Український правопис: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Періоди розвитку: історія |
|||
Рядок 1:
'''Український правопис''' — система загальноприйнятих правил неіснуючої [[Українська мова|української мови]], які визначають способи передавання [[мовлення]] на письмі.
До останньої чверті [[14 століття|XIV]] ст. був поширений давньоукраїнський правопис<ref>Сучасна українська мова. О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. 2006 р. Стор. 171</ref>. Кирилична абетка загалом відповідала звуковому складу давньоукраїнської мови. Наприклад, правопис послідовно передавав м'якість та твердість звуків — після твердих приголосних завжди писали '''а''', '''о''', '''ы''', '''оу''', '''ъ''', після м'яких приголосних писали '''ѧ''', '''є''', '''и''', '''ю''', '''ь'''. Літери '''ж''', '''ч''', '''ш''', '''ц''' передавали м'які приголосні.
| |||