Відмінності між версіями «Кончаловський Андрій Сергійович»

правопис
(правопис)
У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці «документального реалізму» сільську драму "Історія Асі Клячиної", героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця на прізвисько Ася-хромоножка. Фільм, що не співпадав з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений «на полицю» (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів [[Тургенєв Іван Сергійович|І.С.Тургенева]] ("Дворянське гніздо") і [[Чехов Антон Павлович|А.П.Чехова]] ("Дядя Ваня", приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).
 
У 1970-і роки в творчій еволюції режисера відбувається різкий поворот. За сценарієм Е.Грігорьєва він ставить поетичну драму про сучасну молодь "Романс про закоханих" (головний приз МКФ в Карлових Варах, 1974). Непростий в жанрових координатах фільм, заснований на зіставленні «романтичної» і «реалістичної» частин, користується великим глядацьким успіхом. Услід за цим Кончаловський декілька років працює над епопеєю "Сибіріада" (приз жюріжурі МКФ в Канні, 1978), події і герої якої - жителі глухого сибірського села Елань - простежуються з дореволюційних часів до 1970-х років. Епічний лад картини знайшов вираз не тільки в долях героїв декількох поколінь, але і у вражаючих звукозорових пасажах (оператор Л.Пааташвілі, композитор [[Артем'єв Едуард Миколайович|Е. Артем'єв]]). Примітно, що обом фільмам був властивий громадянсько-патріотичний пафос, який сприймався швидше як органічний елемент їх стилістики, ніж наслідок вимушеного компромісу з владою. Режисер був удостоєний звання народного артиста РРФСР. Проте після постановки цих картин Кончаловський проявляє незговірливість у відносинах з керівництвом Держкіно СРСР і незабаром стає першим радянським режисером, що виїхав для роботи до Голлівуду.
 
У [[США]] Міхалков-Кончаловський був вимушений працювати в традиціях голлівудського «мейнстріму», віддаючи пріоритет сюжетній цікавості перед «психологією», соціальним типам - перед характерами, проте в деяких фільмах ("Коханці Марії", "Гомер і Еді" - Гран-прі МКФ в Сан-Себастьяні) він зберіг характерні ознаки європейського стилю. Після конфлікту з продюсерами на зйомках фільму "Танго і Кеш" режисер був вимушений достроково розірвати контракт.