали [[Видубицький монастир|Видубицькому]] монастирю, частково — російській царській родині.
 
Рядок 32 ⟶ 31:
Головним автором проекту палацу був затверджений відомий архітектор [[Жежерін Борис Петрович]], якому було доручено одночасно створити і проект головного корпусу Виставки досягнень у народному господарстві /нині — [[Національний експоцентр України]]/ та приміщення Центрального Комітету Компартії України, де наразі розташована [[Адміністрація Президента України]]. Він також був автором проекту всесвітньовідомої станції [[Золоті ворота (станція метро)|метро "Золоті ворота"]].
 
<gallery>
Kiev 11.jpg|Будівля Адміністрації Президента України в Києві
Експоцентр.jpg|Головний павільйон Національного експоцентру України
Zoloti Vorota metro station Kiev 2010 01.jpg|Станція метро «Золоті ворота»
</gallery>
 
За основу проекту були взяті взірці палаців Підмосков'я, у яких перебував Сталін. Стиль палацу мав неофіційну назву: «комуністично-радянський [[Ампір|ампір]] з древньо-римською стилізацією». Основний палац зведено в стилі [[класицизм]]у. Головний [[фасад]] будівлі з боку Столичного шосе має чотириколонний [[портик]] [[Дорійський ордер|дорійського ордеру]], увінчаний трикутним [[фронтон]]ом.
[[Файл:Rome Pantheon front.jpg|173 px|thumb|Пантеон (Рим) (II&nbsp;ст.)]]
За основу проекту були взяті взірці палаців Підмосков'я, у яких перебував Сталін.
 
Стиль палацу мав неофіційну назву: «комуністично-радянський [[Ампір|ампір]] з древньо-римською стилізацією».
 
Тобто, палац був побудований у древньо-римському урочистому стилі, з використанням чисельних колон, просторих мармурових східців, спеціальних світильників, які нагадували подібні у палацах [[Римська імперія|римських імператорів]].
 
[[File:"Антопільський парк" Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.JPG|237px]]
|[[File:Днепропетровск. Дворец Культуры студентов..JPG|237px]]
|[[Файл:Головний фасад Контрактового будинку.JPG|237px]]
 
Основний палац зведено в стилі [[класицизм]]у. Головний [[фасад]] будівлі з боку Столичного шосе має чотириколонний [[портик]] [[Дорійський ордер|дорійського ордеру]], увінчаний трикутним [[фронтон]]ом.
 
Для забезпечення фізичного захисту палацу і самого керівника СРСР були насипані великі земляні [[Ескарп|ескарпи]]-вали, сам палац розташовано таким чином, щоб він взагалі не проглядався з боку Столичного шосе. На території були розташовані непомітні майданчики для охоронців, з яких проглядалися усі прогулянкові стежки .
 
З багатьох ботанічних садів України сюди були завезені найкращі дерева та кущі, загалом понад 120 видів. Було споруджено оригінальний фонтан в ампіро-класичному стилі, який діє і донині. Незважаючи на капітальні ремонти споруди, здійснені у 80-х роках ХХ століття та на початку ХХІ століття інтер'єри палацового комплексу санаторію збережені у первісному вигляді. Наразі, основна споруда санаторію та його територія є одним з найкращих садово-палацових комплексів Києва, Київської області, України та Європи. Тут регулярно організовуються туристично-оглядові екскурсії для національних та зарубіжних туристів.
<gallery>
 
[[File:Ліс 1402564 jpg.jpeg|240px]]
|[[File:Ліс 1402569 jpg.jpeg |240px]]
|[[File:Ліс 1402562 jpg.jpeg|border|240px]]
</gallery>
 
Після смерті Сталіна у 1953 році, який так і не відвідав України, керівники УРСР вирішили перетворити палац у Клінічний санаторій, підпорядкований Четвертому управлінню Міністерства охорони здоров'я республіки, яке обслуговувало найвищу номенклатуру [[Комуністична партія України|Компартії України]], керівників основних державних органів УРСР, Героїв Радянського Союзу, Героїв соціалістичної праці, академіків усіх республіканських академій наук УРСР, народних артистів України та осіб з найвищими почесними званнями республіки. Офіційно санаторій був відкритий 15 червня 1957 року.