Спинномозкова рідина: відмінності між версіями

'''Спинномозкова рідина''', '''ліквор''', '''цереброспінальна рідина''' ({{lang-la|liquor cerebrospinalis}}) — рідина, яка циркулює у порожнинах [[Головний мозок|шлуночків головного мозку]], спинномозкового каналу та субарахноїдальному (під павутиновою[[Головний оболонкоюмозок людини#Оболони головного мозку|павутинною оболоною]]) просторі головного і спинного мозку. В її утворенні беруть участь судинні сплетіння, залозисті клітини, епендіма та субепендімальна тканина шлуночків головного мозку, [[павутинна оболонка]]оболона, глія тощо. Відтік здійснюється через венозні сплетіння мозку, пазухи твердої мозкової оболонкиоболони, периневральні простори [[черепні нерви|черепно-мозкових]] і спинномозкових [[нерв]]ів. Її кількість у дорослої людини 100–150 мл.

| Глобулінові[[Глобулін]]ові реакції:

| реакціяреакції Панді негативна<br/>реакція, Нонне-Апельта, Фрідмана негативнанегативні

| [[Глюкоза]]

| вентрикулярна рідина 0-3 клітин/31 мкл (0-13·10610⁶/л)<br/>люмбальна рідина 7-10 клітин/31 мкл (27-310·10610⁶/л)

| [[Нейтрофіли]]&nbsp;— 2-4%<br/>[[лімфоцити]]&nbsp;— 60±20%<br/>[[моноцити]]&nbsp;— 30±10%<br/>[[еозинофіли та]], епендимоцити&nbsp;— рідко

З діагностичною і лікувальною метою роблять [[люмбальна пункція|пункцію]] спинномозкового каналу, що дозволяє визначити величину тиску спинномозкової рідини і брати її для аналізу. При ураженнях центральної нервової системи тиск і склад (зокрема, співвідношення вмісту білка та клітин) спинномозкової рідини змінюються. Тиск спинномозкової рідини підвищується при порушенні її відтоку (травми черепа або хребта, пухлини мозку, крововиливи тощо). При [[менінгіт]]і виявляютьсявиявляють [[бактерії]], [[найпростіші]] тощо. Колоїдні реакції допомагають, наприклад, в діагностиці [[сифіліс]]у; біохімічні дослідження спинномозкової рідини (визначення цукру, хлоридів, вільних [[амінокислоти|амінокислот]], [[ферменти|ферментів]] і ін.)&nbsp;— при розпізнаванні нейроінфекцій, епілепсії тощо.

== ЛітератураДжерела ==