Хіпі: відмінності між версіями

'''Хі́пі'''<ref>[http://www.ulif.mon.gov.ua/ulp/dict_all/index.php?find_slovo=%D1%85%D1%96%D0%BF%D1%96&dict=paradigm Стаття зі словника УЛІФ]</ref> (''ще:'' '''Гі́пі''', ще '''Хіппі''', {{lang-en|'''''hippie''''', hippy}}) &nbsp;— міжнародний молодіжний рух, виник у [[1965]] році у [[Сан-Франциско]] у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів [[Контркультура|контркультури]], мав [[пацифізм|пацифістське]] забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо [[рок-музика|рок-музики]], з ним пов'язані такі поняття, як [[сексуальна революція]], [[психоделічна революція]]. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з [[субкультура|субкультур]]. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».

== Походження поняття "«хіпі"» ==

Загалом у науковій літературі немає єдиної думки щодо походження терміна "«хіпі"».

Вперше термін "«хіпі"» побачив світ в 1965 р на сторінках журналу «Ramparts», в статті під назвою "«Соціальна історія хіпі"». Походження терміну достеменно встановити неможливо. За однією версією, в основі його лежить слово "«хіпстер"», яке американський письменник '''[[Вільям Берроуз | Вільям Берроуз]]''' використовував в романі "«Джанкі"» в якості евфемізму наркомана.

Відповідно до іншої версії, воно запозичене з джазового сленгу, де "«to hep"» означало буквально "«бути в темі, просікати фішку, включатися"» (звідси і "«hepcat"», "«кошак" -»&nbsp;— кличка вуличних джазових музикантів).

Згідно з іншою версією, суть назви -&nbsp;— в стегновій вені (a hip -&nbsp;— з англійської "«стегно"»), яка є найбільш зручним місцем для ін'єкції героїну<ref>[http://www.vestnik-mgou.ru/Articles/Doc/4604 Шатилов Д. О. ХИППИ: ФЕНОМЕН НЕПОЛИТИЧЕСКОГО ПРОТЕСТА 60—х XX &nbsp;в. В США / Д.&nbsp;О. &nbsp;Шатилов // Вестник МГОУ. Серия «История и политические науки». № &nbsp;3 / 2013 &nbsp;— С.49—50]</ref>. Радянський дослідник О. Шишов також був схильний виводити походження назви "«хіпі"» від англійського іменника "«hip" –»&nbsp;— "«стегно"». На його думку, така назва була пов'язана з особливою розв’язноюрозв'язною ходою хіпі, які тим самим намагалися показати свою повну зневагу до оточення<ref>[http://andrmin1975chernivtsi.eto-ya.com/files/2011/02/minaev_ruh_hippy.pdf Мінаєв А.&nbsp;В. &nbsp;Рух хіпі як прояв молодіжного неполітичного протесту в другій половині 60-х рр. ХХ ст. у країнах Західної Європи та США / А.&nbsp;В. &nbsp;Мінаєв // Автореф. дис...дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / А.&nbsp;В. &nbsp;Мінаєв; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. &nbsp;— Чернівці, 2006. &nbsp;— С.2]</ref>.

Ще одну версію висунув американський дослідник молодіжних рухів Т. Хойбнер. Він стверджував, що поняття "«хіпі"» походить від англійського дієслова "«to be hip" –»&nbsp;— знати, розуміти суть.

Радянський філолог Л. Касаткіна вважала слово "«хіпі"» похідним від "«to hip"»&nbsp;— – "«пізнати експериментальним шляхом"».

'''[[Алекс Керви | А. Керві]]''' наголошує, що, як і у випадку з '''[[бітники | "«бітниками"»]]''', слово "«хіпі"» стало ярликом, прикріпленим пресою до "«усіх цих довговолосих"», тоді як самі "«хіпі"» називали себе "«freaks"», що англійською значить "«диваки"»<ref>[http://andrmin1975chernivtsi.eto-ya.com/files/2011/02/minaev_ruh_hippy.pdf Мінаєв А.&nbsp;В. &nbsp;Рух хіпі як прояв молодіжного неполітичного протесту в другій половині 60-х рр. ХХ ст. у країнах Західної Європи та США / А.&nbsp;В. &nbsp;Мінаєв // Автореф. дис...дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / А.&nbsp;В. &nbsp;Мінаєв; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. &nbsp;— Чернівці, 2006. &nbsp;— С.2]</ref>.

Так чи інакше, слово це прижилося, нехай і не без опору з боку самих хіпі, які вважали, що ця газетна кличка профанує все, за що вони ведуть боротьбу. Одним з найбільш яскравих, хоча й марних протестів проти стереотипного сприйняття руху пресою і громадськістю став з'їзд хіпі в Хайт-Ешбері (район '''[[Сан-Франциско | Сан-Франциско]]''', що був тоді найбільшою міською комуною у '''[[Сполучені Штати Америки | Сполучених Штатах]]''') у 1966 році. У ході урочистої церемонії "«батьки"» руху офіційно поховали слово "«хіпі"», зобов'язавши всіх і кожного користуватися істиною назвою&nbsp;— - "«прекрасні люди"» (Beautiful people)<ref>[http://www.vestnik-mgou.ru/Articles/Doc/4604 Шатилов Д. О. ХИППИ: ФЕНОМЕН НЕПОЛИТИЧЕСКОГО ПРОТЕСТА 60—х XX &nbsp;в. В США / Д.&nbsp;О. &nbsp;Шатилов // Вестник МГОУ. Серия «История и политические науки». № &nbsp;3 / 2013 &nbsp;— С.49—50]</ref>.

2. Основні цінності -&nbsp;— це свобода, радість життя та безмежна любовь до усіх людей без огляду на їхню расову чи релігійну приналежність.

6. Життя за принципом існування "«тут і зараз"».

7. Культ кохання і наркотиків<ref>[http://andrmin1975chernivtsi.eto-ya.com/files/2011/02/minaev_ruh_hippy.pdf Мінаєв А.&nbsp;В. &nbsp;Рух хіпі як прояв молодіжного неполітичного протесту в другій половині 60-х рр. ХХ ст. у країнах Західної Європи та США / А.&nbsp;В. &nbsp;Мінаєв // Автореф. дис...дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / А.&nbsp;В. &nbsp;Мінаєв; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. &nbsp;— Чернівці, 2006. &nbsp;— С.3]</ref>.

* Другою ознакою можна позначити інтерес до наркотиків. Повсякденною практикою для хіпі було куріння марихуани, також було поширеним вживання ЛСД. Хіпі особливо цінували здатність наркотиків приводити настрій окремої людини в унісон з настроєм оточуючої групи. Взагалі, різницю між хіпі і наркоманом можна визначити так: якщо наркотик пропонує одкровення і кайф, для наркомана первинний кайф, для хіпі -&nbsp;— одкровення. Наркотики для хіпі -&nbsp;— лише менш витратний спосіб усвідомити те, що інакше досягається тривалої медитативної практикою і читанням мантр.

* Життєву позицію хіпі добре ілюстрірує принцип "«Займайся своїм ділом"». Для хіпі це значило звернути свій погляд на проблему самоактуалізаціі, залишивши зовнішній світ в стороні.

«Справжнього» хіпі немає і бути не може, то говорити слід про хіпі найбільш «правовірного», тобто про того, хто дотримується не всього, але більшої частини правил спільноти<ref>[http://www.vestnik-mgou.ru/Articles/Doc/4604 Шатилов Д. О. ХИППИ: ФЕНОМЕН НЕПОЛИТИЧЕСКОГО ПРОТЕСТА 60—х XX &nbsp;в. В США / Д.&nbsp;О. &nbsp;Шатилов // Вестник МГОУ. Серия «История и политические науки». № &nbsp;3 / 2013 &nbsp;— С.50—52]</ref>.

[[Файл:Peace symbol.svg|thumb|150px|ліворуч|«Пацифік» &nbsp;— символ миру. Лого Організації ядерного роззброєння, який використовували для антивоєнних демонстрацій]]

Імпульсом у розвитку [[контркультура|контркультури]], що спричинився до появи [[хіппі]], стала поїздка письменника [[Кен Кізі|Кена Кізі]] з [[комуна|комуною]] [[Merry Pranksters]] (Приколісти) розфарбованим автобусом у липні [[1964]] з містечка [[Ла Хонда]] в [[Каліфорнія|Каліфорнії]] до [[Нью-Йорк|Нью-Йорка]]а, і початок активних військових дій США у В'єтнамі в лютому [[1965]] році.

У вересні [[1965]] у [[Сан-Франциско]] поширився термін [[hippie]] щодо нової хвилі молодіжної контркультури, базованої на попередній тенденції [[хіпстери|хіпстерів]], котра зосередилася у кварталі на перетині вулиць Хейт та Ешбері, де виникають комуни, подібно до комуни Кена Кізі в Ла Хонді. До нового руху вливається біла молодь, котра походила з середнього класу, заперечувала споживацький характер консервативного суспільства, насильство. Поширюються заклики до єднання з природою, виникають "«сільські"» комуни. За основу правила автентична культура американських індіанців. Від початку контркультура хіпі була пов'язана з наркотичними впливами, зокрема [[ЛСД]], котра на той час ще перебувала в рамках закону, антивоєнними студентськими осередками, цитаделлю яких від [[1964]] став університет у [[Берклі]] біля Сан-Франциско, і політичною діяльністю американських [[нові ліві|нових лівих]]. В ході студентських маніфестацій у [[Берклі]] восени [[1965]] один із гуру хіпі [[Аллен Ґінсберґ|Аллен Ґінзберґ]] проголосив гасло [[Flower Power]] (Влада квітів).

Проте наприкінці [[1966]] року, після поразки [[нові ліві|нових лівих]] на виборах губернатора Каліфорнії і до Конгресу США, в середовищі хіпі поширюються настрої втечі від суспільства (вони називали це «жити за межами катастрофи»), захоплення наркотиками. Героєм стає професор [[Тімоті Лірі]] з його пропагандою ЛСД, як засобом досягнення всезагальної любові і миру. [[14 січня]] [[1967]] в [[Ґолден Ґейт парк|Ґолден Ґейт парку]]у у [[Сан-Франциско]] відбувся грандіозний фестиваль хіпі під назвою [[Human Be-In]], організований [[Аллен Ґінсберґ|Алленом Ґінзберґом]], який зібрав близько 30 тисяч молоді. Після цього рух стрімко поширюється в американських містах. На Пасхальні канікули [[1967]] почалося масове паломництво підлітків до [[Сан-Франциско]], що вилилося у [[Літо Любові 1967 року]]. Хітом сезону стала пісня [[If you're going to San Francisco]] у виконанні [[Скотт Маккензі|Скотта Маккензі]]. Десятки тисяч молодих людей осідають у кварталі [[Хейт-Ешбері]], живуть в комунах, пропагують наркотики і вільну любов. Головним явищем стає діяльність [[Диґґери|Диґґерів]], які проводили вуличні вистави в стилі [[партизанський театр|партизанського театру]]. Виникає специфічний музичний стиль [[психоделік]] (рок-групи [[Grateful Dead]], [[Jefferson Airplane]] і [[Big Brother And Holding Company]], з якими починає виступати [[Дженіс Джоплін]]). Кумирами молоді стають [[Джимі Хендрикс]] і [[Джим Моррісон]]. Контркультура хіппі поширюється по світу. Під її впливом [[Beatles]] записують свій найкращий альбом [[Sgt Pepper's Lonely Hearts Club Band]] -&nbsp;— один з найкращих зразків стилю [[психоделік]], і [[сингл]] [[All You Need Is Love]], котрий також стає хітом [[1967]] року. Поряд із захопленням індіанською автентикою і християнськими течіями, поширюються східні вчення [[буддизм]], [[кришнаїзм]]. Сформувався типовий зовнішній вигляд хіпі -&nbsp;— довге волосся, бороди, амулети, браслети, довгі сукні з індіанськими узорами, екзотичний одяг яскравих «психоделічних» барв. Гаслами стають ''Love, Peace, Freedom'' («Мир, любов, свобода»), ''Sex, Drugs & Rock'n'roll'', <<«секс, наркотики, рок-н-ролл>>, ''Turn In, Turn On & Drop Out'', <<налаштуйся, врубайся і випади>>», ''Make love not war'' («займайтеся коханням, а не війною»). Своїм символом хіпі, подібно до інших тогочасних лібертіанських рухів, обрали [[пацифік]], запозичений у [[пацифісти|пацифістів]]. Проте засилля наркоманії, поява наркоторговців і поліцейських облав виснажують рух. [[6 жовтня]] [[1967]] у [[Хейт-Ешбері]] [[Диґґери]] провели символічну вуличну акцію «Похорон хіпі».

Епіцентром контркультури знову стає [[Нью-Йорк]]. [[Еббі Гофман]] намагається політизувати хіпі, взявши на озброєння методологію [[партизанський театр|партизанського театру]] [[Диґґери|Диґґерів]] зі Сан-Франциско. Разом із [[Джеррі Рубін|Джеррі Рубіном]]ом, котрий прибув із [[Берклі]], вони засновують у Нью-Йорку в [[1968]] [[міжнародна молодіжна партія Yippie|Міжнародну молодіжну партію Yippie]]. Найголоснішою акцією Yippie стало проведення «Фестивалю Життя» у Чикаго у серпні [[1968]], який увійшов історію США під назвою Поліцейського бунту і закінчився судом над організаторами. Останньою великою акцією став найбільший рок [[Вудсток|фестиваль у Вудстоку]] біля Нью-Йорка у серпні [[1969]], на який з'їхалося майже 500 000 людей. Проте подальші події -&nbsp;— суд над учасниками комуни [[Чарлі Менсон]]а, вбивство під час концерту [[Rolling Stones]] в Альтамонті в грудні 1969 &nbsp;р., активізація терористичних груп привели до занепаду руху на Заході. Він трансформувався у щорічні зльоти хіппі [[Rainbow Gathering]]. Перший з таких зльотів відбувся в липні [[1972]] у штаті Колорадо на землях індіанців [[хопі]], прибуло 20 тисяч хіппі. Надалі Міжнародні Rainbow відбуваються регулярно в багатьох країнах світу, в тому числі, в Україні (у серпні [[2009]] на Закарпатті).

Значного поширення контркультура хіппі набула у колишньому [[СРСР]]. Починаючи з [[1967]] у [[Москва|Москві]] й містах, розташованих близько до західного кордону -&nbsp;— [[Ленінград]]і, [[Таллінн]]і, [[Рига|Ризі]], [[Вільнюс]]і, [[Каунас]]і, [[Ґродно]], [[Львів|Львові]], з'являються великі групи довговолосих. На початках вони, так чи інакше, були включені до протестних акцій і піддавалися репресіям &nbsp;— арешт групи Шарніра у Львові в листопаді [[1970]], розгони демонстрацій у Москві ([[1 червня]] [[1971]]), Гродно і Вільнюсі (в серпні [[1971]]), заворушення в Каунасі після самоспалення [[Ромас Каланта|Ромаса Каланти]] (травень [[1972]]). Репресії спричинилися до виникнення [[Система|Системи]] -&nbsp;— неформальної мережі осередків хіпі по всій території Союзу, яка могла функціонувати в напівпідпільних умовах [[андеґраунд|андеґраунді]]і (надавати житло, адреси по всій території Союзу, проводити культурні заходи -&nbsp;— підпільні рок-концерти, виставки). Завдяки цьому рух в СРСР проіснував набагато довше, аніж на Заході. Витворився певний кодекс поведінки, хіпі чітко вирізняли себе від членів традиційного суспільства («цивільних»), заперечували комсомол, службу в армії, працю на радянських підприємствах. Одночасно з цим вони уникали однозначних політичних кроків, через що їм не так просто було "«пришити"» політику. Постійним місцем збору хіпі в СРСР від початку 1970-их рр. і аж до горбачовської [[Перебудова|Перебудови]] був Таллінн, оскільки режим в Естонії був найбільш толерантним. Сюди з'їжджалися на початку травня, коли починався автостопний сезон. 1 червня на [[День захисту дітей]] їхали до Москви. Щоліта, починаючи з [[1978]], відбувалися всесоюзні хіпі-[[сейшни]] на річці [[Ґауя|Ґауї]] недалеко від Риги, під час святкування [[Ліго]] (латиського Івана Купала), їх започаткував [[Михаїл Бомбін]] з Риги. Найважчим для хіппі виявився період [[андроповщина|андроповщини]] [[1982]]-–[[1984]] &nbsp;рр., коли багатьох учасників руху було арештовано і запроторено в тюрми й психлікарні. Із початком [[Перебудова|Перебудови]] і [[Гласность|Гласності]] в середовищах Системи з'являються спроби переосмислити ідеологію -&nbsp;— маніфест «Хиппи от Системы к Богу» Генерала, Сталкера і Вороб'я (Москва, [[1986]]) та інші. Процеси демократизації в СРСР привели до виходу Системи з підпілля і, як наслідок, до її розпаду.

Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у [[1968]]-–[[1970]] В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського [[Меморіал львівських орлят|Цвинтаря Орлят]] біля [[Личаківський цвинтар|Личаківського цвинтаря]]. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі, також вони започаткували культ [[Джимі Хендрикс|Джимі Хендрикса]]а у Львові, одразу після його смерті у вересні 1970 року. Проте у листопаді 1970-го Шарнір, який, окрім пацифізму, захоплювався ще й нацистською автентикою і трофейною зброєю, був арештований.

У 1970-их роках головним місцем збору став [[Республіка Святого Саду|Святий Сад]], де зосереджувалися учасники рок-групи [[Супер Вуйки]] (лідер [[Ілько Лемко]]), відбувалися хіп [[сейшн|сейшни]]и. Один із них, пов'язаний з культом [[Джимі Хендрикс|Хендрикса]], вилився у стихійну демонстрацію у Львові 17 вересня 1977 року.

У середовищі львівської хіпової тусовки у [[1976]] виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники і поети [[Володимир Іванович Яворський|Волдмур Яворський]], [[Валерія Славникова]], [[Валерій «Звёздный» Султанов|Звёздный]], художники [[Олена Бурдаш]], [[Валерій «Дем» Дем'янишин|Дем]], [[Орест Макота]].

В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби [[УПА]], оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком [[Перебудова|Перебудови]] в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись [[Еббі Гоффман]], політизувати рух. У [[1987]] у Львові з'являється маніфест [[«Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987»]] [[Алік Олісевич|Аліка Олісевича]], де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. [[20 вересня]] [[1987]] група [[Алік Олісевич|Аліка Олісевича]] провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні [[1987]] перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу [[Довіра]] ([[1987]]-–[[1990]]).

* [[Трип (фільм)|Трип]] (1967) &nbsp;— реж [[Роджер Корман]]

* [[Псих-аут]] (1968) &nbsp;— реж. [[Річард Раш]]

* [[Easy Rider]] (1969) &nbsp;— реж. [[Денніс Хопер]]

* [[Дороги Катманду]] (1969) &nbsp;— реж. [[Андре Кайят]] (Франція—Італія)

* [[Забриски Пойнт]] (1970) &nbsp;— реж. [[Мікеланджело Антоніоні]]

* [[Волосся (фільм)|Волосся]] (1979) &nbsp;— реж. [[Мілош Форман]]

* [[Форест Гамп]] (1994) &nbsp;— реж. [[Роберт Земекіс]]

* [[Дом Солнца]] (2010) &nbsp;— реж. [[Гарик Сукачов]] (Росія)