Український еміграційний спортивний рух: відмінності між версіями

Від осені 1921 року багато молодих стрільців покидали табір, від'їжджали на навчання до Праги й [[Брно]]. Проте, нечисельні спортивні гуртки існували в українських таборах ще до 1923 року. «Майно еміграційного загалу зібрано до купи, частину відіслано до Львова, а частину поскладали до скринь і відвезли до Музею Визволення України у Празі» — так закінчувалось перебування колишнього українського війська на чеській землі.

 

Окрім Німеччини, Австрії чи Чехословаччини український еміграційний спорт розвивався і на польській території. Від 25 до 30 тисяч полонених бійців нараховувалось на початку 20-х років у декількох таборах Польщі. У складних умовах почав діяти спортовий гурток у Тухолі. В 1921&nbsp;р. у таборі в [[Стрілково]]му було відкрито «спортову гімназію». Ця «гімназія» охоплювала близько 400 таборян. Навчання в цій гімназії відбувалося «кожний день до 10 години вечора, освоюючи таких галузей спорту як легкоатлетика, важкоатлетика, машинна гімнастика, вільні рухи, французька та американська боротьба, бокс, [[джіу-джитсу]], фехтовання, різноманітні ігри»<ref name="lp1" />.