Арсен: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dexbot (обговорення | внесок) м Removing Link GA template (handled by wikidata) - The interwiki article is not good |
|||
Рядок 8:
== Загальна інформація ==
Арсен має декілька [[алотропія|алотропних]] модифікацій. За звичайних умов найстійкіший так званий металевий, або сірий, арсен — сіро-стальна
крихка кристалічна маса, яка при свіжому зламі має металевий [[блиск]], на повітрі швидко блякне, оскільки покривається тонкою плівкою ''As<sub>2</sub>O<sub>3</sub>''. [[Кристалічна ґратка]] сірого арсену ромбоедрична, шарувата. [[Густина]] ''As'' — 5,72 г/см<sup>3</sup> (при 20 °С), питомий електричний опір 35·10<sup>−8</sup> [[Ом]]/[[см]], твердість за Брінеллем 147 кгс/мм². Арсен діамагнітний. При конденсації пари арсену на поверхні, що охолоджується рідким повітрям, утворюється жовтий арсен — прозорі, м'які як віск кристали, густиною 1,97 г/см<sup>−5</sup>, схожі за властивостями
Назва ''Arsenikon'' (від {{lang-el|Αρσενικόν}} — «сильний», «мужній», зустрічається вже в Аристотеля) служила для позначення сполук арсену (за їх сильною дією на організм). Російська назва ({{lang-ru|мышьяк}}), як вважають, походить від слова «миша» (через застосування препаратів арсену для винищування мишей і щурів). Отримання арсену у вільному стані приписують Альберту Великому (близько 1250 p.). У 1789 році А. Лавуазьє включив арсен у список хімічних елементів.
|