Холодок лікарський: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Mr.Rosewater перейменував сторінку з Аспарагус садовий на Холодок лікарський поверх перенаправлення: АД в тексті
уточнення, шаблон
Рядок 1:
{{Taxobox
| color = lightgreen
| name = АспарагусХолодок садовийлікарський
| image = AsparagusOfficinalisWild.jpg
| image_width = 240px
Рядок 13:
| familia = [[Холодкові]] (Asparagaceae)
| genus = [[Аспарагус]] (''Asparagus'')
| species = '''АспарагусХолодок садовийлікарський'''
| binomial = ''Asparagus officinalis''
| binomial_authority = [[Carolus Linnaeus|L.]]
Рядок 19:
}}
 
[[Файл:Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg|link=Лікарська рослина|35px]] '''Спа́ржаХолодо́к лікарськаліка́рський'''<ref>{{Кобів}}</ref><ref>[http://ekontsh.civicua.org/system.php?page=34&gerbar= [[Довідник назв рослин України]] від [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]], [[Лісівнича академія наук України|Лісівничої академії наук України]], за участю працівників [[Державний природознавчий музей НАН України|Державного природознавчого музею НАН України]] та студентів і викладачів [[Прикарпатський лісогосподарський коледж|Прикарпатського лісогосподарського коледжу]]; розробка веб-ресурсу: [[Третяк Платон Романович]]]</ref>, '''холодо́к (холодок)звича́йний'''<ref>{{Кобів}}</ref> ({{lang-la|Asparagus officinalis L.}}; {{lang-ru| спаржа лекарственная}})&nbsp;— [[багаторічна рослина]] з родини [[Холодкові|Холодкових]]. Інші назви: холодо́к лі́карський, аспарагус садовий.
 
В [[Україна|Україні]] росте як [[бур'ян]] (гірка і не їстівна; її [[кореневище|кореневища]] й пагони мають сечогінні властивості і використовуються в медицині) і культивується; в їжу вживають варені молоді пагони культивованої рослини, багаті на [[білки|білкові]] речовини (бл. 2%) [[вітаміни]] (А, В1, В2, С).<br />
 
== Опис ==
Рядок 28:
[[Файл:Asparagus officinalis 004.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Ягоди]]
 
Багаторічна трав'яниста рослина. Стебла високі, іноді досягають 1,5 &nbsp;м заввишки, розгалужені, блідо-зелені. Гілочки тоненькі, вкриті пучками зелених голочок, що нагадують листки. Невеличкі дзвоникоподібні квітки білого кольору виходять з кутів лускатих листочків.<br />
 
Рослини дводомні. Кореневище товсте, буре, з кількома стеблами. Плід&nbsp;— кругла ягода, спочатку зелена, а при достиганні стає яскраво-червоною. Цвіте в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня-вересня.<br />
 
Рослина поширена на узліссях, вологих луках, схилах річок, пагорбах, сонячних галявинах. У період достигання плодів рослина надзвичайно декоративна. <ref name="Товстуха"></ref>
 
== Хімічний склад ==
Рядок 38:
 
== Застосування ==
Молоді пагони ще 4000 років тому у [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]] застосовували у харчуванні як вишукану городину. У Стародавніх [[Стародавня Греція|Греції]] та [[Стародавній Рим|Римі]] спаржа також вважалася делікатесним продуктом і лікувальною рослиною. У наш час населення [[Європа|Європи]] залюбки споживає молоді м'ясисті білуваті паростки спаржі, що ранньої весни відходять від кореневищ<ref name="Товстуха"></ref>. Використовують і молоді гілочки рослини для приготування [[Салат (страва)|салатів]], як сечогінний, апетитний і вітамінний засіб, корисний при зниженій секреції [[Шлунок|шлунку]].<br />
 
Спаржа відома в багатьох різновидах, серед яких основними є біла та зелена спаржа.<ref name="Циганенко"></ref> В [[Їжа|їжу]] використовують молоді пагони стебла рослини. Найкращі сорти спаржі повинні мати товсті, не грубі і не довгі (15-16 см) пагони.<ref name="Циганенко"></ref>
 
Білу спаржу використовують головним чином для приготування з неї страв з різними соусами. Велику зелену спаржу готують так само, як і білу, а дрібну застосовують як [[гарнір]].<ref name="Циганенко">Циганенко В. О., Солових З.&nbsp;Х. &nbsp;Страви із фруктів та овочів. &nbsp;— К.: Техніка, 1990. &nbsp;— 224 с. ISBN 5-335-00561-0</ref>
 
У народній медицині препарати спаржі лікарської застосовують як сечогінний засіб, при [[Серцева недостатність|серцевій недостатності]], хворобах [[Печінка|печінки]], [[нирково-кам'яна хвороба|нирково-кам'яній хворобі]].<br />
 
Аспаргін, що є основним дійовим чинником спаржі лікарської, знижує [[артеріальний тиск]], активізує сечовиділення, поліпшує функцію печінки, тонізує серцевий м'яз.<br />
 
Найчастіше вживають настій сухих або свіжих кореневищ.
[[Файл:Asparagus_produce-1.jpg|thumb|Біла і зелена спаржа]]
Беруть одну столову ложку подрібнених кореневищ, заливають 1 склянкою окропу і настоюють у теплому місці (у духовці, на водяній бані) 4 год. Приймають по 1 столовій ложці 5 разів протягом доби.<br />
 
При запальних процесах у [[Нирки|нирках]] та [[Сечовий міхур|сечовому міхурі]], а також при ниркових та серцевих набряках застосовують кореневище спаржі і молоді верхівки рослин у суміші з [[Верес звичайний|вересом звичайним]], [[Буквиця лікарська|буквицею лікарською]], [[Цмин пісковий|цмином пісковим]], [[Материнка звичайна|материнкою звичайною]], квітками [[глід колючий|глоду колючого]] у співвідношенні 1 : 2 : 1 : 2 : 2 : 3 : 2. Беруть 2 столові ложки суміші, заливають 1 склянкою окропу, настоюють не менше 4 год. Хворі вживають по 1-2 столові ложки 4-5 разів на добу. Екстракт спаржі має значно сильнішу сечогінну дію та знижує [[артеріальний тиск]] на триваліший період, ніж аспаргін. Препарати спаржі, маючи сечогінну дію, не порушують фільтрації сечі в нирках.<ref name="Товстуха"></ref> <br />
 
У [[китай]]ській медицині плоди спаржі використовують при лікуванні подагри, ревматизму, діабету, коклюшу, імпотенції. Збирають цілком достиглі плоди і сушать. Беруть 1 чайну ложку плодів, заливають 1 склянкою окропу і настоюють у духовці 6-8 год. Приймають настій по 1 столовій ложці 3-4 рази на добу за 30 хв до їди.<ref name="Товстуха"></ref>
Рядок 76:
* Товстуха Є.&nbsp;С.&nbsp;Фітотерапія.&nbsp;— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
 
{{Квіткові-доробити}}
{{Botany-stub}}
 
[[Категорія:Городина]]
[[Категорія:Холодкові]]
 
[[bn:শতমূলী]]